LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Технологія металів. Машинобуд. → Працездатність різальних пластин із порошків твердого сплаву, регенерованих методом вібророзмелу

мкм




ВК6р



1

2

3

4

5















1

2

3

А0,02

А0,02

А0,04

С0,1

С0,2

С0,1

90

92

87

6

7

9

4

1

4

-

-

-

-

-

-

від-сутня

рівно-мірне

3,5

3,0

2,8

ВК6р2


1

2

3

А0,04

А0,04

А0,02

С0,1

С0,1

С0,1

90

92

89


9,5

7,6

9,7

0,5

0,3

0,8

-

0,1

0,5

у вигляді мережив і островків

рівно-мірне

2,8

2,6

3,1

Марка сплаву

Межа міцності при згині, Н/мм2,

Щільність, г/см3,

Коерцитивна сила, Ерстед,

Твердість, HRA,

ВК6р

1640 (1650)

14,72 (14,615,0)

195210 (150170)

90,3 (88,5)

ВК6р2

1519 (1650)

14,02 (14,6 15,0)

210 235 (150 170)

90,5 (88,5)

Відновлений сплав ВК6рп

Об'ємний вміст пір, %

Об'ємний вміст вільного вуглецю,%

Розподіл зерен за класами зернистості, %

Форма і характер розподілу фази h1

Розподіл b-фази, (звязки)

Макс. розмір окремих великих зерен WC, мкм



Клас зернистості карбіду вольфраму, мкм






1

2

3

4




А0,04

С0,1

89

10

1

-

відсутня

рівномірне

3,5

Межа міцності при згині, Н/мм2,

Щільність, г/см3,

Коерцитивна сила, Ерстед,

Твердість, HRA,

1600 (1650)

14,62 (14,615,0)

200210 (150170)

88,3 (88,5)

(для стандартного сплаву)


Прогнозування працездатності металорізального інструменту з регенерованого твердого сплаву. Підґрунтям для створення залежності хвилинної стійкості різця при врахуванні зношування за рахунок адгезії були данні Т.Н. Лоладзе. В результаті аналітичного аналізу і математичних перетворень цих та інших даних отримаємо вираз хвилинної стійкості різця при врахуванні зношування за рахунок адгезії:

, (5)

де С1 – постійна; - величина спрацювання інструменту по головній задній поверхні; , - відповідно головний задній кут та головний передній кут різця; b – ширина зрізу; - твердість оброблюваного матеріалу, HV; - твердість інструментального матеріалу, HV; - міцність твердого сплаву з урахуванням об'єму матеріалу, що руйнується; - середня глибина зрізаних або вирваних часток; - швидкість різання; - шорсткість головної задньої поверхні різця; - опір деформації оброблюваного матеріалу; - товщина зрізу.

Сумарне спрацювання інструменту на різних швидкостях різання не буде складатись з арифметичної суми кількості металу, що переноситься з однієї поверхні на іншу за рахунок адгезії М та дифузії Мдиф. Співвідношення вкладень у сумарний знос від дифузії і адгезії буде змінюватись на користь першого зі зростанням температури різання.

Взагалі формула (5) дає змогу стверджувати, що стійкість регенерованого сплаву буде дещо вищою порівняно зі стандартним. Це може бути спричинено меншим розміром часток карбіду вольфраму, що призведе до підвищення щільності, твердості та мікроміцності регенерованого сплаву. Також це дасть можливість отримати поверхні різця з меншою шорсткістю.

В четвертому розділі приведені результати стійкістних випробувань різців, оснащених пластинами з регенерованих твердих сплавів і зі стандартного сплаву.

Сплав ВК6р, регенерований на оптимальних режимах розмелу, має показники стійкості на рівні стандартного сплаву ВК6 і вищі сплаву ВК6рп незалежно від режимів різання, окрім випадку із обробкою заготовки при великому значенні глибини різання (t=3мм), коли регенерований сплав ВК6р показав трохи гірші стійкістні показники порівняно зі стандартним сплавом (рис.3). Такий факт, разом із більшою твердістю і меншим розміром зерна, що дає змогу отримати гостріші різальні кромки регенерованого сплаву, дає можливість рекомендувати використовування регенерованого сплаву при чистовій обробці чавунів із малими значеннями глибини різання.

Далі було розроблено модель для визначення раціональних режимів різання при точінні чавунних деталей різцями з регенерованого твердого сплаву.

Після аналізу даних дробного факторного експерименту і розрахунку коефіцієнтів регресії отримали залежність хвилинної стійкості від швидкості різання (v, м/с), подачі інструменту (s, мм/об), глибини різання (t, мм) та тимчасового опору сірого чавуну σз (МПа):

. (6)
















Рис.3. Спрацювання різців з пластинами із досліджуваних твердих сплавів при точінні чавуна в залежності від глибини різання.


Аналіз літературних джерел і проведені дослідження динаміки спрацювання різців, виготовлених з порошку, регенерованого методом вібророзмелу, дозволили ввести в емпіричну модель залежності хвилинної стійкості різця значення допустимого спрацювання по задній грані інструменту [hз]. Після відповідних перетворювань математична емпірична модель буде мати такий вигляд:

. (7)

Користуючись залежністю (7), можна провадити розрахунок режимів різання сірих чавунів при точінні різцями, виготовленими з регенерованого порошку сплаву ВК6.

У першу чергу задають допустиме спрацювання [hз] по задній грані в мм. Загалом відомо про глибину різання на переході і про потрібну стійкість різця. Тому далі треба визначити подачу і швидкість різання.

Величина основного машинного часу на операції визначається як , (де Lр.х. – довжина робочого ходу супорту, мм; s – подача різця, мм/об; п –