LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексика української мови в почаївських виданнях ХVІІІ - першої третини ХІХ ст.

виділення кількох факторів, що спричиняють використання лексичних одиниць, які, як можна припускати, перебували поза межами народнорозмовного узусу. Такими факторами можуть бути: стилістична настанова; висока частотність тих чи інших назв в іншомовних текстах, які постійно перебувають у полі зору авторів і видавців; у випадку польського впливу – це ще й повсякденна розмовна практика. В окремих випадках іншомовні одиниці залучаються для заповнення семантичних лакун.

5. Українська літературна мова почаївських друків в основному перебуває в рамках традиції і норми книжної та "простої" української мови другої половини ХVІ – ХVІІІ ст. Ступінь орієнтації на практику народнорозмовного мовлення в різних пам'ятках неоднаковий – найбільший він у світських пам'ятках – "Книжиці для господарства" та "Політиці свіцькій", видання яких було просвітницьким та національно-патріотичним заходом. Проте і в пам'ятках, де мова всього тексту чи окремих частин якоюсь мірою орієнтована й на церковнослов'янські чи слов'яноруські джерела, не помітно якихось упереджень проти залучення одиниць з народнорозмовного мовлення, у т. ч. просторічної лексики. Вузькодіалектної лексики в досліджених текстах мало. Тексти видань друкарні Почаївського Успенського монастиря відіграли важливу роль у розвитку української мови, оскільки ними утверджувалася й апробовувалася лексика, покладена згодом в основу нової літературної мови.

6. Результати дослідження, з одного боку, підтверджують відмінність верхньої часової межі староукраїнської мовної традиції на західних і східних теренах, оскільки і в першій третині ХІХ ст., коли на Лівобережжі вже панували зовсім інші віяння, більшість почаївських видань перебуває в рамках старої традиції (у цьому контексті можна згадати й друковані видання підавстрійської України, що з'явилися заходами М. Левицького, І. Могильницького). З іншого боку, як засвідчують деякі почаївські видання, ще у ХVІІІ ст. відбуваються спроби більш чи менш радикальних змін у системі літературної мови в напрямку її орієнтації на народнорозмовне мовлення. Найбільш яскраво про це свідчать „Полтика свцка" та „Книжиц для господарства", меншою мірою – різні видання проповідей та катехізисів. Ці зміни співзвучні з тенденціями розвитку літературної мови на Східній Україні, але, знов таки, народнорозмовна база, на яку орієнтуються автори, є альтернативною – це мовлення носіїв передусім південно-західних діалектів. Обидва ці чинники – вплив староукраїнської спадщини і вибір південно-західної діалектної бази при орієнтації на народнорозмовне мовлення і в подальшому спричинилися до певної автономності західноукраїнської мовно-літературної традиції.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях:

1. Діалектна лексика у "Книжиці для господарства" (Почаїв, 1788) // Актуальні проблеми української лінгвістики : Теорія і практика. – К.: Київський університет, 2001. – Вип. 3. – С. 87–98.

Почаївські видання ІІ половини ХVІІІ ст. у світлі праць М. О. Максимовича про староукраїнську літературну мову // Актуальні проблеми української лінгвістики : Теорія і практика. – К.: Київський університет, 2001. – Вип. 4. – С. 47–57.

Україномовні катехізиси почаївського друку та їх лексика // Актуальні проблеми української лінгвістики : Теорія і практика. – К.: Київський університет, 2002. – Вип. 6. – С. 64–74.

Вірш Івана Величковського в почаївському Молитвослові 1755 р. // Український археографічний щорічник. – К.–Нью-Йорк, 2004. – Вип.8/9. – С.774.

5. Українська мова в кириличних стародруках: до проблем створення українського бібліографічного репертуару (на прикладі почаївських видань) // Наукові праці Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського. – К., 2004. – Вип. 13. – С. 179–194.


Анотація

Кисельов Р. Є. Лексика української мови в почаївських виданнях ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.01 – українська мова. – Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. – Київ, 2004.

У дисертації в порівняльно-історичному й типологічному аспектах проаналізовано розвиток лексичного складу української мови за друкованими виданнями Почаївського Успенського монастиря ХVІІІ – першої третини ХІХ ст. Шляхом контекстного аналізу простежено умови і способи закріплення живого народного мовлення, визначено репертуар видань (усього 39), текст яких повністю або частково є українським: богослужбові книги, видання катехітичного змісту, ораторсько-проповідницькі твори, підручник з богослів'я, духовні пісні, поетичні твори, світські видання науково-практичного жанру та ін. Детально проаналізовано лексику, пов'язану зі світом живої та неживої природи, часом, простором та іншими характеристиками буття, лексику, що характеризує інтелект людини, її професійну діяльність, побут, суспільне становище. Звернуто увагу на взаємозв'язок між тематичною організацією лексики та інтенсивністю впливу народнорозмовного мовлення і книжних джерел, а також впливів систем інших мов на літературну мову. Можна констатувати, що проаналізовані видання відіграли важливу роль у розвитку української мови, оскільки ними утверджувалася й апробовувалася лексика, покладена згодом в основу нової літературної мови.

Ключові слова: лексична система, лексико-семантична група, тематична група лексики, Почаївська друкарня, стародруки, староукраїнська літературна мова, ХVІІІ – перша третина ХІХ ст.


Аннотация

Киселев Р. Е. Лексика украинского языка в почаевских изданиях ХVІІІ – первой трети ХІХ в. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.01 – украинский язык. – Институт филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. – Киев, 2004.

В диссертации в сравнительно-историческом и типологическом аспектах проанализировано развитие лексического состава украинского языка по печатным изданиям Почаевского Успенского монастыря ХVІІІ – первой трети ХІХ в. Путем контекстного анализа установлены условия и способы закрепления живой народной речи, определен репертуар изданий (всего 39), текст которых полностью или частично является украинским: богослужебные книги, издания катехитического характера, ораторско-проповеднические произведения, учебник богословия, духовные песни, поэтические произведения, светские издания научно-практического жанра и др. Детально проанализирована лексика, связанная с живой и неживой природой, временем, пространством и другими характеристиками бытия, лексика, характеризирующая