LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Гірнича справа → Алгоритмічний підхід у навчанні майбутніх інженерів-гірників вищих технічних навчальних закладів

ІНСТИТУТ ПЕДАГОГІКИ І ПСИХОЛОГІЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ

АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ






Русанова Олена Олександрівна




УДК 577.4.348 (043)


АЛГОРИТМІЧНИЙ ПІДХІД У НАВЧАННІ

МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ГІРНИКІВ

ВИЩИХ ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ


13.00.04 – " Теорія і методика професійної освіти"




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук







Київ - 2006

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана у Донецькому національному технічному університеті, Міністерство освіти і науки України, м. Донецьк.


Науковий керівник – доктор педагогічних наук, професор

Стефаненко Павло Вікторович, Донецький національний технічний університет, декан радіотехнічного факультету, м. Донецьк.


Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор

Гуревич Роман Семенович, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, директорІнституту перспективних технологій, економіки і фундаментальних наук, м. Вінниця;

кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник Литвин АндрійВікторович, Львівський науково-практичний центр професійно–технічної освіти АПН України, вчений секретар, м. Львів.


Провідна установа Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна, кафедра педагогіки,

Міністерство освіти і науки України, м. Харків.


Захист відбудеться 26 грудня 2006 року. о 15 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.451.01 в Інституті педагогіки і психології професійної освіти АПН України за адресою: 04060, м. Київ,

вул. М. Берлинського, 9, 5-й поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту педагогіки і психології професійної освіти АПН України (04060, м. Київ,

вул. М. Берлинського, 9).


Автореферат розісланий: 25 листопада 2006 року.





Вчений секретар

спеціалізованої ради С.В. Лапаєнко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність і доцільність дослідження. В умовах переходу України до ринкової економіки в усіх сферах виробництв, в тому числі і у вугільній галузі, виникають певні вимоги до якості професійної підготовки кадрів, зокрема інженерів-гірників: вільне володіння фундаментальними та спеціальними знаннями щодо сучасних вугільних технологій; здатність до аналітичного мислення, комп’ютерного моделювання та творчої діяльності, пов’язаної з функціями інженера-гірника. Тенденції активного впровадження у вугільне виробництво сучасних автоматизованих систем та робототехнічних технологій потребують підвищення рівня спеціальної комп’ютерно-інформаційної підготовки студентів гірничих спеціальностей у вищих технічних навчальних закладах на засадах широкого застосування у професійному навчанні комп’ютерно-інформаційних ресурсів та мереж.

Реальний стан, взаємопов’язаних потреб вугільного виробництва та процесу професійного навчання його кадрів – майбутніх інженерів-гірників, має низку суперечностей: непристижність роботи інженера-гірника на вугільній шахті спричиняє безконкурсний набір студентів на гірничі спеціальності, на яких студенти першого курсу мають невисоку якість базових фундаментальних знань та вмінь, для навчання у вищому технічному навчальному закладі; більша частина студентів гірничого профілю має слабкі уявлення щодо професійної діяльності інженера-гірника на вугільній шахті, що послаблює мотивацію до навчання. В таких умовах викладачі, які навчають майбутніх інженерів-гірників, здійснюють пошук ефективних підходів у професійному навчанні студентів гірничих спеціальностей з урахуванням вимог ринку праці, тенденцій розвитку загальноєвропейського освітнього простору та загальної комп’ютеризації.

Відповідно до Болонського процесу в Україні відбувається трансформація національної системи професійної освіти за освітньо-кваліфікаційними рівнями вищої освіти: бакалавр, спеціаліст і магістр з кредитно-модульною організацією навчального процесу. Важливу роль у цьому складному процесі відведено пошуку ефективних технологій навчання, заснованих на використанні кращих традиційних та інноваційних форм організації професійного навчання.

Однією з таких технологій, що забезпечує підвищення ефективності кредитно-модульної системи, якості засвоєння навчального матеріалу та контролю знань студентів є алгоритмічне навчання, яке сприяє упорядкуванню навчального процесу та навчальної діяльності викладачів і студентів із застосуванням комп’ютерних засобів.

Наукові дослідження з означеного напряму навчання студентів проводилися науковцями у різні часи. За характером ці дослідження можна розподілити на теоретико - методологічні (С.І. Архангельський,

Ю.К. Бабанський, С.У. Гончаренко, Г.О. Ільїна, І.Я. Лернер, М.М. Скаткін та ін.), дидактичні ( В.П. Безпалько, М.О. Данилов, І.Т. Огородніков,

М.Д. Никандров, Л.Н. Ланда та ін.) і психологічні (Г.О. Балл,

В.С. Виготський, П.Я. Гальперін, О.Н. Матюшкін, Н.Ф.Тализіна, В.В.Рибалка, Н.А. Менчинська, Б.О. Федоришина та ін.)

Різні аспекти цього питання знайшли висвітлення у дослідженнях вітчизняних спеціалістів Н.В. Кузьміної, Н.І. Дідусь, Н.С. Журавської, М.О. Лозовської, Р.В. Олійника, Р.С. Гуревича, П.В. Стефаненка та інших. Окремі аспекти зарубіжного досвіду професійної підготовки у контексті проблеми дослідження висвітлено у роботах Н.В. Абашкіної,

Т.С. Кошманової, М.П. Лещенко, Л.П. Пуховської та інших.

Аналіз стану науково-методичних праць, пов’язаних з алгоритмічним навчанням у вищій школі показав, що поряд із певними досягненнями ця педагогічна проблема потребує подальшого вивчення, оскільки на цей час не в достатній мірі розкриті його дидактичні особливості у системі сучасної вищої технічної освіти, у т.ч. підготовки майбутніх інженерів-гірників. Не повною мірою виявлені теоретичні передумови організації алгоритмічного навчання, заснованого на використанні сучасних комп’ютерних засобів, не розроблені практичні рекомендації для викладачів із організації алгоритмічного навчання; у теорії і практиці вищої школи недостатньо висвітлені умови використання алгоритмічного підходу у вивченні студентами фундаментальних та спеціальних дисциплін.

Актуальність проблеми, її недостатня дослідженість, потреби практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Алгоритмічний підхід у навчанні майбутніх інженерів-гірників вищих