LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Технологія металів. Машинобуд. → Прогнозування і забезпечення точності остаточної лезової обробки складнопрофільних і інших поверхонь обертання (на прикладі комплексної обробки поршнів)

у розробці технології і устаткування для виготовлення конкурентоспроможних поршнів ДВЗ, які мають якісно нові показники точності складного профілю виконавчих поверхонь.

Важливе значення мають результати суттєвого поширення технологічних можливостей обробно-обточувальних (розточувальних) верстатів, що досягнуті за рахунок максимально можливої концентрації операцій. При цьому у декілька разів скорочена кількість високоточних і дорогих верстатів на фінішному етапі технологічного процесу обробки поршнів.

Отримана практична можливість значно розширити діапазон співвідношень довжини отворів до їх діаметрів при обробці довгих та глибоко розташованих отворів, а також при багаторізцевій обробці.

Практична цінність результатів полягає також у тому, що вони можуть бути застосовані і при обробці інших деталей машинобудування на аналогічному верстатному обладнанні.

Результати проведених експериментальних і теоретичних досліджень застосовані при проектуванні в СКБАРВ обробно-обточувальних копіювальних верстатів, а також обробно-розточувальних верстатів.

З використанням результатів експериментів і розрахунків спроектовані і виготовлені верстати ВК 965, ВК 988, ВК 988Б.

Узагальнення результатів науково-дослідних робіт з аналізу технологічних схем базування деталей, копіювання профілю й обробки виконавчих поверхонь обертання призвели до проектування і виготовлення верстата ОСА-2022 для комплексної обробки поршнів з однієї установки, включаючи розточування отворів під поршневі пальці. Така конструкція верстата розроблена вперше і не має аналогів.

Особистий внесок здобувача полягає в розробці основної концепції роботи, виборі й обґрунтуванні теми, проведенні аналітичних і експериментальних досліджень у лабораторних і виробничих умовах. У опублікованих роботах автору належать основні ідеї і наукове обґрунтування теоретичних положень.

Автору належать ідеї і розробки конструкцій спеціальних вібростійких борштанг із підвищеним демпфіюванням, віброгасників із дроселюванням робочого середовища між дисками, постановка експериментів і науковий аналіз результатів досліджень. Автором, зокрема, виконаний аналіз параметричної стійкості слідкуючої системи на основі поширення методу зшивання на системи з двома степенями вільності; розроблені й удосконалені розрахункові моделі технологічних систем, а також методи динамічного розрахунку; установлений вплив зміни послідовності операцій на якість обробки; виконаний гармонічний аналіз профілів копіра і поршня й ін.

Автором проведені консультації і взята участь у складанні і наладці верстатів ВК 988Б на Московському заводі автоматичних ліній.

Автор був відповідальним виконавцем і керівником науково-дослідних госпдоговірних робіт із проблем обробки поршнів.

Апробація роботи. Робота доповідалась на I-й (1980 Р.), II-й (1984 р., м. Куйбишев) і III-й (1988 р., м.Тольятті) Всесоюзних науково-технічних конференціях по динаміці верстатних систем; на 3-ому (1997 р.), 4-ому (1999 р.) і 5-ому (2001 р.) міжнародних симпозіумах українських інженерів-механіків у м. Львові; на Всесоюзній конференції по керованих приводах і передачах гнучким зв'язком (1986 р., м. Одеса); на Всесоюзній науково-технічній нараді "Удосконалювання механоскладального виробництва і шляхи розвитку технології" (1991, м. Воронеж); на 56 науковій конференції ОДАХТ (1996 р.); на міжнародній конференції "Прогресивні технології машинобудування і сучасність" (1997 р., м. Севастополь), на засіданні секції важкого і транспортного машинобудування Академії інженерних наук України (1998 р., м. Одеса); на VII-ому міжнародному науково-технічному семінарі "Високі технології в машинобудуванні: тенденції розвитку, менеджмент, маркетинг" (м. Харків - м. Алушта, ХПДУ,1997), на 15 міжнародній науково-технічній конференції "Прогресивні технології в машинобудуванні" (м.Одеса,2000 р.) і ін.

Робота в повному обсязі доповідалась і схвалена на міжнародній конференції "Інтерпартнер-2001" (м. Алушта, 2001 р.) та на спільному засіданні кафедр ОДАХТ і ОНПУ.

Публікації. Результати дисертації опубліковано в 53 наукових працях, у тому числі 28 статтях, 10 авторських свідоцтвах на винаходи, 15 матеріалах і тезах доповідей наукових конференцій.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, 5 розділів, висновків, та додатків. Загальний обсяг 373 сторінки, що включає 250 сторінок машинописного тексту, 13 таблиць в тексті, 10 таблиць на 6 сторінках, 102 рисунка (54 рисунка в тексті, 48 рисунків на 40 сторінках), 5 додатків на 55 сторінках, 219 використаних літературних джерел на 22 сторінках.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі виконаний огляд технічної літератури з теми дисертації. На основі аналізу даних опитних листів, отриманих від підприємств, що випускають поршні ДВЗ, визначені конструктивні і технологічні особливості поршнів, які мають складну просторову форму зовнішньої поверхні. Аналіз інформаційних даних показав, зокрема:

1. Увесь масив поршнів ДВЗ можна розбити за основним параметром - зовнішнім діаметром Д - на три групи: група 1 - Д 100 мм ("25%) - поршні мало - і мікролітражних двигунів); група 2 – Д "100160 мм ("61%)- поршні автомобільних і тракторних двигунів); група 3 – Д "100160 мм ("14%)- поршні важких суднових і стаціонарних дизелів).

2. За формою поперечних перерізів зустрічаються поршні з постійною і перемінною по довжині поршня овальністю. За формою поздовжньої твірної - поршні з конічною, східчастою конічною і бочкоподібною твірними. При цьому можливі різноманітні сполучення форм на юбці і голівці поршня.

3. Для поршнів основної групи 2 максимальна величина овальності (на радіус) не перевищує 0,25 мм. Величини конусності або бочкоподібності твірної (на радіус), що відраховуються від нульового перерізу, на юбці звичайно не перевищують 0,20,25 мм, на голівці @ 0,40,5 мм.

4. Допустимі відхилення профілю поперечного перерізу поршнів основної групи (за розміром малої осі перерізу) задаються в межах від 0,005 мм до 0,015 мм. По окремих точках перерізу похибка може задаватися до 0,002 мм, але для дуже малих абсолютних значень відхилень форми. Точність форми твірних поршнів варіюється в широких межах. Так, для основної групи відхилення від форми твірних коливаються в межах від 0,005 мм до 0,02 мм, а в деяких перспективних конструкціях указані величини похибок відхилення форми твірної за окремими точками юбки до 0,001 і навіть до 0,0005 мм.

На основі аналізу конструктивних і технологічних особливостей поршнів виконана систематизація технологічних схем обробки і реалізуючих їх конструкцій копіювальних верстатів.

У огляді наведені результати досліджень по тонкому точінню (розточуванню) в умовах обробки суцільних і переривчастих поверхонь. Відзначено, що режими різання, які рекомендуються, отримані в стандартних умовах обробки - різання короткою, жорсткою борштангою отворів середнього діаметра. При обробці довгою борштангою, при обробці з ударом і при інших несприятливих умовах