LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексика сімейних обрядів у говірках Донеччини

захід.

ЛСГ назв обрядодій весільної обрядовості представлена дієслівною лексикою. Згода дівчини під час сватання виражається такими лексемами: |дати рушни|ки – на північному заході, у центрі, на сході та півдні від центру, на центральному заході та на південному сході; прий|н'ати хл'і|бину - на сході від центру; м'і|н'ати |хл'іб – у центрі, на північному заході від центру, у напрямку на південний захід від центру області; прий|мати |хл'іб – на центральному сході, у напрямку на південний схід від центру, на південному заході; запи|ват' – в окремих н.п. області; об|м'ін'увати хл'і|бину та м'і|нити |хл'ібом – у центрі області; по|класти |хл'іб – в окремих н.п. на північ від центру; пере|р'ізати |хл'іб – на північному заході, на центральному сході, у напрямку з центру на південь; ос|тавити |хл'іб – на південному заході; за|пити мого|рич– у центрі; про|пит' н'і|в'есту – на північ від м.Донецька.

Третій розділ "Поховальний обряд, його вербалізація та ареальне варіювання" складається з таких підрозділів: "Структура поховального обряду та його ареальна характеристика", "Допоховальний період та його вербалізація", "Власне поховальний період поховального обряду та його вербалізація", "Післяпоховальний період та його вербалізація".

У першому підрозділі визначається структура поховального обряду та подається його ареальна характеристика. Основними складовими поховальної обрядовості є передпоховальний, власнепоховальний і післяпоховальний етапи. Порівняно з сучасністю поховальний обряд майже не змінився.

На всіх етапах простежуються традиційні і специфічні, притаманні Донеччині, риси. Специфічність виявляється у різноманітності виконання в реальному житті на певних територіях Донецької області тих чи інших обрядодій. Зокрема, по-різному виконуються обряди: поминання померлого (готують поминальний обід / роздають пиріжки тощо); умивання померлого (водою / водою з горілкою); готування спеціальної поминальної страви – кануну (з чого її готують – рис, пшениця, хліб). Окремі обрядодії притаманні тільки певним ареалам Донецької області (вивішування хустки / рушника з метою сповістити про смерть людини; перегляд хатніх речей, худоби, насіння, щоб не пропало після поховання померлого) .

У наступних підрозділах мова йде про вербалізацію того чи іншого періоду поховальної обрядовості. Так, ЛСГ назв на позначення реалії, яку кладуть на лоб померлої людини, визначається лексемами: |в'інч'иік - північні райони області, у центрі, на центральному сході, на південному заході; в'і|нец' – на північному заході, у центрі, на центральному сході, у напрямку з центру на південь; |в'енч'ік - у напрямку від центру на північний захід, на центральному заході; |в'енч'иік - на північ від м.Донецька, центр області, на південному заході; в'і|ноч'ок – у центрі області, на північ від центу, в окремих н.п. південного заходу; |пропуск - на центральному сході від м.Донецька; проход|на - у напрямку від центру на південний захід, в окремих н.п. на південному заході.

У "Висновках" відзначено, що вербальний компонент сімейних обрядів у говірках Донеччини утворює багату в репертуарному плані, структурно організовану систему, яка об'єднує центральні ЛСГ найменувань учасників обрядів, ЛСГ назв обрядів та обрядодій, ЛСГ найменувань обрядових реалій та периферійні ЛСГ або об'єднання мовних одиниць пропозитивного характеру, описових назв, словесних формул, сталих формулювань, серед яких частина є спеціалізованими за своєю семантикою, призначеними для словесного оформлення обрядів, а частина трансполюється з інших ТГЛ, набуваючи у контексті обрядовості нових значень. Тексти, до яких входить обрядова лексика, виконують дві функції: опису обрядів та актуалізації обрядів.

Ступінь збереженості обрядової лексики залежить від активності реалемного плану, однак у пасивному словнику говірки зберігаються найменування втрачених обрядодій та обрядових реалій.

Скартографований матеріал дозволяє встановити різні типи ареальної поведінки елементів сімейної обрядовості та їх вербального компонента: мінімальну диференційованість, утворення мікроареалів на фоні загальної регіональної лексеми, утворення мікроареалів, які диференціюють досліджуваний діалектний масив. Протиставні лексико-семантичні та етнолінгвістичні явища дозволяють виявити тенденцію до поділу східностепових говірок Донеччини на мікроареали: центральний – найменування колиски, повивача, посагу нареченої, викупу нареченої та ін.; східний – реалізація сем "дарування молодим", "прощальний вечір нареченої", "запрошені на весілля"; західний – реалізація сем "вагітна жінка", "народжувати" та ін. ; північно-західний – реалізація сем " жінка, яка приймає дитину", "місце зберігання волосся дитини після пострижин", "куток, де знаходяться ікони" та ін.; північно-східний – реалізація сем "запрошені на весілля", моделі набору предметів для відтинання пуповини, "особа, яка читає над померлим" та ін.; південний – сема "обрядова поминальна їжа", " час прибирання в хаті після поховання", "весільний вінець" та ін.


Зміст дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Дроботенко В.Ю., Омельченко З.Л. Словник родинної обрядової лексики східностепових українських говірок // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 2 / Укл. А.П.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: Дон ДУ, 1996. – С. 264 – 269.

2. Дроботенко Валентина. Семантика назв весільного хліба у східностепових говірках // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 3 / Укл. Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: Дон ДУ, 1997. – С.155 – 158.

3. Дроботенко Валентина. Поховальний обряд на Донеччині: елементи обряду та їх назви // Семантика і прагматика граматичних структур: Зб. наук. праць / Ред. кол.: А.Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: Дон ДУ, ІЗМН, 1998. – С. 125 – 135.

4. Дроботенко В.Ю. Взаємозумовленість матеріальної культури і лінгвістичної системи на її позначення // Франція та Україна, науково-практичний досвід у контексті діалогу національних культур. V Міжнародна конференція. Том 2. Тези доповідей: В трьох частинах. Ч.1. – Дніпропетровськ: Арт – Прес, 1998. – С.30 – 32.

5. Дроботенко Валентина. Назви осіб – учасників весільного обряду в східностепових говірках // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 4 / Укл. Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – С. 216 – 219.

6. Словник Східностепові українські говірки: Наук. – навч. посібник / За заг. ред. д-ра філол. наук проф.Анатолія Загнітка. – Донецьк: ДонДУ, 1998. – 114с. (у колективі авторів).

7. Дроботенко В.Ю. Назви осіб – учасників родильного обряду в східностепових говірках // Вісник Донецького університету. Серія Б. Гуманітарні науки. - № 2. – 1998. – С.202 – 206.

8. Дроботенко В.Ю. Вплив православної культури на структуру поховального обряду на Донеччині // Материалы международной научной конференции "Третьи Дионисиевские чтения. Дионисий Ареопагит и проблемы греко-славянской культуры". – Донецк: Дон ГУ; ДИСО, 1999. – С.30-31.

9. Дроботенко Валентина. Функціонування