LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Технологія металів. Машинобуд. → Покращання ефективності системи захисту від перевантажень та інтенсивного спрацювання приводу млинів барабанного типу

експлуатації.

Встановлено, що зубчасті передачі за міцнісними чинниками задовольняють вимогам виробництва, а інтенсивність та нерівномірність спрацювання робочих поверхонь зубців є наслідком питомого ковзання великомодульних передач, недоліків монтажу та експлуатації.

Аналізуючи рис. 4. можна записати аналітичні залежності, що характеризують закономірність зміни питомого ковзання зубчастої передачі:

на головках шестірні та колеса

; ; (3.1)

на ніжках шестірні та колеса

; . (3.2)

де l1 = 0,5 do1 (tg?1t -tg?2t) i l2 = 0,5 d02(tg?1t - tg?2t) – частини робочої лінії зачеплення; ?іt – змінний кут зачеплення у торцевому перерізі коліс.

































Рис. 4. Параметри зачеплення у торцевому перерізі зубчастої передачі

Для важконавантаженої зубчастої передачі млинів Ш-12 важливим є значення величини питомого ковзання у точці переспряження робочих профілів зубців (тт. М1 і М2, рис. 4).

У роботі розглянуто два випадки:

l1

l2 < los - .

Рівняння (3.1) – (3.3) мають суттєве практичне значення для визначення величини питомого ковзання у будь-якому відносному положенні зубців під час роботи передачі, що уможливлює вивчення дійсних причин інтенсивного спрацювання робочих профілів зубців. Цінність цих рівнянь в тому, що їх можна застосувати до будь-якої зубчастої передачі з відомими геометричними параметрами. У першу чергу це стосується великогабаритних відкритих зубчастих передач.

Друга частина цього розділу присвячена визначенню глибини спрацювання профілів зубців, яка є пропорційною до питомої роботи сил тертя.

При цьому враховано наступні відомі залежності:

; ; ; ;

; ; .

Запропоновано аналітичну залежність глибини спрацювання профілів зубів за термін роботи h великогабаритної передачі млина Ш-12 у вигляді

, (3.4)

де k – коефіцієнт спрацювання профілів зубців, що залежать від матеріалу коліс.

Значення цього коефіцієнта: для легованих хромонікелевих сталей – 13,6; для легованих нікелевих сталей – 17,7; для вуглецевих сталей – 36,7; для сталевого литва – 54,4.

В результаті кількісного аналізу для цієї передачі встановлено глибини спрацювання: d@0,29 мм – для хромонікелевих сталей; d@0,78 мм – для вуглецевих сталей; d@1,2 мм – для сталевого литва.

На основі одержаних результатів розроблено пропозиції з покращання умов експлуатації великогабаритної зубчастої передачі шляхом застосування запропонованих способів змащення зачеплення та методики центрування коліс під час монтажу за величиною радіального зазору, який для даної передачі має бути у межах 4,9-5,1 мм, що гарантує виконання технічного завдання в межах допуску на міжосьову відстань 0,3 мм.

Четвертий розділ дисертації присвячено експериментальним дослідженням промислової великогабаритної зубчастої передачі та розробленої моделі кулькової муфти вільного ходу. Досліди з визначення глибини спрацювання робочих профілів зубців проведено безпосередньо у виробничих умовах на вуглерозмелювальному млині Ш-12 Добротвірської ТЕС. Запропоновано методику проведення дослідів з вимірювання товщини зубців на дев'яти рівнях за висотою і в трьох площинах за довжиною зубців. Одержані результати наведено у вигляді таблиць і графіків. Для перевірки експериментальних результатів застосовано методику комп'ютерної побудови евольвентних і спрацьованих профілів зубців, найбільш характерні з яких наведено на рис. 5.








Рис. 5. Результати комп'ютерної побудови профілів зубців: а) шестірні; б) колеса


Кількісний аналіз підтвердив теоретичні положення стосовно нерівномірності спрацювання робочих поверхонь зубців як за висотою так і за довжиною( рис.6).

















Рис. 6. Графіки спрацювання профілів зубців: а) шестірні; б) колеса


У другій частині цього розділу розроблено модель кулькової муфти вільного ходу (рис. 7б, 7в), синтезовано дослідну установку (рис. 7а) з обґрунтуванням її параметрів, запропоновано методику експериментальних досліджень з визначенням навантажувальної здатності та компенсувальних можливостей запатентованих кулькових муфт вільного ходу.

Досліди проведено для таких вихідних параметрів: посадочні діаметри валів 16мм і 19мм; ширина муфти 120мм; зовнішній діаметр муфти 175мм; діаметр кола центрів кульок 59,4 мм; діаметр кульок 9,53 мм; кількість кульок 8; ширина пазів півмуфт 9,6мм; довжини пазів 21мм; 6,7мм; радіус кривизни бочкоподібної поверхні внутрішньої півмуфти 34,45мм.





















Рис. 7. Дослідна установка з кульковою муфтою вільного ходу: а) загальний вигляд: 1 - електродвигун; 2 - дослідна кулькова муфта вільного ходу; 3 - редуктор черв'ячний; 4 - гальмівний пристрій; 5- індикатор; б) плями контакту кульок з поверхнями пазів півмуфт (точки А, Б); в) подетально кулькова муфта вільного ходу.


Для таких параметрів установлено значення можливих неспіввісностей кінців валів, які знаходяться у межах: Δr = 0,6...0,8мм; і Δα = 0,7...0,9, що практично співпадає з подібними величинами навіть пружної втулково-пальцевої муфти. Одержані результати з навантажувальної здатності та компенсувальних показників також підтверджують теоретичні положення та розрахунки стосовно можливостей застосування запатентованої муфти для вуглерозмелювальних млинів барабанного типу.

На основі одержаних результатів теоретичних і експериментальних досліджень спроектовано і виготовлено промисловий зразок кулькової муфти вільного ходу, який після монтування, припрацювання та доводки працюватиме у механічному приводі млина Ш-12 на Добротвірській ТЕС. Необхідні матеріали у вигляді технічного проекту передано також на Бурштинську ТЕС для виготовлення та впровадження муфти вільного ходу. Розроблену дослідну установку передано на кафедру деталей машин НУ "Львівська політехніка" і впроваджено у навчальному процесі з проведення лабораторних робіт під час вивчення дисциплін "Деталі машин" і "Прикладна механіка".


ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ

На основі проведеного комплексу теоретичних і експериментальних досліджень конструктивно-силових параметрів муфт та великогабаритних зубчастих передач вуглерозмелювальних млинів барабанного типу з метою підвищення експлуатаційних показників, зроблено наступні висновки:

  • За результатами аналізу 170 літературних джерел встановлено актуальність


  •