LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Природничі науки в цілому → Диференціація самостійної роботи студентів коледжів технічного профілю в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін

ЖИТОМИРСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА





КОРОЛЮК ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА



УДК 378.094: 37.013





ДИФЕРЕНЦІАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ КОЛЕДЖІВ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ В ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН



13.00.04 – теорія і методика професійної освіти




АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук









Житомир – 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Житомирському державному університеті імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Дубасенюк Олександра Антонівна,

Житомирський державний університет

імені Івана Франка,

професор кафедри педагогіки.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук,

старший науковий співробітник

Солдатенко Микола Миколайович,

завідувач відділу теорії та історії педагогічної

майстерності Інституту педагогічної освіти

і освіти дорослих АПН України, м. Київ;

кандидат педагогічних наук

Цюприк Андрій Ярославович,

Львівський регіональний інститут державного

управління Національної академії державного

управління при Президентові України.



Захист відбудеться 21 жовтня 2008 р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 14.053.01 у Житомирському державному університеті імені Івана Франка за адресою: 10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40, 2-й поверх, конференц-зал.


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Житомирського державного університету імені Івана Франка (10008, м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, 40).


Автореферат розісланий 20 вересня 2008 р.


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Сейко Н. А.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДОСЛІДЖЕННЯ


Актуальність дослідження. Соціально-економічний розвиток нашої держави, процеси інтеграції в загальноєвропейський освітній простір зумовлюють нові вимоги до якості підготовки молодшого спеціаліста, яку здійснюють коледжі та інші вищі навчальні заклади І-ІІ рівнів акредитації. Професійна діяльність у технічних галузях нині відбувається в умовах посиленого впливу науково-технічного прогресу, модернізації виробництва, впровадження новітніх технологій. Це потребує фахівців, які мають належну природничо-математичну підготовку, ґрунтовні спеціальні знання, володіють уміннями й навичками їх практичного застосування для вирішення виробничих завдань, здатні самостійно навчатися протягом усього життя. На цьому наголошується в Національній доктрині розвитку освіти України в ХХІ столітті, Законах України „Про освіту", „Про вищу освіту", „Про професійно-технічну освіту", які головною метою професійної освіти визначають її гуманізацію, формування творчої, активної, самостійної особистості, яка прагне до саморозвитку, самовдосконалення. Реалізація таких стратегій значною мірою залежить від ефективності самостійної роботи студентів, що спонукає педагогічну науку до пошуку нових моделей, технологій раціональної її організації в коледжах технічного профілю.

Значущість проблеми знайшла своє відображення як у класичній педагогічній спадщині (Ф.-А. Дістервег, Я. А. Коменський, Й. Г. Песталоцці, Ж.-Ж. Руссо, К. Д. Ушинський), так і в сучасних дослідженнях. Обґрунтуванню загальнодидактичних основ самостійної роботи присвячені праці А. М. Алексюка, С. І. Архангельського, В. І. Загвязинського, Н. В. Кузьміної, В. О. Онищука, М. М. Скаткіна; методологічних і наукових засад процесу її організації – Г. Є. Гнітецької, С. У. Гончаренка, Л. В. Жарової, І. Я. Лернера, М. М. Солдатенка. Питання самостійної роботи учнів шкіл вивчали В. К. Буряк, Б. П. Єсипов, І. С. Зоренко, П. І. Підкасистий; студентів університетів та інститутів – В. А. Козаков, В. В. Луценко, І. В. Хом'юк, Н. Г. Сидорчук, В. В. Ягупов; вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації – М. І. Єрецький, Н. С. Журавська, В. О. Качуровський, В. Т. Лозовецька, А. Я. Цюприк та ін. У дослідженнях Ю. К. Бабанського, П. І. Сікорського, Є. С. Рабунського, О. М. Спіріна, І. Е. Унт встановлено, що диференціація самостійної роботи відповідно до індивідуально-типологічних властивостей студентів дозволяє підвищити її ефективність.

Проте існуючі розробки не повністю враховують специфіку самостійної роботи в процесі навчання природничо-математичних дисциплін у коледжах технічного спрямування та індивідуально-типологічні особливості студентів. Теоретичний аналіз і вивчення досвіду підготовки молодших спеціалістів дозволив виявити ряд суперечностей, які об'єктивно існують у навчальному процесі технічних коледжів: між соціальним замовленням і рівнем підготовки випускника; між традиційною організацією самостійної роботи та потребами в спеціалістах, які творчо мислять, готові до самостійного пошуку й практичного застосування знань, можуть оперативно приймати рішення; між використанням переважно фронтальних методів роботи та необхідністю врахування індивідуальних властивостей особистості; між зростанням обсягу навчального матеріалу з природничо-математичних дисциплін в умовах зменшення кількості академічних годин і недостатнім рівнем сформованості в студентів умінь і навичок самостійної роботи. Подолання цих протиріч зумовлює потребу запровадження в процес вивчення дисциплін природничо-математичного циклу в коледжах технічного профілю якісно нової моделі диференціації самостійної роботи студентів, яка б сприяла прогресивним змінам у професійній підготовці, та забезпечення педагогічних умов її реалізації.

Актуальність окресленої проблеми, її недостатня розробленість у педагогічній теорії та практиці зумовили вибір теми дослідження: "Диференціація самостійної роботи студентів коледжів технічного профілю в процесі вивчення природничо-математичних дисциплін".

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи Житомирського державного університету імені Івана Франка „Формування професійної майстерності вчителів в умовах Європейської інтеграції" (РК № 0106V005409). Тема дисертації затверджена вченою радою Житомирського державного університету імені Івана Франка (протокол № 3 від 26.11.04) та узгоджена в Раді координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 3 від 29.03.05).

Мета дослідження