LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → 30-й сонет Шекспіра в перекладі Д. Паламарчука (до проблеми перетворення поетичного тексту)

А.О. Пермінова. 30-й сонет Шекспіра в перекладі Д. Паламарчука (до проблеми перестворення поетичного тексту)

УДК 821. 111=03. 161. 2

А.О. Пермінова,

викладач

(Харківський гуманітарний університет "Народна українська академія")

30-й сонет Шекспіра в перекладі Д. Паламарчука (до проблеми перестворення поетичного тексту)

Предметом статті є порівняльний аналіз 30-го сонету У. Шекспіра з перекладом Д. Паламарчука. Аналіз робиться на трьох рівнях: форми, змісту та естетичного враження. Вводиться поняття перекладу-перестворення та на основі аналізу робиться висновок: такий переклад є перестворенням. Ключові поняття: переклад, переклад-перестворення, сонетна форма, стилістика, культурний архетип.

Об'єкт нашого дослідження – оригінал 30-го сонета У. Шекспіра та його переклад, виконаний Дмитром Паламарчуком. Метою є порівняльний аналіз вихідного та цільового текстів. Актуальність роботи полягає у не зникаючому інтересі науковців до проблем художнього перекладу [1; 2; 3]. Новизна роботи полягає у спробі цілісного аналізу двох текстів з усіх можливих боків, на відміну від більшості аналогічних спроб [4; 5; 6].

В нашій роботі ми пропонуємо порівняти оригінал 30-го сонету У. Шекспіра [7]. з його перекладом, зробленим Дмитром Паламарчуком [8]. Під час аналізу ми плануємо зупинитися на таких моментах, як: 1) дотримання форми оригіналу за наступними параметрами: кількість рядків, ритм, система римування; 2) точна передача змісту твору; 3) враження, яке створює на читача переклад у порівнянні з оригіналом.

1. Форма. Текст оригіналу являє собою сонет та налічує 14 рядків, останні з яких виділено додатковим відступом від поля. Вірш написано 5-стопним ямбом, але в 3, 6, 8 рядках присутній додатковий склад, тобто кількість складів у цих рядках налічує не 10, а 11. Система римування – ababcdcdefefgg, наголос падає на останній склад (за винятком 10 рядка). Текст перекладу теж являє собою сонет та налічує 14 рядків, але його розбито на 3 чотиривірші та один двовірш за традицією, яка склалася в українській літературі. Вірш теж написано 5-стопним ямбом, але перекладач вводить пірріхії (додаткові ненаголошені склади), що обумовлено особливостями більшості слов'янських мов. Кількість складів налічує 10 у непарних та 11 – у парних рядках. Система римування – ababcdcdefefgg, наголос падає на останній склад у непарних рядках та на передостанній – у парних.

2. Зміст. Ми розглянемо зміст вихідного та цільового текстів по строфах, роблячи акцент на правильну передачу стилістичних прийомів.


When to the sessions of sweet silent thought

I summon up remembrance of things past,

I sigh the lack of many a thing I thought,

And with old woes new wail my dear time's waste.


Коли на суд безмовно тихих дум

Встають далеких споминів тумани, –

Приходить знов давно заснулий сум,

І серце рве, і ятрить давні рани.


Перш за все, бажаємо зазначити той факт, що стиль Шекспіра досить простий, і саме в цій простоті й лежить його краса: автор використовує дуже мало стильових прийомів, тому вірші читаються легко і вражають не красою стилю, а красою думок. Погляньмо на перший катрен: тут можна знайти одну метафору – sessions, всього два епітети – sweet silent thought та dear time's waste і два слова підвищеного стилю: wail та woes. Це все. У перекладі зустрічаємо такі звороти, як далеких споминів тумани, давно заснулий сум. Переклад виразу sweet silent thought як безмовно тихих дум не вважаємо досить вдалим, оскільки sweet не має еквівалента "безмовний" або "тихий"; крім того, два прикметники, використані в українському варіанті, є синонімами, і тому вживати їх поряд не можна, на наш погляд, це недоречно. Щодо суто змістовної відповідності двох текстів, то останній рядок перекладу не має нічого спільного з оригіналом: І серце рве, і ятрить давні рани та, відповідно, And with old woes new wail my dear time's waste: жодних ран чи серця в оригіналі ми не знайдемо, перекладач тут вдався до прямого переосмислення тексту, додавши дві "зайві" метафори.


Then can I drawn an eye (unused to flow)

For precious friends hid in death's dateless night,

And weep afresh love's long since canceled woe,

And moan th' expense of many a vanished sight:


Знов гаснуть очі від скорбот німих

За друзями, що скрилися в могилі.

Я марно жду в покірному безсиллі –

Не прозвучить замовклий голос їх!


Другий катрен оригіналу дає дещо більше простору для стилістичного аналізу: по-перше, Шекспір використовує незвичний порядок слів – Then can I drawn an eye, love's long since canceled woe, many a vanished sight, що надає твору урочистості; по-друге, в чотиривірші також наявні слова підвищеного стилю: afresh, woe, wee; епітет precious friends та метафора death's dateless night. У перекладі бачимо метафори гаснуть очі та скорбот німих, епітет покірному безсиллі. Цікаво зазначити, що змістовної відповідності в цих рядках ще менше, ніж раніше: Д. Паламарчук весь катрен посвятив друзям ліричного героя, в той час як У. Шекспір сумує не тільки за друзями, але й за давнім коханням і взагалі за всім, що минуло: And weep afresh love's long since canceled woe, / And moan th' expense of many a vanished sight. У цільовому тексті, окрім вже названих нововведень, з'явилася ідея марного чекання – Я марно жду та згадка про голос друзів, який герой уже ніколи не почує: Не прозвучить замовклий голос їх!


Then can I grieve at grievances foregone,

And heavily from woe to woe tell o'er

The sad account of for-bemoaned moan,

Which I new pay as if not paid before.


Тоді оплачений рахунок горя

Я з гострим болем відкриваю знов

І знов плачу за дружбу і