LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль клітинних факторів імунітету тканин ясен в патогенезі хронічного генералізованого пародонтиту

непараметричного кореляційного статистичного аналізу встановлені клініко-імунологічні паралелі між імунологічними змінами та ступенем тяжкості ХГП.

Наукова новизна одержаних результатів. На основі використання імуноцитохімічних заходів та панелей антитіл розробленоновий методичний комплексний підхід для визначення стану основних ланок імунологічного апарату слизової оболонки порожнини рота.

Отримано нові дані про кількість, розподіл, локалізацію, солокалізацію основних субпопуляцій лімфоцитів та дендритних антиген- презентуючих клітин (АПК) у таких відділах слизової оболонки порожнини рота: міжзубні ясенні сосочки, ясенний край, передній відділ твердого піднебіння (зона піднебінних зморшок); охарактеризовано якісно особливості будови імунних клітин: наявність, розгалуженість, протяжність їх відростків, розмір клітин.

Вперше на основі отриманих характеристик імуноцитів установлено зміни та відхилення показників стану локального імунітету при І-ІІІ клінічних ступенях тяжкості ХГП, що дозволило пояснити клінічні прояви захворювання певними імунологічними процесами.

Визначено, що прогресування генералізованого пародонтиту супроводжується локальною перевагою В-клітин на тлі зниженого Т-клітинного захисту епітелію ясен. Несприятливим прогностичним критерієм при ХГП всіх ступенів тяжкості є CD20+ клітинна інфільтрація власної пластинки ясен.

Досліджено стан локального імунітету при вродженому незрощенні піднебіння для слизової оболонки, яка вкриває щілинний дефект. Продемонстрована специфічність стану локального імунітету у відповідності досліджуваним патологіям. Так, ця специфічність при вродженому незрощенні піднебіння полягає в посиленій клітинно-опосередкованій імунній відповіді, що реалізується на рівні епітелію і власне слизової оболонки країв щілинного дефекту; при ХГП розвивається локальний імунодефіцит у вигляді ослаблення Т-клітинного захисту епітелію, мають місце локальні аутоімунні процеси.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений "Спосіб оцінки функціонального стану слизової оболонки порожнини рота за допомогою маркерів імунокомпетентних клітин" і оформлений як нововведення у практичну охорону здоров'я (Позитивне рішення проблемної комісії "Стоматологія", Витяг № 4 від 01.04.2002 р.). Метод дозволяє виявляти порушення локального імунітету слизової оболонки порожнини рота, уточняти діагностику, вести моніторинг, прогнозувати запальні та алергійні стоматологічні захворювання, обґрунтовувати та проводити імунокорекцію при цих захворюваннях. Метод захищений двома Деклараційними патентами України і впроваджений для наукових досліджень у Центральній науково-дослідній лабораторії Української медичної стоматологічної академії. Матеріали дисертації використовують в учбовому процесі на кафедрах мікробіології, вірусології та імунології; пропедевтики ортопедичної стоматології та ортодонтії; нормальної фізіології та кафедрі патологічної фізіології Української медичної стоматологічної академії.

Особистий внесок здобувача. Автором проведено патентно-інформаційний пошук, підібрано літературу, проведено імуногістохімічне дослідження біоптатів слизової оболонки ясен; взято участь у постановці експериментів; викладено результати та сформовано основні положення й висновки у відповідності до мети і задач дослідження. Автор вдячний завідуючому кафедри дитячої хірургічної стоматології, д.мед.н., проф. Ткаченко П.І., співробітникам кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології і ортодонтії Української медичної стоматологічної академії: д.мед.н., проф. Сіленко Ю.І., к.мед.н., ас. Ткаченко І.М., ас. Бусло А.М. за допомогу в отриманні біоптатів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації повідомлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні проблеми ортопедичної стоматології та ортодонтії", м. Полтава, (2000); VІ науково-практичній конференції Українського товариства фахівців з імунології, алергології та імунореабілітації, м. Київ, (2002); Школі молодих вчених, м. Полтава, (2003); 58-й науково-практичній конференції "Актуальні проблеми сучасної медицини", м. Київ, (2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Актуальні питання взаємозв'язку патології внутрішніх органів і зубо-щелепної системи та слизової оболонки ротової порожнини", м. Полтава, (2003), 5-й Річній Зустрічі FOCIS (Federation of Clinical Immunology Societies), м. Бостон, США (2005); на засіданні апробаційної Ради № 1 Української медичної стоматологічної академії (витяг з протоколу № 29 від 7.12.2004) і на засіданні апробаційної Вченої Ради „Теоретична медицина" Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (протокол № 20 від 11.03.2005).

Публікації. За темоюдисертації опубліковано 10 статей у фахових вітчизняних журналах, 7 тез, отримано 2 деклараційних патенти України.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація викладена на 196 сторінках комп'ютерного тексту, містить 22 таблиці, 68 рисунків, з яких 42 є мікрофото. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 7 розділів результатів власних досліджень, 199 літературних джерел, з яких 74 є вітчизняними і 125 – зарубіжними.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали і методи дослідження. Загальна характеристика груп пацієнтів. Під спостереженням знаходилися пацієнти з хронічним генералізованим пародонтитом та пацієнти з вродженим незрощенням піднебіння, які й складали основні групи дослідження. Дослідження слизової оболонки при вродженому незрощенні піднебіння було проведено з метою підтвердити специфічність характеристик імуноцитів при ХГП. Практично здорові та умовно здорові особи складали відповідні групи порівняння. Вибірки пацієнтів були врівноважені за віком та статтю. 1 групу порівняння складали практично здорові особи з клінічно інтактним пародонтом, кількістю 6 (серед яких 3 особи були жіночої статі і 3 – чоловічої), віком від 32 до 56 років (середній вік – 49 років); 2 групу – пацієнти з ХГП І ступеня тяжкості, кількістю 10 (5 осіб – жіночої статі і 5 – чоловічої), віком від 34 до 60 років (середній вік – 50 років); 3 групу – пацієнти з ХГП ІІ ступеня тяжкості, кількістю 10 (5 осіб – жіночої статі, 5 – чоловічої), віком від 34 до 61 року (середній вік – 55 років); 4 групу – пацієнти з ХГП ІІІ ступеня тяжкості, кількістю 8 (4 особи – жіночої статі і 4 – чоловічої), віком від 45 до 63 років (середній вік – 58 років); 5 групу порівняння складали умовно здорові діти, які були залучені у дослідження з метою встановлення кількісних і якісних характеристик імуноцитів слизової оболонки твердого