LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Медицина. Медичні науки → Агрегаційні та морфофункціональні властивості тромбоцитів у хворих на ішемічну хворобу серця в динаміці лікування антиагрегантами та статинами

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ






РЯБУХА ВЛАДИСЛАВ ВАЛЕРІЙОВИЧ




УДК: 616-005.4-085:615.273:615.33.03:616.155.2





АГРЕГАЦІЙНІ ТА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТРОМБОЦИТІВ У ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ В ДИНАМІЦІ ЛІКУВАННЯ АНТИАГРЕГАНТАМИ ТА СТАТИНАМИ





14.01.11 - кардіологія





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук









ХАРКІВ – 2007

Дисертацією є рукопис


Роботу виконано в ДУ "Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України", м. Харків


Науковий керівник: доктор медичних наук, професор,

Волков Володимир Іванович,

ДУ "Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України",

завідувач відділом атеросклерозу та ішемічної хвороби серця



Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Кравчун Павло Григорович,

завідувач кафедри шпитальної терапії Харківського державного медичного університету МОЗ України;


доктор медичних наук, професор, Ніконов Вадим Володимирович, завідувач кафедри швидкої та невідкладної медичної допомоги Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.



Провідна установа: Національний науковий центр "Інститут кардіології ім. акад. М.Д. Стражеска" АМН України, відділ атеросклерозу та хронічної ішемічної хвороби серця, м. Київ.



Захист відбудеться "16" листопада 2007 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04 при Харківському державному медичному університеті МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.


З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Харківського державного медичного університету МОЗ України за адресою: 61022, м. Харків, пр. Леніна, 4.



Автореферат розісланий "09" жовтня 2007 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 64.600.04

кандидат медичних наук, доцент Т.В. Фролова







ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Захворювання серцево-судинної системи дотепер залишаються одним з основних чинників інвалідності й передчасної смертності працездатної частини населення. За даними статистичного прогнозу, збереження тенденції до зростання серцево-судинних захворювань у світі до 2020 року приведе до збільшення смертності до 25 млн. випадків на рік (Amouyel P., 2000; Poulter N., 2003). На жаль, Україна займає сумне місце лідера за смертністю від захворювань системи кровообігу (Коваленко В. М., 2004). Найбільш поширеною серед цих захворювань є ішемічна хвороба серця (ІХС).

На сьогоднішній день доведено, що перебіг атеротромбозу, що є морфологічним субстратом ІХС, нерозривно пов'язаний зі станом системи гемостазу (Ruggeri ZM., 2002; Волков В.І., 2003; Huo Y., 2004; Панченко Е.П., 2005). Саме артеріальний тромбоз визначає "кінцеві точки" розвитку атеросклерозу, при цьому провідна роль у порушенні гемостазу при ІХС приділяється активації тромбоцитів (Пархоменко О. М., 2002; Братусь В.В. та ін., 2004; Шумаков В.О. та ін., 2006). Функціональний стан тромбоцитів, їх активація та агрегація перебувають у тісному взаємозв'язку зі станом ендотелію, ліпідним обміном та системою згортання крові. Посилення агрегаційної активності тромбоцитів є пусковим механізмом дестабілізації гемоваскулярного гомеостазу, що значно підвищує ризик тромботичних ускладнень, які є одним з чинників летальності у хворих на ІХС (Волков В.І., 2001; Ковальова О.М., 2003; Коркушко О.В., 2003; Лишневська В.Ю, 2004). При цьому, змінюються як функціональні, так і морфологічні характеристики тромбоцитів, що призводить до підвищеного споживання пластинок і виходу в кровоток активних молодих тромбоцитів, які володіють гіперагрегаційними властивостями (Kamath S., 2001). Як було показано J. Martin, (2005), наявність в кровотоці тромбоцитів великого розміру (мега-тромбоцитів), що мають підвищену функціональну активність, вже саме по собі є самостійним чинником ініціації тромбоутворення. Таким чином, корекція основних характеристик тромбоцитів є однієї з найважливіших завдань антитромботичної терапії.

Визнання ключової ролі активації тромбоцитів у розвитку і прогресуванні ІХС стало підставою для широкого клінічного використання антиагрегантів. Однак складність проблеми фармакологічної корекції підвищеної активності тромбоцитів полягає в тому, що вони здатні відповідати активацією на значну кількість різних стимулів, оскільки на мембрані цих клітин крові експресовані рецептори до різноманітних агоністів, і блокада рецепторів одного типу не попереджує повністю можливість активації тромбоцитів. (Шумаков В. О., Бабій Л. М., 2007). Все це обумовлює необхідність пошуку оптимальних шляхів фармакологічного впливу на тромбоцити (Жарінов О.Й., 2005).

На цей час найбільш поширеним в застосуванні дезагрегантом, ефективність якого доведена численними клінічними дослідженнями, є ацетилсаліцилова кислота (АСК) (Амосова К.М., 2005; Нетяженко В.З., 2005; Пархоменко О.М., 2006). Однак, як було показано цілим рядом дослідників (McKee S.A., et al., 2002; Gum PA., et al., 2003; Bhatt D. L., 2004; Hankey G. J., et al. 2004; Mason P. J., et al. 2005), від 5 до 60% пацієнтів мають знижену антиагрегаційну відповідь на терапію аспірином, а в 19% обстежених взагалі не виявлено будь - якого впливу АСК на агрегацію тромбоцитів (Michelson A.D., 2004; Poulsen T., 2005). Цей феномен, що одержав назву аспіринорезистентності, вимагає диференційованого підходу до профілактики тромбозів у хворих на ІХС. Методологія визначення зазначеного феномена, в цей час, активно обговорюється (Patrono C., 2003; Martin C. P, et al., 2005; Dalen J.E., 2007; Cattaneo M., 2007; Lordkipanidze M., et.al., 2007). Масштаби цієї проблеми оцінити важко через відсутність точного визначення й стандартних методів діагностики "резистентності", а також недостатньо вивченого зв'язку між лабораторними даними та клінічними ісходами. Таким чином, незважаючи на те, що роль аспірину в лікуванні судинної патології визначена, кількість пацієнтів, які отримують цю терапію та потребують удосконалення режиму дозування, продовжує збільшуватися. Важливість цієї проблеми підтверджує створення робочої групи Європейського кардіологічного товариства по використанню антиагрегантів у хворих з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями, результатом роботи якої стало