LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексика сімейних обрядів у говірках Донеччини

Міністерство освіти і науки України

Донецький національний університет





УДК 81' 282 – 373



Дроботенко ВалентинаЮріївна



ЛЕКСИКА СІМЕЙНИХ ОБРЯДІВ У ГОВІРКАХ ДОНЕЧЧИНИ



Спеціальність 10.02.01 – українська мова





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук









Донецьк – 2001

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі української мови Донецького національного університету.


Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент

Фроляк Любов Дмитрівна,

Донецький національний університет,

доцент кафедри української мови


Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор

Поповський Анатолій Михайлович,

Дніпропетровський національний університет

Міністерства освіти і науки України,

професор кафедри української мови;


– кандидат філологічних наук, доцент

Пац Любов Іванівна,

Горлівський педагогічний інститут іноземних мов Міністерства освіти і науки України,

доцент кафедри української мови.


Провідна установа - Прикарпатський університет ім. Василя Стефаника

Міністерства освіти і науки України

кафедра української мови.

Захист відбудеться 25.04.2001 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.04 для захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті (83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24).


З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Донецького національного університету (83055, м.Донецьк, вул. Університетська, 24).


Автореферат розіслано 23.03.2001 р.


Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Сенів

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Вербальний компонент традиційних обрядів є важливою частиною метамови народної культури, що засвідчено у працях Н.Толстого, С.Толстої, Л.Виноградової та ін. Мовний елемент сімейних обрядів, як таких, що стосуються життя кожної родини і ґрунтуються на народному світобаченні, віруваннях, морально-етичних нормах, відбиває світоглядну еволюцію суспільства, дозволяє встановити чинники, які визначають стійкість і зміни мовної картини світу. Різноаспектне, зокрема етнолінгвістичне, вивчення сімейних обрядів українців здійснено у працях О.Гури, П.Романюка, М.Бігусяка, В.Мойсієнка, Н.Хобзей, В.Конобродської, О.Тищенка, І.Гвоздевич, І.Магрицької, Р.Іванського та ін., де науковому описові підлягала вербалізація обрядів у говірках Полісся, Гуцульщини, Інгуло-Бузького басейну, Східної Слобожанщини та деяких інших регіонів. Однак лексика сімейних обрядів у східностепових говірках ще не була предметом вивчення, як не було зроблено етнолінгвістичного опису родильного, весільного і поховального обрядів Донеччини. Отже, актуальність дослідження зумовлена маловивченістю лексичного рівня східностепових говірок, необхідністю фіксації та введення до наукового обігу свідчень про традиційну сімейну обрядовість на Донеччині та її вербалізацію, важливістю вияву просторової варіативності лексики родильного, весільного та поховального обрядів у східностепових говірках, відсутністю монографічного опису вербального компонента традиційних обрядів Донеччини.

Дисертаційне дослідження є частиною наукової теми кафедри української мови Донецького національного університету "Українська мовно-національна картина світу: семантичний, емотивний, граматичний та соціолінгвістичний аспекти". Вивчення лексики сімейної обрядовості на Донеччині передбачає встановлення зв'язку між елементами матеріальної і духовної культури, виявлення чинників, які сприяють збереженню номінації традиційних обрядів, розгляд ареальної проекції етнолінгвістичних моделей, що пов'язує запропоноване дослідження з проблемами мовної картини світу.

Метою дослідження є системний опис вербального компонента сімейних обрядів у східностепових говірках; етнолінгвістичний опис традиційних родильного, весільного та поховального обрядів; вияв сталих і варіативних елементів; їх ареальна характеристика.

Визначена мета передбачає виконання таких завдань:

1) встановити структуру традиційних та сучасних сімейних обрядів на Донеччині;

2) виявити ступінь збереженості елементів традиційних сімейних обрядів та зафіксувати вербальний компонент цих обрядів (тексти, найменування) у східностепових говірках;

3) визначити специфіку обрядової лексики як тематичної групи, виділити центральні та периферійні лексико-семантичні групи;

4) здійснити системний опис обрядової лексики у структурно-семантичному аспекті;

5) виконати картографування етнолінгвістичних мікросистем у межах тематичної групи та подати характеристику їх ареальної поведінки у досліджуваному діалектному масиві;

6) дати лексикографічну характеристику лексики сімейних обрядів східностепових говірок.

Об'єктом дослідження є вербальний компонент сімейних обрядів (родильного, весільного та поховального) на Донеччині.

Джерелами дослідження послужили власні польові записи родильної, весільної та поховальної обрядовості, здійснені в 108 н.п. Донеччини упродовж 1994 – 2000 рр. (зв'язні тексти та відповіді на запитання авторського питальника); опубліковані записи української родильної, весільної та поховальної обрядовості, а також свідчення словників, атласів, етнографічних праць.

Особистий внесок здобувача в отриманні наукових результатів, викладених у дисертаційній роботі, полягає в тому, що усі матеріали, на основі яких виконана робота, зібрані автором у польових експедиціях, результати дослідження одержані дисертантом самостійно.

Для опрацювання зібраного матеріалу використовувалися метод наукового опису та прийоми картографування, моделювання сегментів мовної системи, лексикографічного опису.

Наукова новизна роботи полягаєв тому, що вона є першим дослідженням лексики сімейних обрядів українських східностепових говірок; це сприяє створенню вичерпної характеристики діалектної системи української мови, дає матеріал для з'ясування закономірностей формування й розвитку південно-східного наріччя на лексичному рівні.

Теоретичне значення дисертації полягає у з'ясуванні закономірностей збереження в часі лексики сімейних обрядів в умовах новостворених говірок, у спробі ареального представлення етнолінгвістичних моделей елементів сімейної обрядовості, у поглибленні знань про зв'язок вербального й позавербального компонентів традиційної культури.

Практичне значення дисертаційного дослідження визначається тим, що його матеріали можуть бути використані для укладання