LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Природничі науки в цілому → Інструментальні програмні засоби інтеграції математичних моделей у системи підтримки прийняття рішень з екологічної безпеки

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МАТЕМАТИЧНИХ МАШИН І СИСТЕМ






ГОФМАН Дмитро Самоілович





УДК 681.3.06



ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ПРОГРАМНІ ЗАСОБИ ІНТЕГРАЦІЇ МАТЕМАТИЧНИХ МОДЕЛЕЙ У СИСТЕМИ ПІДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ З ЕКОЛОГІЧНОЇ БЕЗПЕКИ



01.05.03 -

математичне і програмне забезпечення обчислювальних машин і систем





А в т о р е ф е р а т


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук





Київ - 1999

Дисертацією є рукопис.


Роботу виконано в Інституті проблем математичних машин і систем Національної академії наук України.

Науковий керівник

кандидат фізико-математичних наук, с.н.с.

Железняк Марк Йосипович,

Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, зав. відділом математичного моделювання навколишнього середовища


Офіційні опоненти

доктор технічних наук, чл.-кор. НАН України

Мар'янович Тадеуш Павлович,

Інститут кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, заступник директора



кандидат фізико-математичних наук

Калінін Володимир Михайлович,

Український інститут дослідження навколишнього середовища та природних ресурсів при Раді національної безпеки і оборони України, начальник відділу інформаційних технологій та геоінформаційних систем

Провідна установа


Київський університет імені Тараса Шевченка,

Кафедра теорії програмування


Захист дисертації відбудеться 23 червня 1999 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.204.01 в Інституті проблем математичних машин і систем Національної академії наук України за адресою: 252187, м.Київ-207, пр. Акад. Глушкова 42.

З дисертацією можна ознайомитись у науково-технічному архіві Інституту проблем математичних машин і систем НАН України за адресою: 252187, м.Київ-207, пр. Акад. Глушкова 42.


Автореферат розіслано " 21 " травня 1999 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.І. Ходак

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Системи підтримки прийняття рішень (СППР) з екологічної безпеки знаходять широке застосування в організаціях контролю та охорони навколишнього середовища, у промисловості та енергетиці. Досвід ліквідації наслідків Чорнобильської аварії допоміг особам, що приймають рішення, усвідомити глибоку необхідність використання СППР і встановив основні орієнтири для розробників таких систем. На Україні СППР, що включають блоки моделювання процесів у навколишньому середовищі розробляються в Інституті кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України (В.Сергієнко, В.Скопецький, В.Дейнека та інші), в Інституті прикладного системного аналізу НАН України і Мінвузу (М.Згуровський та інші), в Українському інституті дослідження навколишнього середовища та природних ресурсів при РНБО України та Інституті прикладних систем і технологій АТН України (С.Довгий, В.Калінін, О.Копійка та інші), в Інституті космічних досліджень НАН і НКА України (А.Колодяжний та інші), в Інституті проблем математичних машин і систем НАН України (М.Железняк та інші), в ряді відомчих організацій, що проводять дослідження з наукової підтримки ліквідації наслідків Чорнобильської аварії – в Українському науковому центрі радіаційної медицини АМН і НАН України (І. Ліхтарьов та інші), в Інституті сільгоспрадіології ААН України (В.Кашпаров та інші), а також в інших організаціях. Одним із найбільш широкомасштабних міжнародних проектів з розробки систем підтримки прийняття рішень при радіаційних аваріях є проект РОДОС, який розробляється з початку 90-х років за замовленням комісії Європейських Співтовариств (КЄС). СППР РОДОС включає моделі післяаварійної міграції радіонуклідів у всіх компонентах навколишнього середовища і розрахунки відповідних дозових впливів на населення.

Дослідження у галузі розробки СППР з питань екологічної безпеки (СППРЕБ), що є відносно новим напрямком інформатики, базуються на дослідженнях в багатьох областях, серед яких галузі створення пакетів прикладних програм і методологій інтеграції прикладних програм (Ф.Андон, Ю.Капітонова, Т.Мар'янович, В.Михайлюк, І.Парасюк, І.Сергієнко, В.Скопецький, В.Редько та інші), інтеграції прикладних програм у рамках операційної системи Windows (К.Broсksсhmidt), створення проблемно-орієнтованих мов і систем (І. Вельбицький, В.Рвачев та А.Шевченко, Т. Muetzelfeld), розробки об'єктно-орієнтованих мов, технологій і баз даних. Розробка методологій інтеграції моделей, ГІС і баз даних у СППР екологічної безпеки розглянута в роботах I.Haagsma, D.Lam та D.Swaine, L.Bian, K. Fedra, S.Корр, G.Bentz та інших.

Визначальною рисою сучасних СППРЕБ є використання багатофункціонального графічного інтерфейсу, великої кількості моделюючих програм високої складності, географічної інформаційної системи, баз даних. Складність елементів СППРЕБ є такою, що окремі моделюючі або інтерфейсні блоки можуть, у свою чергу, бути програмними комплексами. На практиці це спричиняє те, що окремі моделі, які входять до складу СППРЕБ, мають різних розробників і можуть бути створені з використанням різних стандартів і програмних засобів. До СППРЕБ ставляться серйозні вимоги як надійності системи в цілому, так і її складових частин, що приводить до необхідності незалежного тестування моделей та системи в цілому. До СППРЕБ можуть ставитися вимоги роботи в "реальному часі". Програмні засоби, що підтримують моніторинг параметрів стану навколишнього середовища, часто є складовою частиною СППРЕБ.

Всі перераховані чинники обумовлюють актуальність розробки інструментальних засобів інтеграції, які повинні спрощувати побудову СППРЕБ із набору моделей і надавати розробникам можливість змінювати і додавати моделюючі та інтерфейсні елементи системи без істотних змін у системі в цілому.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана в рамках програми наукових робіт НАН України і Мінчорнобиля України з ліквідації наслідків Чорнобильської аварії, блок – "Прогнозування радіаційного забруднення поверхневих вод внаслідок Чорнобільської аварії", в рамках теми "Розробка Інформаційно-моделюючої підсистеми "Поверхневі води" Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків