LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексика традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя

"Лексичного атласу української мови". Вона входить як органічна частина в план науково-дослідної роботи кафедри української мови Миколаївського державного педагогічного інституту над укладанням "Словника народної мови Миколаївщини". Тема дисертації узгоджена з планом наукової роботи кафедри української мови Дніпропетровського державного університету і розкриває один із аспектів теми "Природа і структура лексичних та граматичних одиниць української мови та їх проекцій на сферу мовлення".

Мета роботи: подати комплексний /лексико-семантичний, словотворчий, етимологічний, лінгвогеографічний/ аналіз лексики традиційної народної медицини в українських говірках Інгульсько-Бузького межиріччя в зіставленні з відповідними фактами української літературної мови, інших слов'янських мов та їх говорів.

У роботі передбачається розв'язання таких завдань:

  • з'ясувати склад і семантичну структуру досліджуваної тематичної групи лексики в межах окресленого ареалу Миколаївщини; зібрати і ввести в науковий обіг лексикографічного не зареєстрований фактичний матеріал;

  • дослідити особливості географічного поширення й варіативності обстежуваної лексики;

  • виявити закономірності розвитку й функціонування ЛНМ та її аналогії в інших регіонах України та говіркових масивах інших слов'янських мов;

  • вивчити процеси номінації у складі говіркової медичної термінології;

  • встановити джерела формування досліджуваних одиниць;

  • визначити міжтематичні структурні сходження, що є основою регулярних вторинних номінацій і найважливішим засобом вивчення процесу семантичної деривації;

  • виявити нормативні тенденції ЛНМ досліджуваного ареалу в формуванні української медичної термінології.

    Основна джерельна база дослідження та особистий внесок здобувача. Дисертація ґрунтувалася переважно на польових матеріалах, записаних автором під час експедиції та зібраних анкетним шляхом на основі спеціально складеної програми, що охоплює близько 450 питань. Обстежено 125 населених пунктів Миколаївської області в 1990-1997 рр. Для порівняння та зіставлення відомостей про продовження ізоглос та ареалів мовних явищ додатково зібрано матеріал із 16 населених пунктів – і в сусідніх областей - Херсонської, Одеської, Кіровоградської. Програма передбачає фіксацію народних методів лікування хвороб, різноманітних розповідей із цієї традиційної ланки народних знань, запис замовлень, примовок, паремій, що дають цінний матеріал для інтерпретації лексичного складу говорів, пояснення етимології ННХ /у роботі такі відомості подаються як ілюстрації, частина цих матеріалів міститься в "Додатках"/. З тією ж метою залучались для опису приклади з художньої літератури, переважно це твори місцевих письменників С.Черкасенка, І.Григурка та ін. Використано також дані словників як української мови, так і інших слов'янських мов, етнографічна література, публікації діалектологів тощо /див. список використаних джерел, доданий до дисертації/. Такий підхід дає можливість висвітлити особливості функціонування та склад зібраної лексики у всій її багатогранності.

    Окремі результати дослідження апробовано у формі доповідей і повідомлень, прочитаних на ряді наукових конференцій, і відображено в публікаціях тез та статей. У співавторстві з Н.А.Брильовою, яка надала фактичний матеріал, надруковано статтю "Із спостережень над мовою і стилем лікувальних замовлень Миколаївщини".

    Методологічну основу роботи становить діалектична теорія пізнання, зокрема положення про єдність окремого і загального, про простір і час як невід'ємні атрибути існування мови, що передбачає урахування багатопланових системних зв'язків досліджуваних одиниць. Основоположною є також думка про зв'язок історії мови з історією народу, який є творцем і носієм цієї мови, а також про мови як елемент національного характеру, як складову національної пам'яті.

    Основними методами є описовий, порівняльно-історичний і зіставний. Широко використовується й лінгвогеографічний метод, який дає просторову характеристику лексичних явищ.

    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше здійснено багатопланове вивчення однієї з найархаїчніших груп лексики в говірках Північного Причорномор'я, уведено в науковий обіг новий фактичний матеріал. Новим є визначення того, які з лексичних явищ є результатом різномовних і міждіалектних контактувань, а які – результатом внутрішнього розвитку говірок Інгульсько-Бузького межиріччя.

    Практичне значення дослідження полягає в тому, що результати роботи можуть дати нову лінгвістичну та лінгвогеографічну інформацію до "Словника українських народних говорів" та "Словника говірок Бузько-Інгульського ареалу", а також для створення "Лексичного атласу української мови" та регіонального атласу. Вони знадобляться для аналогічних розвідок в інших регіонах, для вивчення міжмовних і міждіалектних контактів. Лексичний та етнографічний матеріал дисертації може бути використаний у вузівській практиці в курсах історії мови, лексикології, діалектології, етнолінгвістики, народознавства тощо. Завдяки поданій інформації виявлені цінні джерела для розуміння народної етіології, номінантів лікувальної магії, що відбивають духовний і практичний досвід не одного покоління.

    Окремі результати дослідження реалізовані автором у курсі "Вступ до слов'янської філології", що викладається у Миколаївському педагогічному інституті.

    Апробація результатів дослідження.Основні положення та результати дослідження були висвітлені на Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманітарна освіта і проблеми виховання молоді" /Херсон, 1995/, Всеукраїнській науковій конференції "Східнослов'янські мови в їх історичному розвитку" /Запоріжжя, 1996/, Всеукраїнській науковій конференції "Українська термінологія і сучасність" /Київ, 1996/, Всеукраїнській VІІ ономастичній конференції /Дніпропетровськ, 1997/, Міжнародній науковій конференції "Суспільствознавчі науки і відродження нації" /Луцьк, 1997/, Всеукраїнській науковій конференції "Українська мова — державна мова України" /Дніпропетровськ, 1998/, ІІ-ій Миколаївський обласній краєзнавчій конференції "Історія. Етнографія. Культура. Нові дослідження" /Миколаїв, 1997/, міжрегіональній науково-практичній конференції "Краєзнавча спадщина у відродженні національної школи" /Миколаїв, 1997/ та ін. Окремі результати та розділи роботи обговорювалися на засіданнях кафедри української мови Миколаївського державного педагогічного інституту та звітних наукових конференціях викладачів. Дисертація в цілому обговорювалася на засіданні кафедри української мови Дніпропетровського державного університету.

    Аспекти досліджуваної проблеми відображені в 21-й


  •