LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Роль клітинних факторів імунітету тканин ясен в патогенезі хронічного генералізованого пародонтиту

піднебіння у нормі, кількість осіб становила 5 (2 дівчинки і 3 хлопчика), їх вік – 8-13 років (середній вік – 10 років); і 6 групу – 7 пацієнтів з вродженим незрощенням піднебіння (2 дівчинки і 5 хлопчиків), віком 2-14 років (середній вік – 8 років).

В периферійній крові обстежених осіб проводили реакцію бласттрансформації лімфоцитів (РБТЛ), загальноклінічний і біохімічний аналізи з визначенням таких показників: загального білку, сечовини, креатинину, трансфераз – АЛТ і АСТ, γ-глутамілтранс-пептидази, рівнів тригліцеридів, холестерину, загального білірубіну, вмісту калію, натрію та кальцію, рівню глюкози, тиротропного гормону. Також проводили загальноклінічний аналіз сечі з визначенням рН, питомої ваги, білку, цукру, ацетону, еритроцитів незмінених і змінених за допомогою діагностичних смужок „Penta Phan" („PLIVA-Lachema", Чехія). Показники аналізів крові та сечі характеризували стан ліпідного, пігментного, мінерального обмінів, що дозволяло виключити наявність загальносоматичних захворювань. Всі визначення проводили за стандартними методиками (Кайдашев І.П. та ін., 2003).

Загальна кількість обстежених складала 70 осіб.

Діагноз "хронічний генералізований пародонтит" встановлювали за класифікацією захворювань пародонта, рекомендованою Республіканською конференцією стоматологів України (Одеса, 1998) до використання у якості робочої в учбових та лікувальних закладах України. Діагностику здійснювали на основі результатів загальноприйнятих клініко-лабораторних досліджень: показників гігієнічного, пародонтального індексів, індексу рухливості зубів і кровоточивості ясен, формалінової проби, внутрішньоротової контактної рентгенографії альвеолярних відростків. Для дослідження були обрані особи без супутніх соматичних захворювань.

У пацієнтів за відповідними показами отримували біоптати ясен, виготовляли серійні кріостатні зрізи і проводили гістологічне та імуногістохімічне дослідження. Біопсію у представників 1-ї групи порівняння виконували під час операції встановлення дентального імплантату та екстирпації зубів з приводу фіброзного апікального періодонтиту. У пацієнтів з ХГП біопсію виконували при хірургічному лікуванні пародонтиту за відповідними показами. Біопсію слизової оболонки у пацієнтів з вродженим незрощенням піднебіння проводили під час планової операції пластики піднебіння, у передньому відділі твердого піднебіння (зона піднебінних зморшок). Біоптати слизової оболонки переднього відділу піднебіння у представників 5-ї групи порівняння отримували під час операцій з приводу ретенції і дистопії зубів, поза межами операційного поля, без шкоди для здоров'я. Всі маніпуляції по відбору біоптатів у пацієнтів проводилися на базі кафедри пропедевтики ортопедичної стоматології та кафедри дитячої хірургічної стоматології УМСА за дозволом етичної комісії Української медичної стоматологічної академії (Витяг з протоколу № 18 від 05.07.2004) та згодою пацієнтів.

Гістологічні, імуногістохімічні, імунологічні та біохімічні дослідження проводилися на базі Центральної науково-дослідної лабораторії УМСА.

Методи досліджень. Для виконання поставлених задач було проведено імуногістохімічне дослідження серійних кріостатних зрізів, виготовлених з біоптатів слизової оболонки, за допомогою модифікованої нами методики, основаній на непрямому біотин-стрептавідин-пероксидазному методі (Дж. Полак и др., 1987; Тотолян А.А. и др., 2002).

Визначали кількість, локалізацію, солокалізацію, ознаки активності, особливості будови імуноцитів за експресією субпопуляційних маркерів Т-лімфоцитів – СD3, Т-лімфоцитів - хелперів – CD4, цитотоксичних/ефекторних Т-лімфоцитів – CD8, В-лімфоцитів – CD20; професійних антиген- презентуючих дендритних клітин (ДК) – HLA-DR; внутріепітеліальних лімфоцитів, які несуть gd-ланцюги у складі Т-клітинного рецептора (ТКР) – за допомогою анти-gd-моноклональних антитіл. Клон, ізотип та назву фірми- виробника первинних моноклональных антитіл (мкАТ1) наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Характеристика використаних моноклональних антитіл

Специфічність антитіл

мкАТ1

Назва клону

Ізотип антитіл

Фірма - виробник

HLA-DR

ІПО-10

IgG3

"Сорбент", Росія

СD3

RIV9

IgG3

"Сорбент", Росія

мкАТ1 до gd-ланцюгів ТКР

5А6.Е9

IgG1

"CALTAG Laboratories",

Buringame, CA

CD4

RIV7

IgG2a

"Сорбент", Росія

CD8

RIV11

IgG1

"Сорбент", Росія

CD20

93-1B3

IgG1

"Сорбент", Росія

Локалізацію мкАТ1 виявляли за допомогою біотинильованих (вторинних) антитіл і екстравідин-пероксидазного комплекса (EXTRA-2, Sigma, USA). У якості субстрату пероксидази використовували 3-аміно-9-етилкарбазол (Sigma, USA) або діамінобензидин (Sigma, USA). Тканинний зріз контрастували гематоксиліном (Sigma, USA), метиловим зеленим або метиленовим синім, заключали в гумі-сироп під покривне скло.Підраховували позитивно забарвлені (імунореактивні) клітини під мікроскопом ("ЛЮМАМ-Р11", Росія), у межах епітелію – в розрахунку на 100 епітеліоцитів по всій товщі шару, відзначали типові місця локалізації; у власній пластинці слизової оболонки клітини підраховували на стандартну площу, яка дорівнювала 100 епітеліоцитів (Кайдашев І.П. та ін., 2003), характеризували розташування клітин. Результати дослідження документували фотографуванням на фотоплівку "Konica VX 400" за допомогою мікрофотонасадки МФН-10 ("ЛОМО", Росія). Частину результатів документували шляхом зйомки з мікроскопа відеокамерою ("Panasonic WV-CP410/ G", Japan).

Із кожної отриманої серії кріостатних зрізів один забарвлювали гематоксиліном та еозином за загальноприйнятою методикою з метою наступного співставлення гістоархітектоніки й характеру розташування імунних клітин, а також для морфологічної характеристики ступеня тяжкості ХГП, що обґрунтовано морфофункціональною єдністю і тісними взаємовідносинами між структурними елементами тканини і імуноцитами (Schenck K. et al., 2001; Бородай Н.В., 2001).

Реакцію бласттрансформації лімфоцитів проводили на водно-сольовий екстракт тканин пародонта за стандартною методикою (Кайдашев І.П. та ін., 2003). Водно-сольовий екстракт тканин пародонта готували також за стандартною методикою, стерилізували пропусканням