LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Технологія металів. Машинобуд. → Автоматизація технологічного процесу виготовлення засобів індикації


Міністерство промислової політики України

Науково–виробнича корпорація

"Київський інститут автоматики"




УДК 658.52.011. 56: 621.757




Левченко Андрій Дмитрович


АВТОМАТИЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

ВИГОТОВЛЕННЯ ЗАСОБІВ ІНДИКАЦІЇ


05.13.07–автоматизація технологічних процесів




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук



















Київ – 2004






Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Науковий керівник – доктор технічних наук,

старший науковий співробітник

Бєляєв Юрій Борисович,

директор ДНВП "Автоматизовані інформаційні системи та технології"

НВК "Київський інститут автоматики".

Офіційні опоненти – доктор технічних наук

Богушевський Володимир Святославович,

професор інженерно-фізичного факультету

Національного технічного університету України

"Київський політехнічний інститут";

– доктор технічних наук, професор,

заслужений діяч науки та техніки України

Прохач Едуард Юхимович,

директор Харківської філії Державного

підприємства Міністерства оборони України

"Воєнконверс-43".

Провідна установа – Український державний університет харчових технологій, кафедра автоматизації та комп'ютерно-інтегрованих технологій.


Захист відбудеться " 10 " березня 2004 р. о " 13 " годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.818.01 НВК "Київський інститут автоматики" за адресою: 04107, Київ – 107, вул. Нагірна, 22, корп. 1, к. 219.

Відзиви на автореферат у двох примірниках, засвідчені печаткою установи, просимо надсилати за адресою: 04107, Київ – 107, вул. Нагірна, 22, НВК "КІА", вченому секретарю.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці НВК "Київський інститут автоматики".


Автореферат розісланий "_3" __лютого___ 2004 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат технічних наук Л.П. Тронько

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. Особливе місце в житті нашого суспільства займає виявлення і ліквідація небезпечних факторів хімічного забруднення навколишнього середовища і забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини.

На кожній стадії розвитку техногенної аварії, надзвичайної природної ситуації необхідно швидко оцінити кількість шкідливих речовин, встановити вражаючі фактори та оцінити наслідки впливу їх і масштаби зони зараження місцевості. Для виконання цієї задачі використовується безліч методів, тривалих за часом, які вимагають складних приладів та кваліфікованих фахівців. Ці задачі можна вирішити тільки в стаціонарних лабораторних умовах або у пересувних лабораторіях.

Однак найбільш ефективними з позиції необхідного часу для проведення аналізу є експресні методи виявлення та визначення концентрації шкідливих речовин: колористичний і лінійно-колористичний, основними перевагами яких є простота, малий час аналізу, об'єктивність і досить висока точність вимірювання. Ці методи реалізуються за допомогою лінійно-колористичних газоаналізаторів – індикаторних трубок (ЛКГ-ІТ). Випуск ЛКГ-ІТ в Україні налагоджений у великих обсягах. За кордоном лідерами в галузі виготовлення подібних засобів індикації є фірми "DREGER" та "APOLD" (Німеччина), які виготовляють та використовують 234 вида ЛКГ-ІТ; "KITAGAWA" (Японія) та "ХИГИТЕСТ" (Болгарія) – 150 видів; "POCH"(Польща) – 12 видів.

В Україні закордонні засоби індикації неможливо використовувати через різні нормативні гранично допустимі концентрації і різні просочувальні прилади, тому виготовляються та використовуються три основні групи ЛКГ-ІТ: промислового призначення – 24 види, військового – 14 видів, спеціального – 12 видів. Вони виготовляються двох різновидів: з зовнішнім діаметром 5,6 мм та 4,3 мм. Необхідна річна кількість вітчизняних засобів індикації складає в середньому близько 20 млн. шт. на рік.

Кожна ЛКГ-ІТ являє собою мініатюрну фізико-хімічну лабораторію, тому вони різноманітні як за конструкцією, так і за хімічним вмістом. Процес виготовлення ЛКГ-ІТ дуже трудомісткий (у більшості випадків ручний) і складається з технологічних операцій підготовки та (або) виготовлення комплектуючих та елементів з подальшою зборкою в скляному корпусі (кількість елементів від 7 до 20).

При ручному виготовленні відсоток виходу готових якісних виробів дуже низький (не вище 10%). Точність і повторюваність вимірів концентрації шкідливих речовин у допустимих межах із обмеженою похибкою можна забезпечити тільки на автоматизованих лініях.

При автоматизації процесу виготовлення ЛКГ-ІТ зростає складність обладнання і ускладнюються принципи його функціонування.

Рівень автоматизації процесу виготовлення складних ЛКГ-ІТ на підприємствах України залишається низьким. Важко піддається автоматизації процес зборки ЛКГ-ІТ, що пов'язаний з необхідністю проведення великої кількості операцій: встановлення елементів, закріплення їх, дозування індикаторного прошарку.

Таким чином, актуальність дисертаційної роботи обумовлена широким використанням засобів індикації в Україні та в країнах СНД, а також необхідністю удосконалення процесу виготовлення в умовах постійного підвищення вимог до якості цих виробів шляхом використання сучасних елементів і систем, методів автоматизованого керування, основаних на програмній алгоритмічній реалізації більшості функцій системами керування технологічним процесом.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Вибраний напрям наукових досліджень безпосередньо пов'язаний з тематикою науково-дослідних робіт, що проводяться в Черкаському інституті пожежної безпеки ім. Героїв Чорнобиля в 2000-2004 роках в рамках "Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів і науково - дослідницьких установ МВС України (рішення колегії МВС