LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Воєнна наука. Військова справа → Армія Української Народної Республіки в умовах боротьби за українську державність (вересень 1919 - листопад 1920 рр.)

28


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ







СЛЮСАРЕНКО Павло Миколайович


УДК 355.311.1: 94 (477) „1919/1920” (043.3)





АРМІЯ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

В УМОВАХ БОРОТЬБИ ЗА УКРАЇНСЬКУ ДЕРЖАВНІСТЬ

(вересень 1919 – листопад 1920 рр.)





20.02.22 – військова історія





АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук










Київ – 2006


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі історії Національної академії оборони України, Міністерство оборони України.


Науковий керівник: доктор історичних наук, професор

Карпенко Микола Федорович,

Національна академія оборони України,

професор кафедри історії.


Офіційні опоненти: доктор історичних наук, професор .

Капелюшний Валерій Петрович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

завідувач кафедри етнології та краєзнавства;


кандидат історичних наук

Герасименко Микола Васильович,

Національна академія оборони України,

доцент кафедри військової соціології

та політології. .


Провідна установа: Інститут історії України НАН України,

відділ історії Української революції (1917–1921 рр.),

Національна академія наук України, м. Київ.


Захист відбудеться “ 17 “ січня 2007 р. о 14 годині, на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.709.04 Національної академії оборони України за адресою: 03049, м. Київ–49, Повітрофлотський проспект, 28.


Із дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії оборони України (03049, м. Київ–49, Повітрофлотський проспект, 28).


Автореферат розісланий “ 12 “ грудня 2006 р.




Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук В. М. Грицюк



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми. Серед завдань державного будівництва України одним із важливих є зміцнення боєздатності її Збройних Сил (ЗС), оскільки зберігається потенційна загроза виникнення збройних конфліктів, локальних і регіональних війн та втягування у них України. В історії української державності мали місце історичні періоди, коли доля суверенітету України залежала від наявності боєздатної національної армії. Показовими у цьому є події, пов’язані з участю армії УНР у боротьбі за українську державність у 1919–1920 рр.

Тому, по-перше, досвід, набутий під час реформування і ведення бойових дій армією УНР у ході боротьби за українську державність, являє науковий і практичний інтерес не тільки для історичної, а й для сучасної воєнної науки. В контексті зазначеного постає необхідність постійного розвитку воєнної думки, спрямованої на удосконалення організаційної структури ЗС України, форм та способів ведення бойових дій.

По-друге, дослідження особливостей будівництва армії УНР та її бойової діяльності у взаємодії з повстанським рухом в умовах українсько-польської військової співпраці у 1920 р. є важливим для подальшого розвитку української воєнно-історичної науки.

По-третє, всебічне об’єктивне та незаангажоване вивчення воєнно-історичних подій в Україні часів російсько-польської війни, коли армія УНР спільно з повстанським рухом протистояла численним ворогам, є актуальним з погляду встановлення історичної правди і поглиблення знань про героїчне минуле українського народу.

По-четверте, висвітлення діяльності армії УНР сприятиме розширенню знань військових фахівців, розвитку творчого мислення. Наукове відтворення й аналіз тих подій дозволяє усвідомити сутність історичних явищ, процесів і закономірностей, виявити те особливе у воєнній справі УНР, що може отримати розвиток у сучасних умовах.

Наукове завдання дисертаційної роботи полягає у визначенні особливостей та виявленні тенденцій і результатів діяльності армії Української Народної Республіки в умовах боротьби за українську державність під час військової співпраці між УНР і Польською Республікою.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в межах планів наукової і науково-технічної діяльності Департаменту гуманітарної політики Міністерства оборони України та Науково-дослідного центру гуманітарних проблем ЗС України. Для підготовки дисертації базовою стала науково-дослідна робота „Військово-патріотичне виховання особового складу Збройних Сил України” (шифр НДР „Військово-патріотичне виховання”, номер державної реєстрації 0105U001157), що виконувалася у Науково-дослідному центрі гуманітарних проблем ЗС України на замовлення Головного управління з гуманітарних питань і соціального захисту ЗС України Генерального штабу (ГШ) ЗС України, у якій дисертантом відпрацьований матеріал для підрозділу „Історичні витоки військово-патріотичного виховання в українському суспільстві та його військових формуваннях”.

Мета і завдання дослідження. На основі аналізу історіографії, архівних документів і періодичних видань вивчити та узагальнити досвід будівництва і бойової діяльності армії УНР в умовах боротьби за українську державність під час українсько-польської військової співпраці, розробити практичні рекомендації щодо його використання у ЗС України.

Досягнення мети передбачає вирішення наступних завдань:

аналіз стану наукової розробки теми та джерельної бази дослідження;

з'ясування чинників, що вплинули на налагодження військової співпраці між УНР і Польською Республікою та виявлення причин переходу армії УНР до партизанських форм боротьби;

встановлення результатів діяльності державного та військового керівництва УНР щодо вибору шляхів розвитку армії УНР, створення українських військових установ, з’єднань і частин на території Польської Республіки;

характеристика бойової діяльності армії УНР у поході з Військом Польським та під час спільних дій із повстанським рухом;

дослідження особливостей реформування армії УНР у ході російсько-польської війни;

розроблення практичних рекомендацій для використання їх в ході розвитку ЗС України, спираючись на досвід будівництва армії УНР в умовах боротьби за українську державність.

Об’єкт дослідження. АрміяУкраїнської Народної Республіки.

Предмет дослідження. Реформування та участь армії Української Народної Республіки у боротьбі за українську державність.

Хронологічні рамки дослідження охоплюютьперіод з 1 вересня 1919 р. до 21 листопада 1920 р. Головною ознакою вибору нижньої межі є укладення перемир’я між УНР і Польською Республікою, що й стало початком налагодження військової співпраці. Вибір верхньої межі зумовлений інтернуванням армії УНР, що було