LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Природничі науки в цілому → Еколого-прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності Карпато-Подільського регіону України


Київський національний університет

імені Тараса Шевченка




Кілінська Клавдія Йосифівна




УДК 502.15 (477.8)[502.15+502.171]





Еколого-прогнозна оцінка

природно-господарської різноманітності

Карпато-Подільського Регіону України






11.00.11 – Конструктивна географія

і раціональне використання природних ресурсів







Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

доктора географічних наук






Київ – 2008


Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі фізичної географії та раціонального природокористування Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича.


Науковий консультант

доктор географічних наук, професор, член-кореспондент АПН України, заслужений діяч науки і техніки України

Шищенко Петро Григорович,

Київський національний університет імені

Тараса Шевченка, професор кафедри географії України


Офіційні опоненти

доктор географічних наук, професор

Денисик Григорій Іванович,

Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського,

завідувач кафедри фізичної географії



доктор географічних наук, професор

Ковальчук Іван Платонович,

Національний аграрний університет,

завідувач кафедри геодезії та картографії



доктор географічних наук, професор

Мельник Анатолій Васильович,

Львівський національний університет імені

Івана Франка,

завідувач кафедри фізичної географії


Захист відбудеться "21" квітня_ 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.07 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: м. Київ, МСП – 03680, просп. акад. Глушкова, 2, географічний факультет, ауд. 312.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного університету імені Тараса Шевченка

(01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58).

Автореферат розісланий "21" березня__2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради,

доктор географічних наук, професор С.І. Іщук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Сучасне природокористування є основною причиною природної та господарської видозмін навколишнього природного середовища (НПС), яке в останні роки набуває особливого статусу глобально зміненого ("global change") – геоекологічного. Як наслідок розширюється і поглиблюється "світове" розуміння охорони природи, виникає необхідність інтегрованого дослідження природно-господарських, екологічних і соціальних явищ та процесів. Це завдання офіційно озвучується в 1992 році на конференції ООН в Ріо-де-Жанейро – "Порядок денний ХХ1 століття". Word Summit у Йоганнесбурзі (2002 рік) і є яскравим доказом акцентуації питань на урівноваження „здоров'я" НПС – середовища, близького до природного та раціонально зміненого господарськими процесами.

В останні роки природокористування перетворюється в інтегральну міждисциплінарну науку, яка займається комплексним вивченням, освоєнням, використанням (конструктивна географія), відновленням, поліпшенням (меліоративна географія), охороною природи (созологія), прогнозним моделюванням (статистика, математика) природних і господарських процесів, з метою розвитку продуктивних сил та забезпечення сприятливих умов життєдіяльності.

Питання природно-господарських процесів висвітлюються в працях українських вчених М.В. Багрова, В.А. Барановського, І.О. Горленко, М.Д. Гродзинського, В.М. Гуцуляка, Г.І. Денисика, О.Ю. Дмитрука, А.І. Доценка, І.П. Ковальчука, О.О. Любіцевої О.М. Маринича, Г.П. Міллера, В.П. Руденка, Л.Г. Руденка, В.М. Пащенка, В.М. Петліна, В.М. Самойленка, А.В. Степаненка, О.І. Шаблія, В.О. Шевченка, П.Г. Шищенка, російських вчених – Н.І. Ахтирцевої, Є.П Бессоліцина, Л.П. Богданова, Ю.О. Вєдєніна, І.П. Герасимова, В.М. Гохмана, А.В. Дончевої, К.М. Дьяконова, Т.В. Звонкової, К.В. Зворикіна, Л.К. Казакова, Ю.М. Куражковського, А.М. Ласточкіна, Ф.А. Максютова, Ф.М. Мількова, Л.І. Мухіної, І.І. Нєвяжського, В.Б. Позднєєва, В.С. Преображенского, М.Ф. Реймерса, О.Ю. Ретеюма, О.Г. Рогожина, Т.Г. Рунової, Ю.Г. Саушкіна, В.Б. Сочави, зарубіжних вчених – Г. Байрона, Р. Готланда, Г. Мірдаль, Д. Патона, Є. Турчинського, та ін. У більшості випадків сучасний аналіз природно-господарського впливу базується на засадах екологічно урівноваженого функціонування взаємопов'язаних і взаємно обумовлюючих складових – природних умов та їх господарського використання. Основною підсилюючою ланкою виступає екологічна та прогнозна оцінка природно-господарської різноманітності (ПГР).

Територія Карпато-Подільського регіону (КПР) України, в плані господарського використання, характеризується багатофункціональним природокористуванням. В межах Подільської височинної області переважає сільськогосподарсько-водно-лісове природокористування. На території Українських Карпат сформувалася водно-лісо-сільськогосподарська діяльність людини. Тривалий процес господарювання впливає не тільки на стан НПС, але й на зайнятість та здоров'я людини. Інтенсифікація нових видів природокористування, до прикладу, рекреаційного, підсилює актуальність дослідження господарської діяльності її властивостей (ознак) і перспективного розвитку.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов'язане з основними напрямками науково-дослідної роботи кафедри географії України, картографії та геоінформатики і кафедри соціальної географії та рекреаційного природокористування географічного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича, зокрема з темами: „Краєзнавче дослідження географії Карпато-Подільського регіону України" (1996–2000 рр.), № державної реєстрації – 0199U001880 (автором розроблено концепцію регіонального природокористування); „Географо-краєзнавчі дослідження України" (2001–2005 рр.), № державної реєстрації – 0102U006610 (автором розроблена методика еколого-прогнозної оцінки НПС); „Структурні зміни господарського комплексу Карпато-Подільського регіону України в сучасних умовах" (2006–2010 рр.), № державної реєстрації – 0106U003613 (автором апробовані принципи моносистемної організації та природно-господарської різноманітності);