LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Природничі науки в цілому → Екологічний моніторинг мікродомішок поліциклічних сполук у повітряному середовищі за відсутності еталонів

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ"



Дмитриков Валерій Павлович



УДК 628.395 : 543.544.45


ЕКОЛОГІЧНИЙ МОНІТОРИНГ МІКРОДОМІШОК

ПОЛІЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК У ПОВІТРЯНОМУ СЕРЕДОВИЩІ

ЗА ВІДСУТНОСТІ ЕТАЛОНІВ




Спеціальність 21.06.01 - Екологічна безпека




Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора технічних наук



Київ – 2006

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпродзержинському державному технічному університеті

Міністерства освіти і науки України


Науковий консультант: доктор технічних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України,

лауреат Державної премії УРСР

Свідерський Валентин Анатолійович,

Національний технічний університет України

„Київський політехнічний інститут",

завідувач кафедри хімічної технології

композиційних матеріалів


Офіційні опоненти: доктор технічних наук, старший науковий

співробітник

Хвастухін Юрій Іванович,

Інституту газу НАН України,

завідувач відділу


доктор технічних наук, професор

Касімов Олександр Меджитович,

Український науково-дослідний інститут екологічних проблем

Міністерства екології України,

завідувач відділу


доктор технічних наук, професор

Колесник Валерій Євгенійович,

Національний гірничий університет

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри екології

Провідна установа: Національний університет „Львівська політехніка"

Міністерства освіти і науки України,

кафедра екології та охорони навколишнього

середовища.


Захист відбудеться „ 18 " вересня 2006 р. о 1430 на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.002.05 у Національному технічному університеті України „Київський політехнічний інститут" за адресою: 03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного технічного університету України „Київський політехнічний інститут" за адресою: 03056, м. Київ, пр-т Перемоги, 37.


Автореферат розісланий „_10_" серпня 2006 р.



Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

к.т.н., професор В.Я. Круглицька


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Актуальність теми.Проблема екологічної безпеки, як вирішальний фактор, впливає на життя країни, торкаючись багатьох аспектів - від життєдіяльності соціуму до його сталого розвитку. Вирішення цієї проблеми має важливе значення для регіонів України, в яких спостерігається концентрація промисловості та відбувається активна розробка природних ресурсів. Виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру в Україні збігається з розподілом потенційної екологічної небезпеки на її території.

Серед хімічних забруднювачів навколишнього середовища (НС) особливе місце займають поліциклічні сполуки (вуглеводні та їх похідні), які відносять до категорії загрозливих для здоров'я речовин. Навіть мікроконцентрації деяких поліциклічних сполук в повітрі можуть стати причиною численних канцерогенних і мутагенних захворювань. Доведено, що поліциклічні сполуки за присутності фенолу й оксидів азоту виявляють синергізм дії на живі організми. Існує причинно-наслідковий зв'язок між кількістю техногенних викидів (антропогенними змінами в НС) та зміною чисельності населення окремих регіонів планети.

Збільшення викидів поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ) пов'язують з кількісними і якісними змінами як видового складу екосистем, так і їхніми функціями (параметрів росту біоти, обміну речовин). Під дією хімічних речовин відбувається порушення метаболізму і регуляторних процесів клітин рослин і тварин.

Головними джерелами викидів ПАВ є природні й антропогенні продукти згоряння твердих, рідинних і газоподібних палив, полімерних матеріалів, хімічних присадок і ін. У повітряному середовищі поліциклічні сполуки присутні у вигляді складних сумішей, які істотно відрізняються концентраціями індивідуальних компонентів. В атмосферному повітрі вміст поліциклічних сполук нижчий, ніж у повітрі робочої зони на декілька порядків і з цієї причини подальший розвиток методів їхніх вимірювань має особливе значення.

Критичний огляд публікацій свідчить про те, що задачі оперативного аналітичного контролю забруднювачів у повітряному середовищі залишаються до кінця невирішеними, до того ж наростання екологічних проблем випереджає результати досліджень і наукових розробок. Тому актуальною задачею сьогодення є розвиток методології вимірювань, застосування інформаційних технологій, що може значно розширити їхні прикладні можливості.

Зазвичай у гігієнічній практиці обмежуються визначенням тільки одного ПАВ — бенз[а]пірену (БАП), який визнаний організацією UNEP еталонним канцерогеном. Сильну токсичну дію проявляють також такі стійкі забруднювачі, як бензантрацени, діоксини і поліхлордифеніли - представники поліциклічних сполук. Вважають, що в НС може знаходитись значна частина канцерогенних ПАВ із більш, ніж 200 представників, які виявлені в повітряному середовищі.

Прогрес у практичному використанні фізико-хімічних методів визначення ПАВ полягає в переході до складніших багатокомпонентних систем або процесів вимірювань, які дозволяють одержувати безпосередню інформацію про забруднювачі повітряного середовища, за якою оцінюють критерії впливу на природне середовище в цілому.

Створення системи екологічного моніторингу мікрокількостей поліциклічних сполук у повітряному середовищі необхідно для оптимізації форм керування екологічною безпекою, вивчення і поліпшення екологічної ситуації в Україні, що має важливе соціальне значення.

Таким чином, актуальність дослідження визначають потреби підвищення точності аналізу поліциклічних сполук, розширення галузі застосування аналізів на нові багатокомпонентні мікродомішки, змішані неорганізовані й організовані системи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами

Дисертаційна робота виконувалася автором відповідно до науково-дослідної тематики Дніпродзержинського державного технічного університету (номери державної реєстрації 0104U000811, 0196U007630, 0197U002466, 0197U015572) і тематикою науково-дослідного інституту енергоресурсозбереження й екології при ДДТУ.

Розділи дисертаційної роботи