LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматична група слів, яка виражає поняття viel "багато"/WENIG "мало" в німецькій мові (діахронічне дослідження)

реконструюються праформи і значення лексем, які виражають поняття 'багато'/'мало' в німецькій мові.

Методологічно дисертаційне дослідження базується на системно-структурному підході до проблем еволюції лексико-граматичних одиниць мови. Останні знаходяться в постійному розвитку і зміні в напрямку забезпечення оптимального обміну інформацією в акті комунікації людей. Роботу характеризує діалектичний підхід при розгляді протиріч мовних категорій, з цих позицій розглянуті в дисертації зміни лексем і морфем в ході розвитку німецької мови, а також питання взаємодії таких категорій як форма та зміст.

Матеріал та методи дослідження. Матеріалом дослідження є давньо- і середньоверхньонімецькі тексти, в яких розглянуто лексичні одиниці viel, groЯ, manch, mehr, mihhil, klein, wenig, luzzil, fao, а також морфеми: а) демінутивні суфікси -chen, -lein; б) суфікси порівняння прикметників -er, -st; в) суфікс множини іменників -er, а також використано словниковий матеріал зі значеннями та формами вказаних одиниць у різні періоди існування німецької мови, включаючи сучасний період. Загальний обсяг текстів складає: а) для двн. періоду 893395 словоформ, б) для свн. – 835690.

Основним методом дослідження є порівняльно-історичний метод, застосований при аналізі давніх форм і значень лексем із загальним значенням 'багато'/'мало'. Для висловлення припущень відносно первісної мотивації розглянутих у роботі лексичних одиниць і граматичних форм був застосований метод реконструкції, що дало змогу відтворити прагерманські форми та їх значення. Використано також метод дескриптивного аналізу розглядуваних одиниць і метод ймовірнісно-статистичного аналізу, який дав можливість прослідкувати статистичні характеристики функціонування мовних одиниць у той чи інший період розвитку мови.

Наукова новизна дисертації визначається основною метою і завданнями дослідження, виконаного на великому текстовому і словниковому матеріалі. Новим у роботі є:

1. Одержання діахронічних ознак лексем і граматичних форм із загальним значенням 'багато'/ 'мало' в німецькій мові.

2. Реконструкція праформ і значень розглянутих лексико-граматичних одиниць із визначенням окремих їх мотивацій при зародженні.

3. Зведення лексико-граматичних форм зі значенням 'багато/мало' до генетично споріднених кількісних показників.

Особистий внесок дисертанта полягає в аналізі на великому обсязі двн. і свн. текстів лексико-граматичних форм зі значенням 'багато'/'мало', встановленні особливостей розвитку семантики спостережуваних словоформ і реконструкція їх давніх форм і значень.

Теоретичне значення даного дослідження полягає в тому, що воно робить внесок у подальше опрацювання проблеми розвитку лексем і граматичних форм. На основі виділення діахронічних констант реконструюються найдавніші форми та визначається мотивація значень. Одержані результати дають змогу глибше поглянути на розвиток семантичної структури слова і визначити тенденції його зміни в німецькій мові.

Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження знайдуть застосування в лекційних вузівських курсах "Вступ до германської філології", "Історія німецької мови", у спецкурсах, у дослідницькій роботі аспірантів і студентів. Матеріали реконструкції слів можуть бути використані лексикографами при складанні семантичних та етимологічних словників.

Зв'язок роботи з науковими темами. Дисертаційне дослідження належить до загальнокафедральної теми (номер держреєстрації 733) Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова (ОНУ) "Одиниці мови, їх структура і розвиток (на матеріалі германських та слов'янських мов)" (наказ Міністерства освіти України №37 від 13.02.1997) і затверджена Вченою радою Одеського державного університету 5.05.1997 р. (протокол № 9).

Апробація роботи. Матеріали даного дослідження обговорювались на засіданні кафедри німецької філології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, на науково-теоретичних конференціях і семінарах професорсько-викладацького складу ОНУ (1996-2000 рр.), на міжнародних наукових конференціях "Проблеми зіставної семантики" у Київському державному лінгвістичному університеті (1997, 1999 рр). Основні положення дисертації викладені у семи публікаціях, із них 3 у фахових збірниках.

Структура дисертації. Дисертація обсягом 187 сторінок машинопису складається зі вступу, трьох розділів, висновків та переліку використаної літератури кількістю 214 теоретичних джерел і джерел досліджуваного матеріалу.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі викладено мету й задачі дослідження, теоретичне й практичне значення роботи, описано матеріал і методику дослідження. Вказані також наукова новизна роботи, зв'язок роботи з науковими темами, апробація роботи.

У першому розділі розглядаються теоретичні питання, пов'язані з вивченням семантики слова: систематизуються знання про значення слова, його внутрішню форму та структуру.

Слово належить до тих лінгвістичних категорій, які ставлять багато проблем і обумовлюють різноманітні підходи до їх розв'язання. Відомо, що слово як система форм і значень є фокусом поєднання і взаємодії граматичних категорій мови. Лексичні значення слова підводяться під граматичні категорії. Слово є внутрішньою, конструктивною єдністю лексичних і граматичних значень. Проте генетично граматичні категорії є вторинними; отже, на початковому етапі існування індоєвропейських мов у слові маніфестувалося лише лексичне значення. У більшості випадків давні слова втратили своє первісне лексичне значення, тому реконструкція найдавнішого значення у слові, вихідного при найменуванні предмета або явища, є досить важким завданням. Окремі дослідники вважають, що вивчення первинної мотивації слова ("внутрішньої форми") відноситься до інтересів етимологів і не характеризує розвиток лексичного значення (В.А.Звегинцев). На нашу думку, первісне значення ніколи не зникає повністю і продовжує існувати і проявлятися в окремих парадигматичних та синтагматичних зв'язках у мові поряд із виникаючими новими значеннями слова. Отже, від моменту зародження й до сучасного стану слово є нерозривною єдністю й неперервною послідовністю у низці розвитку та зміни його змістових компонентів.

Зміна форми залежить і визначається впливом граматичного і лексичного рівнів. Вважаємо, що саме лексичне значення дає поштовх перетворенням на фонетичному рівні (Л.Р.Зиндер, В.М. Жирмунский). В той же час вірним є й зворотне: суттєві зміни у формі слова свідчать про певні зміни на семантичному рівні. Отже, семантичний фактор є провідним у змінах слів, що відбуваються у перебігу розвитку мови.

У другому розділі розглядається розвиток семантики та форми слів viel, mehr, groЯ, manch, mihhil, klein, luzzil, fao, wenig у німецькій мові, зроблено спробу реконструювати прадавні форми та значення зазначених слів.

Аналіз розвитку значення й форм слова viel у німецькій мові дав змогу визначити два найбільш суттєві сенси: позначення великої кількості предметів і використання цієї лексеми як підсилювальної частки стосовно якісних прикметників або прислівників. Ці смислові реалізації можна виразити словами 'багато' і 'дуже' (як підсилювальна частка).

У двн. текстах типовою є форма filu, кінець якої поступово редукувався; у свн. мові реалізується односкладова структура vil. У свн. текстах слово vil наявне також у