LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Природничі науки в цілому → Екологічна криза як чинник трансформації соціоприродної системи (соціально-філософський аналіз)

15


КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА









ГОНЧАРЕНКО Марина Михайлівна




УДК: 316.422:504.03






ЕКОЛОГІЧНА КРИЗА ЯК ЧИННИК ТРАНСФОРМАЦІЇ

СОЦІОПРИРОДНОЇ СИСТЕМИ

(соціально-філософський аналіз)





09.00.03 – соціальна філософія та філософія історії









Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філософських наук













Київ – 2005


Дисертацією є рукопис.



Робота виконана на кафедрі філософії гуманітарних наук

філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Науковий керівник –

доктор філософських наук, професор,

академік НАН України

ГУБЕРСЬКИЙ Леонід Васильович,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

проректор, директор Інституту міжнародних відносин,

завідувач кафедри філософії гуманітарних наук.



Офіційні опоненти:

доктор філософських наук, професор

КРИСАЧЕНКО Валентин Семенович,

Національний інститут стратегічних досліджень

при Президентові України,

завідувач відділу етнополітики;



кандидат філософських наук

САМЧУК Зореслав Федорович,

Інститут вищої освіти АПН України,

провідний науковий співробітник.



Провідна установа – Національний педагогічний університет

імені М.П. Драгоманова, кафедра філософії,

Міністерство освіти і науки України, м. Київ.



Захист відбудеться "28" листопада 2005 р. о 14.00 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.17

у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка

за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці

Київського національного університету імені Тараса Шевченка

за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58, зал №12.



Автореферат розісланий " 28 "жовтня 2005 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Л.О. Шашкова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розв'язання екологічних проблем, пошук оптимальної стратегії розвитку системи "суспільство-природа", досягнення гармонізації відносин між її основними елементами привертають увагу як науковців, так і численних міжнародних організацій. Це пов'язано із зростаючою небезпекою руйнування підвалин життя людини в умовах екологічної кризи. Здійснюючи масштабні перетворення біосфери, людина перетворює умови власного існування в сучасному світі у життєво небезпечні, ризиковані, нестабільні та проблематичні. За таких обставин виникає потреба в напрацюванні нових теоретичних, методологічних та соціально - філософських засобів аналізу сучасної екологічної кризи. Глибоке осмислення її сутності, особливостей динаміки та впливу на розвиток екосистем та суспільства дає змогу осягнути проблему в цілому.

Основну ідею даного дослідження можна сформулювати таким чином: екологічна криза поглибилася настільки, що починає видозмінювати водночас і людське суспільство, і середовище проживання, тобто постає трансформуючим чинником усієї соціоприродної системи. Тому звернення до феномена сучасної екологічної кризи у розвитку глобальної соціоприродної системи в контексті постіндустріальних зрушень у соціумі зумовлене, передовсім, практичною необхідністю відвернення загрози самознищення людства.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці видатних філософів і природознавців. Зокрема, це праці представників Римського клубу – Д.Медоуза, Дж.Форрестера, Е.Пестеля, Е.Ласло, А.Печчеї, Б.Гаврилишина (осмислення екологічної проблеми як глобальної, прогнозування поведінки екологічних систем, глобальної моделі розвитку людства і природи в їх єдності); Б.Коммонера (екологічні закони взаємодії суспільства і природних систем); Ю.Одум (суттєві ознаки сучасної екологічної ситуації та її кризового стану); Р.Уіттекера (закономірності існування екосистем); М.Харруела (екологічні наслідки ядерної війни); А.Гора, Г.Коля, Ф.Міттерана (політичні аспекти розв'язання екологічних проблем); Р.Фоулі (екологічні аспекти еволюції людини); Л.Моргана, Е.Тейлора, Г.Спенсера, О.Шпенглера, А.Тойнбі (антропологічна концепція дослідження різноманітних культур, традицій, цінностей людських спільнот).

Докладно проблема екологічної культури висвітлена у працях сучасних українських і російських філософів та науковців: В.Вернадський (концепція біосфери-ноосфери); І.Пригожин, І.Стенгерс, Е.Янч, Р.Карпінська, В.Лук'янець, А.Назаретян, С.Родін (осмислення синергетичного підходу до вивчення коеволюційного розвитку системи "суспільство-природа"); М.Бутико, П.Водоп'янов, Е.Гірусов, Ф.Гіренок, І.Добронравова, І.Круть, В.Лось, М.Мойсеєв, В.Кутирьова (осмислення суттєвих ознак сучасної екологічної ситуації як кризової, проблема збереження природи, управління екологічною ситуацією як раціональне природокористування); Г.Бачинський, М.Голубець, А.Гродзинський, В.Горшков, В.Зубаков, М.Реймерс, К.Ребане (розгляд природи і суспільства як єдиної соціоекосистеми і наукове дослідження загальних принципів її функціонування); Л.Гумільов, П.Сорокін (цивілізаційна концепція організації людства в цілому та взаємодія з природним середовищем); В.Андрущенко, Л.Губерський, Ф.Канак, М.Кисельов, В.Крисаченко, А.Горєлова, І.Огородник, Л.Василенко, Р.Карпінська, С.Мороз, З.Самчук, Л.Сидоренко (роль природного довкілля у самовизначенні людини, особистісному і національному, у формуванні екологічної культури особистості, проблеми екологічної безпеки).

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в межах Комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка "Наукові проблеми державотворення України" № 01БФ041 "Філософська та політологічна освіта в Україні на перетині тисячоліть".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є соціально-філософський аналіз феномена екологічної кризи як чинника трансформації соціоприродної системи.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких дослідницьких завдань:

здійснити експлікацію понять "криза" та "екологічна криза" в семантичній площині та визначити основні тенденції їх репрезентацій у дослідницькій практиці;

дослідити основні