LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Крилаті слова у сатиричному романі О. Чорногуза "Претенденти на папаху"

Найбільше серед ужитих висловів – варваризмів французького походження.

Частина подібних виразів відома широкому загалу (се ля ві – таке воно, життя; шерше ля фам – шукайте жінку; тет-а-тет – віч-на-віч), а частина рідко зустрічається у практиці спілкування (са депан – зважаючи на обставини; пур ле бозьє – заради чудових очей (перен. цілком безкорисливо – слова Мольєра); мар'яж де резон – вигідний шлюб), а тому, на нашу думку, утруднює сприйняття описуваного, зависаючи у тексті, якщо немає хоч якого-небудь пояснення: – "Відмова, відмова...Але не від влади, – згадавши про анонімку, мовив сердито Стратон Стратонович. – Запам'ятайте це, Хлівнюк! Вам це корисно знати...

  • Ні фуа, ні люа, – знизив плечима Хлівнюк.

  • Ви тут без матюків, будь ласка, – суворо застеріг його Ковбик... "

Знущаючись над невіглаством (незнанням французької мови і запозичених слів) колег, герої ніби потішаються і над читачами ( пор. діалог: – Що сьогодні з вами, Сідалковський? – У нього лібідо! – пояснив Хлівнюк). Французький вислів "ні фуа, ні люа" (ni foi, ni loi – букв. ні віри, ні закону, перен. ні честі, ні совісті) герой роману сприйняв через тільки йому зрозумілі асоціації, але автор не досяг бажаного гумористичного ефекту, оскільки і читачеві зміст вислову залишився незрозумілим. В іншій ситуації автор вустами персонажу пробує обіграти запозичений з латинської вислів "nolens volens, asinus asinum fricat" ( хоч не хоч, а осел об осла треться; перен. дурень дурня вихваляє): "Вам, Клавдію Миколайовичу, більше до вподоби папаха...хоч вона вам і не до лиця. Я вже не кажу про корову і сідло...

  • Ноленс – воленс...азінус азінум фрікат...

  • Ви як знавець іноземної мови одразу й переклали б, – порадив Ковбик Хлівнюкові.

  • Будь ласка, – відповів той. – Хоч не хоч, а осел треться...

  • Не осел, а об віслюка треться, – розгнівався Ковбик. Хлівнюк тільки знизав плечима.

Як видно з контексту, доречно цитована латинська фраза зі вторинним, іронічним змістом, що відомий тільки поінформованим, "зависає" у діалозі, у якому тлумачиться первинна семантика вислову, далека від його фігурального значення.

Інколи запозичений вислів-варваризм трансформується автором: "перефразувавши Хлівнюкову сентенцію ("Кохання – це добре, а вірність краще"), сказав сам до себе: "Вірність – це добре, а кохання з чужою жінкою ще краще: Хлівнюк амікус, але ж вона мені мила..." Герой твору переробляє відомий латинський вислів "amicus Plato, sed magis amica est veritas" – букв. Платон мені друг, але істина дорожча (Аммоній Сакс), що фігурально значить "правда – найбільше добро", залишаючи від первинного вигляду фрази тільки її структуру та лексему "amiсus", що для обізнаного читача є прозовим натяком на суть висловленого. О. Чорногуз часто позбавляє крилаті вислови їх "канонічної" форми, вдаючись до різноманітних способів їх трансформації (розширення меж крилатого вислову або скорочення його до натяку, зміна форми якогось компонента, заміна компонентів іншими лексемами – інколи від фрази залишається тільки структура – і т.п., наприклад: "А все-таки вони крутяться", "Земля все-таки крутиться і не має форми чемодана: (пор. зафіксований у словнику вислів "А все ж вона крутиться!); Від любові до ненависті один крок (пор. "Від великого до смішного – один крок"); Нове життя нової прагне шапки (пор. "Нове життя нового прагне слова"- М. Рильський); валтасарів балаган (замість валтасарів бенкет). Трансформовані вислови більш виразні, більш гострі, більш іронічні, бо більш інтелектуально місткі.

Окремо слід сказати про крилаті вирази, які у структурі сатиричного роману О.Чорногуза виконують своєрідну функцію лейтмотиву. Так, повторюючись у тексті кілька разів, вислів "Розумному досить" (це улюблена фраза головного героя, Сідалковського), на наш погляд, передає головну думку твору, автор котрого намагався якомога глибше осягнути непривабливі сторони радянської дійсності, але не мав великих можливостей прямо говорити про це. Розумному досить – крилата фраза з комедії староримського письменника Плавта "sapienti sat" – уживана О. Чорногузом як у прямому значенні (" Ви могли сказати те саме, але іншими словами, я б зрозумів. Розумному досить."), так і у фігуральному, з натяком: "Так за чим же затримка?- дивувалася вона , – за мною чи за вами?" – "За вами, Антоніє, за вами... Ваша згода – і я піду за вами хоч на околицю Оболоні пішки..." – "Для чого ж так далеко, Євграфе? Ви ж, знаю, живете в центрі..." – "Розумному досить..." Ще один крилатий вислів – синя пташка – (назва однойменної п'єси М. Матерлінка) як символ невловимого щастя супроводжує діяння головного героя, який, будучи прагматиком, шукає "синю пташку з оливковою гілочкою на пишних грудях", але зрештою приходить до філософського осмислення буття: "Головне у житті – це піймати птаха щастя, не спіймавши облизня!"

Таким чином, виконуючи узвичаєні функції – прагматичну, пізнавальну, гносеологічну – [3: 64] у тексті сатиричного роману О. Чорногуза, крилаті слова є і засобом емоційно-експресивним, який, безперечно, виконує ще одну – через гумористичний та іронічний ефект – жанроутворюючу функцію. Окрім того, крилаті слова і вислови, часто трансформовані, часто авторські новотвори, – одна з визначальних рис творчої манери О. Чорногуза.

Список використаної літератури

  • Коваль А.П. Практична стилістика сучасної української мови. – К.: Вища школа, 1987. – С. 107.

  • Коваль А.П. Спочатку було слово. Крилаті вислови біблійного походження в українській мові.-
    К.: Либідь, 2001. – 312 с.

  • Бичко З. Іншомовна фразеологія в епістолярії Лесі Українки // Дивослово. – 1999. – №2. – С. 64.


    Матеріал надійшов до редакції 16.12.2003 р.

    Конторчук А.К. Крылатые слова в сатирическом романе О. Черногуза "Претенденты на папаху".

    В статье рассматривается стилистическая роль крылатых слов как юмористического средства в художественном тексте.

    Kontorchuk G.K. The Usage of Winged Words in the Satirical Novel "Pretenders to Papaha" by O. Chornoguz.

    The article sets out the stylistic role of winged words as a humoristic means of the fiction text.



  •