LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль клінічних та біохімічних маркерів у прогнозі, діагностиці та лікуванні невиношування вагітності

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ім. М.І.ПИРОГОВА





ПРОЛИГІНА ІННА ВАЛЕРІЇВНА



УДК 618.039-07.613.316




РОЛЬ КЛІНІЧНИХ ТА БІОХІМІЧНИХ МАРКЕРІВ У ПРОГНОЗІ, ДІАГНОСТИЦІ ТА ЛІКУВАННІ НЕВИНОШУВАННЯ ВАГІТНОСТІ





14.01.01 – акушерство та гінекологія



Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук




Вінниця – 2001

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі хірургічних дисциплін з курсом акушерство та гінекологія факультету післядипломної освіти Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова.



Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Григоренко Петро Петрович, Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри хірургічних дисциплін з курсом акушерство та гінекологія факультету післядипломної освіти


Офіційні опоненти: доктор медичних наук, доцент Жук Світлана Іванівна, Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова МОЗ України, кафедра акушерства та гінекології №1;

доктор медичних наук, професор Писарєва Світлана Петрівна, завідуюча відділенням наукових проблем невиношування вагітності Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України


Провідна установа: Київська медична академія післядипломної освіти ім. П.Л.Шупика МОЗ України, кафедра акушерства, гінекології та перинатології, м.Київ


Захист відбудеться 20 лютого 2001р. о 12 годині на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 05.600.01 при Вінницькому державному медичному університеті ім. М.І.Пирогова (21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56).


З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького державного медичного університету ім. М.І.Пирогова (21018, м.Вінниця, вул. Пирогова, 56).


Автореферат розісланий 9 січня 2001р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої

ради, к.м.н., доцент Покидько М.І.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИСЕРТАЦІЇ


Актуальність теми. Передчасні пологи є основною причиною перинатальної захворюваності та смертності в більшості країн світу (Rizzo G. et al.,1999). Ця патологія зустрічається з частотою 1 на 10 пологів і чинить 75% смертності новонароджених, враховуючи і природжені вади розвитку (Steinfeed I.D. et al., 1999; Weismiller, 1999). Незважаючи на багатолітні дослідження, частота передчасних пологів не тільки не зменшилась, але має стійку тенденцію до зростання. В США витрати на попередження та лікування передчасних пологів та їх наслідків сягають більше 3 млрд. доларів на рік (Weismiller,1999). Тому основна стратегія попередження передчасних пологів полягає в своєчасній діагностиці цієї патології.

Причинні фактори та патогенез передчасних пологів остаточно не з'ясовані, хоча і намітився певний прогрес у цьому напрямку. Зокрема, встановлена важлива роль інфекційного фактора в ініціюванні передчасних пологів та передчасного розриву плідного міхура (Benitz W.E. et al., 1999; Ogasawara K.K. et al., 1999). З'являється все більше доказів того, що процеси, які відбуваються в репродуктивній системі під час ініціювання як строкових, так і передчасних пологів, мають характер запальної реакції і супроводжуються лейкоцитарною інфільтрацією шийки матки, вивільненням запальних цитокінів та матриксних металопротеїназ, підвищенням синтезу контрактильних ейкозаноїдів та кортикотропін-рилізінг гормону (Steinborn A. et al.,1998; Watari M. et al.,1999; Mazor M. et al.,1999). Виходячи з таких уявлень, останніми роками було запропоновано діагностичні системи прогнозування передчасних пологів, які базуються на визначенні запальних цитокінів, компонентів екстрацелюлярного матриксу і які вже виявили певні переваги перед традиційним методом діагностики. Однак, в цілому проблема діагностики загрози переривання вагітності та прогнозування терміну передчасних пологів остаточно не вирішена. Не вирішені й економічні проблеми. Висока вартість багатьох діагностичних тестів робить їх недоступними для більшості населення нашої країни. Тому поглиблене вивчення факторів ризику передчасних пологів, біохімічних порушень, що виникають в організмі жінки, та розробка на цій підставі ефективних і доступних діагностичних тестів продовжує залишатись актуальним питанням акушерства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконана в рамках наукової проблеми кафедри хірургічних дисциплін з курсом акушерство та гінекологія факультету післядипломної освіти Вінницького державного медичного університету ім.М.І.Пирогова і є фрагментом теми "Стан фетоплацентарного комплексу, профілактика ускладнень". Шифр теми: 0199, номер держреєстрації 003888.

Мета дослідження: зменшити перинатальну захворюваність та смертність при невиношуванні вагітності шляхом впровадження своєчасного прогнозування загрози передчасних пологів з використанням математичної моделі в комплексі з даними лабораторних досліджень.

Задачі дослідження:

1. Вивчити роль соціально-біологічних факторів у невиношуванні вагітності.

2. Розробити прогностичну математичну модель ризику передчасного переривання вагітності на підставі проведеного анкетування.

3. Дослідити рівень гормонів (естрадіол, прогестерон) та показників кольпоцитограм у жінок досліджуваних груп.

4. Оцінити прогностичне значення біохімічних тестів в діагностиці невиношування вагітності з 30 тижнів (показники ферокінетики, активності запального процесу, ендогенної інтоксикації, пероксидації ліпідів, антиоксидантної системи, концентрації вільного та пептиднозв'язаного оксипроліну та макроелементів).

5. Науково обгрунтувати, розробити і запровадити в практику прогнозування загрози передчасних пологів з використанням математичної моделі в комплексі з даними лабораторних досліджень.

Об'єкт дослідження: вивчення патогенетичних механізмів передчасного переривання вагітності.

Предмет дослідження: вагітні жінки Вінницької та Хмельницької областей, стан деяких гормональних та біохімічних маркерів при невиношуванні вагітності у пізні строки.

Методи дослідження включали епідеміологічний, соціологічний, статистичний, клінічний, гормональний, цитологічний, біохімічний та методи прогностичного моделювання і експертних оцінок.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше встановлено кореляційний взаємозв'язок між гормональним гомеостазом та показниками ферокінетики, активністю запального процесу на рівні гострофазових білків (церулоплазмін, гаптоглобін, феритин, кисла ДНК-аза крові) та катіонних білків лейкоцитів, рівнем ендогенної інтоксикації, продуктами пероксидації ліпідів, антиоксидантною системою, макроелементами. Доведено, що концентрація вільного та пептиднозв'язаного оксипроліну в плазмі крові є маркером початку пологової діяльності.