LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексика творів Уласа Самчука: народнорозмовні джерела, семантична структура та стилістичні функції

порівняннях звертаємо увагу на пластичність, мальовничість, конкретно-чуттєвий зміст створених письменником образів, напр.: Там три верби, ніби три горбаті верблюди, з обох берегів одна до одної нахилилися і то так, що здається, вони обнятись хочуть ["Волинь"].

Специфіка стислих, нерозгорнутих порівнянь індивідуально-авторського характеру полягає в створенні ефекту несподіваного поєднання зіставлюваних понять, пор.: А день ясний, мов око ["Волинь"]; Понадувались, мов печериці ["Волинь"].

Порівняння увиразнюють повідомлення про події, явища дійсності, конкретизують зовнішність персонажів, відтворюють їхній внутрішній світ, загалом репрезентують особливості мовної картини світу письменника.

У другому підрозділі "Образні парадигми у мові творів Уласа Самчука" представлено мовні засоби художнього вираження, що сприяли створенню авторської моделі світу. Одним із таких засобів є образи-символи, в яких акумулюється ідейно-художня енергія твору, виявляється світобачення письменника, порушуються проблеми його доби.

Письменник з українською душею та українським способом мислення, У.Самчук концентрує свою мистецьку увагу на Землі. Земля – основа художньої картини світу Уласа Самчука, є символом жіночого начала, материнства, осмислюється як прародителька і годувальниця всього живого. Та не тільки матір'ю-годувальницею бачимо у творах землю. Земля у Самчука стає втіленням Бога, Неосяжного Духа. Письменник вносить своє розуміння землі, напр.: Земля для всіх і всього. Земля найбільше щастя – більша за любов, за життя. Земля найбільший скарб – більший за золото і коштовні речі. Земля – сон мільйонів поколінь, казкове привабливе єство, містична сила космосу, наснага слабих і дужих. Золото, краса, любов, молодість і вічний учитель мудрості! От що земля ["Волинь"]. Земля є однією з дійових осіб у романі "Волинь", предметом роздумів, мрій, сподівань.

В образі Володька Довбенка автор узагальнює найістотніші риси покоління молодої української інтелігенції 20-30-х років, яка вийшла з села з розбудженою силою творити і наполегливо шукала виходу своїй творчій силі у дуже складних політичних обставинах.

Концептуальний образ України – один з найхарактерніших у творчості Уласа Самчука, оскільки автор – учасник важливих історичних подій, що вирішували долю України.

Особливу увагу звернено на парадигми земля і голод, які є знаковими словами-символами для українського народу.



У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.

Лексика творів Уласа Самчука репрезентує загальний словник української мови, зокрема його народнорозмовні джерела. Поняття народнорозмовних джерел авторського словника охоплює стилістично нейтральну і стилістично марковану лексику, пов'язану із селянським побутом, працею. Серед цієї лексики особливий статус мають розмовні, діалектні, рідковживані лексичні одиниці.

Межа між розмовним, діалектним і рідковживаним досить умовна. Серед тих, що позначені стилістичною ремаркою "діалектне", є слова виразного розмовного статусу, що мають фактично наддіалектний характер. Слова, що не ввійшли в загальномовний словник, це потенційні джерела поповнення загальномовного словника. Уведення текстів Уласа Самчука в активний науковий обіг сприятиме глибокому пізнанню народнорозмовних джерел літературної мови.

З погляду сучасної загальнолітературної норми лексика творів письменника розподіляється між трьома групами: загальновживана нормативна лексика, стилістично маркована лексика, слова, некодифіковані сучасною літературною мовою.

Лексичні багатства української мови виявляються у вживанні Уласом Самчуком народнорозмовних лексичних номінацій, які органічно поєднуються із загальним текстом, доповнюють його окремими деталями, зумовленими сюжетом твору.

Діалектизми становлять невіддільний компонент художньої оповіді. За допомогою діалектної лексики письменник унаочнює картини господарювання селян, побутові сцени, індивідуалізує мовні портрети. Ознаки народнорозмовної мови, як стилетворчого чинника в романах Уласа Самчука, виявляються не у формальній стилізації оповіді, а в авторському осмисленні народного погляду на життя, в народному світобаченні. Письменник використовував діалектизми із стилістичною метою, зокрема для надання мові волинського колориту в романах "Волинь", "Марія", "Дермань".

Уводячи в тексти романів найменування сільськогосподарських знарядь праці, найменувань рослинного й тваринного світу, вбрання, У. Самчук відтворює національний колорит, подає соціальні характеристики персонажів. Спостерігаємо тяжіння художньої оповіді письменника до фактографічного письма.

Власні імена є особливим мовним засобом створення епічної оповіді, актуалізації асоціативно-образних уявлень і важливого чинника, що формує його зміст, впливає на цілісне сприйняття художнього тексту.

Як результат суб'єктивного авторського вибору, власна назва реалізує ідейно-естетичну концепцію письменника.

Народнорозмовні джерела ідіостилю У. Самчука виявлено не тільки в лексиці його творів, а й у характерних типах словотворення, у місцевих говірках, що їх помітив письменник і відтворив у мові персонажів.

Стійкі народні порівняння органічно поєднуються в авторській оповіді з розгорнутими індивідуальними образами.


Основні положення дисертації викладені в таких публікаціях:


1. Каленюк С.О. Порівняння як елемент ідіостилю У.Самчука // Система і структура східнослов'янських мов: До 70-річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора М.М.Пилинського: Зб. наукових праць – К.: Тов. ''Знання'' України, 2002. – С.160-164.

2. Каленюк С.О. Стилістичні можливості суфіксів суб'єктивної оцінки у творах Уласа Самчука // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Серія: Філологічні науки. Випуск 11. Том 2. – Кам'янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2005. – С. 29-39.

3. Каленюк С.О. Сільськогосподарська лексика творів Уласа Самчука // Ономастика і апелятиви, випуск 23. Збірник наукових праць – Дніпропетровськ: ДНУ, 2006. – С. 30-38.

4. Каленюк С.О. Функціонування власних назв у творах Уласа Самчука //Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету. Серія: Філологічні науки. Теоретична і практична поетика. Випуск 14 . – Кам'янець-Подільский: Абетка, 2007. – С. 44-54.

5. Каленюк С.О. Вживання лексеми Бог у романах ''Волинь'', ''Марія'' Уласа Самчука // Ну що б, здавалося, слова... (На пошану доктора філологічних наук, професора Надії Миколаївни Сологуб).– К., 2005. – С. 49-52.

6. Каленюк С.О. Семантико-стилістичні функції епітета чорний у романі "Марія'' У.Самчука // Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість: Зб. матеріалів. VІІ Всеукр. наук.-практ. конф., Київ, 15-16 квітня 2004 р.; У 7-ми т. – К.: Вид-во Європ. ун-ту,