LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Технологія металів. Машинобуд. → Підвищення якості оброблення кілець роликопідшипників на токарно-автоматних операціях

23



Тернопільський державний технічний університет імені ІВана Пулюя




Заблоцький Валентин Юрійович



УДК 621.822:681.2:369.64




підвищення якості оброблення кілець роликопідшипників на токарно-автоматних операціях




05.02.08 – технологія машинобудування




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук












Тернопіль – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луцькому державному технічному університеті Міністерства освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор технічних наук, професор

Марчук Віктор Іванович,

Луцький державний технічний університет,

завідувач кафедри "Приладобудування".



Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Петрина Юрій Дмитрович,

Івано-Франківський технічний університет нафти і газу,

завідувач кафедри Технологія нафтогазового машинобудування;


кандидат технічних наук, доцент

Матвійчук Анатолій Васильович,

Тернопільський державний технічний університет

імені Івана Пулюя,

доцент кафедри технологія машинобудування.


Провідна установа: Харківський науково-дослідний інститут

технології машинобудування міністерства мінпромполітики України, м. Харків


Захист відбудеться "__" травня 2006 р. о 1300 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К58.052.03 в Тернопільському державному технічному університеті ім. І. Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.



З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Тернопільського державного технічного університету ім. І. Пулюя за адресою: 46001, м. Тернопіль, вул. Руська, 56.



Автореферат розісланий "__" квітня 2006 р.




Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради ____________ Данильченко Л.М.

Загальна характеристика роботи


Актуальність теми. Безперервний розвиток багатьох галузей техніки, зокрема приладо- та верстатобудівної, автомобільної, сільськогосподарської, електро- та енерго- машинобудівної та інших пов'язаний з використанням великої кількості підшипників кочення як опор різних коливальних чи обертальних механізмів, причому, в більшості випадків якість функціонування всього пристрою або машини залежить від динамічних і експлуатаційних характеристик підшипникових опор. В умовах функціонування високошвидкісних роторних механізмів підшипникові опори стають основним джерелом виникнення небажаних вібрацій, шумів та передчасної втрати початкових експлуатаційних властивостей машин. В зв'язку з цим, вимоги до якості виготовлення підшипників кочення та їх експлуатаційних показників постійно зростають, а технологічне забезпечення цих вимог стає все проблематичнішим.

Для підвищення ефективності операцій механічного оброблення деталей підшипників, а також забезпечення необхідної якості робочих поверхонь кілець в умовах автоматизованого переналагоджувального виробництва, необхідно розробити нові ефективніші методи проектування і керування технологічними процесами виготовлення окремих деталей підшипників вцілому та кілець підшипників, зокрема. Тому, тема дисертаційної роботи є актуальною і спрямована на розв'язання важливої науково-технічної задачі технологічного забезпечення якості формоутворення оптимальних параметрів мікрорельєфу робочих поверхонь кілець та експлуатаційних властивостей роликопідшипників в умовах автоматизованого переналагоджувального підшипникового виробництва.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі приладобудування Луцького державного технічного університету відповідно до плану держбюджетної та госпдоговірної роботи "Модернізація системи автоматичного керування точністю оброблення деталей підшипників на верстатах МЕ 280 СО", № 122L; згідно координаційного плану Комітету з питань науки і техніки України, розділ "Машинобудування" (поз. 43) "Високоефективні технологічні процеси в машинобудуванні на 2000–2005рр."

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є вдосконалення технології формоутворення поверхонь обертання кілець на токарно-автоматних операціях для стабілізації параметрів геометричної структури поверхні (ГСП) та експлуатаційних властивостей роликопідшипників в умовах переналагоджувального підшипникового виробництва.

Для досягнення мети в роботі поставлені такі завдання:

  • Встановити взаємозв'язки параметрів макро- та мікрогеометрії робочих поверхонь кілець з експлуатаційними властивостями деталей роликопідшипників.

  • Дослідити технологічні особливості формування макро- та мікротопографії робочих поверхонь кілець на операціях механічного оброблення та визначити стратегію технологічного забезпечення точності формоутворення кілець для досягнення необхідних експлуатаційних властивостей роликопідшипників.

  • Визначити вплив фактора технологічної спадковості на формування кінцевих макро- та мікрогеометричних параметрів робочих поверхонь кілець роликопідшипників в умовах переналагоджувального багатономенклатурного виробництва.

  • Виявити основні причини виникнення відхилень форми та визначити технологічні методи керування хвилястістю поверхонь обертання на багатоінструментальних токарно-автоматних операціях формоутворення доріжок кочення кілець.

  • Розробити математичну модель динаміки формоутворення поверхонь обертання на токарно-автоматних операціях для керування параметрами ГСП.

  • Провести комплекс експериментальних досліджень впливу конструктивно-технологічних чинників формоутворення на параметри хвилястості поверхонь обертання в процесі перебігу формоутворюючих токарно-автоматних операцій.

  • Перевірити ступінь сходжуваності розроблених математичних моделей з результатами експериментальних досліджень.

  • Розробити інженерну методику технологічного керування амплітудними та кроковими параметрами хвилястості робочих поверхонь кілець на багатоінструментальних токарно-автоматних операціях для умов переналагоджувального підшипникового виробництва.

  • Вдосконалити конструктивно-технологічні елементи інструментальних налагоджень багатошпиндельного токарного автомата для підвищення рівня технологічної гнучкості і ефективності


  •