LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматична група слів, яка виражає поняття viel "багато"/WENIG "мало" в німецькій мові (діахронічне дослідження)

двох значеннях: 'багато' і 'дуже' (як підсилювальна частка).

Аналіз реалізації viel у сучасній німецькій мові дає можливість відзначити цілу низку відтінків основного значення: 'зовсім небагато', 'часто' у значенні частки 'же'. У цілому viel використовується по відношенню до обчислювальної та не обчислювальної множинності. Основною для слова viel у давніх текстах є семантика кількості.

Статистика свідчить, що з кожним періодом розвитку німецької мови частота поширення viel збільшується і дорівнює відповідно періодам двн. – 0,05%, свн. – 0,41%, нвн. – 3,39% .

Лексема viel вийшла з *pelu – *filu зі значенням "два". Для слова viel пропонується така смислова деривація: "два > повний, цілий > багато > багато, дуже".

У двн. текстах зустрічається форма mero зі значенням 'більш, ніж', яка виражає при цьому порівняння кількості предметів або їх якісних ознак. По відношенню до viel 'багато' ця форма розглядається як суплетивна і має інший корінь утворення. Протягом розвитку німецької мови значення mero збереглося до сучасного періоду, однак форма перетворилася (mero > mere > mehr) і стала односкладовою. Словоутворюючі me- і -ro були у більш давній час самостійними мовними одиницями. Очевидно, що сема кількості реалізувалася у початковому наголошеному складі me-. Такий же індоєвропейський корінь *me- зі значенням 'великий' реконструюють автори словника Дуден. Друга складова -ro співвідноситься зі значимістю 'один, частина'; отже, слово mero містить у собі семи 'багато + один', що й утворило поняття 'більш , ніж'.

Частота поширення словоформи mehr збільшується із розвитком німецької мови й дорівнює в двн. – 0,01%, свн.- 0,047%, нвн. – 3,71%.

Спорідненим до кореня *me- є слово managa зі значенням 'багато'. Коренева частина man- нагадує нам іменник man, який у той час мав значення 'людина, люди'. Саме остання, збірна значущість й послугувала, вважаємо, зародженню найменування множинності. Тенденція артикуляторного послаблення у позанаголошених складах призвела до змін: двн. managa > свн. manec > нвн. manch.

Розглянута словоформа має таку частоту реалізації в текстах: двн. – 0,04%, свн. – 0,13%, нвн. – 0,08%.

Словоформа mihhil використовується у двн. текстах у значенні 'багато', 'великий', 'сильний', а також як підсилювальна частка 'дуже'. Сама множинність представлена у початковій кореневій частині слова mi-, яка без змін реалізується у різних варіантах слова. З іншого боку, структурно виділяється друга частина -hhil, -hhel, -hkil, -kil, похідна від прагерманської форми *-kil/*-kel. Походження останньої у словниках не розглядається і тому залишається невідомою. Наш аналіз дозволяє припустити спорідненість з двн. формою managoro 'багато'. Семантичний розвиток слова mihhil має вигляд: 'багато людей' > 'багато; дуже' (як підсилювальна частка). У подальшому розвитку німецької мови словоформа mihhеl поступово вийшла з ужитку і тепер не зустрічається. Її залишки мають місце в назвах деяких міст Німеччини: Michelstadt, Mecklenburg, де корінь mіchel-, meckl- має значення 'великий'.

У двн. текстах наявні форми grozir, grozze, groz, де коренева морфема grozz- 'великий'. Лексема grozz називає ознаку предмета і вказує на його обсяг, довжину, силу, величину якої-небудь дії і т.п. Такі ж значення представлені у текстах свн. періоду і в сучасній німецькій мові. У давній час і пізніше реалізація словоформи grozze здійснюється у семантичному зв'язку зі словом klein, яке може бути присутнім в одній ситуації з grozze або розумітися імпліцитно. Аналіз показує, що слова, які в давнину виражали значення 'багато; великий', поступово переставали функціонувати, і на цьому тлі відбувалося посилення значень інших слів та уніфікація вираження поняття, представленого в даному разі парою слів grozz/klein. Все це призвело до збільшення частоти реалізації в текстах однієї й другої лексеми, зокрема grozz має частоту в двн. 0,004% і в свн. 0,086%; відповідно klein у двн. 0,003% і в свн. 0,022%.

Лексема klein у найдавніші часи мала значення 'малий' і виступала в ролі прикметника і в значенні 'небагато', що давало їй можливість виконувати в реченнях функцію прислівника. Однак наш аналіз показав, що значення 'малий' було переважаючим. Ці ж значення збереглися до сучасності.

У словоформі klein можна бачити давній суфікс зі зменшувальним значенням -lein, який очевидно і слугував утворенню лексеми klein зі значенням 'малий'. В доісторичному розвитку німецької мови приголосний -l- перейшов до кореня й утворив сполучення *kel-, яке відповідно до закону Грімма відображає і.-є. *gel-. Останнє є фонетично близьким до і.-є. кореня *ghren-, який дав словоформу grozz 'великий'. Словники припускають, що нім. klein походить від і.-є. *glei- зі значенням 'клеїти, змазувати' (Duden). Проте цей погляд не знаходить суттєвого підтвердження; можна погодитися з В.В. Левицьким, що тут "походження неясне". Якщо врахувати, що фонеми [r] і [l] генетично споріднені, тоді необхідно прийняти і спорідненість форм *ghren- і *gel- зі значенням відповідно 'великий' і 'малий'. Наявність давньої спорідненості розглянутих лексем і є однією з причин утвердження у німецькій мові та відмирання інших синонімічних словоформ.

В усіх розглянутих нами ситуаціях в двн. мові лексема wenego відноситься до поняття 'людина' й характеризує її як "жалюгідну, вбогу, бідну, нещасну, принижену". Очевидно, що в цій слоформі присутні дві семи: 'людина' і 'бідна'. Вони, на наш погляд, представлені також у структурі слова, де можна виділити значущі частини wene- і go-. Подальший аналіз показав, що wenego, починаючи зі свн. періоду, поступово перетворюється у прислівник wenig зі значенням 'мало'. В свн. текстах наявне й інше значення слова wenic, яке відноситься до кількісної ознаки. Деривація семантики даної словоформи має вигляд: двн. wenegon 'бідна (людина)' > wenic 'малий, мало' > wenig 'мало, несколько'.

Частотність вживання wenig у двн. текстах – 0,0025%, свн. – 0,009%, нвн. – 4,30%.

Аналіз словоформи luzzil показав, що вона у всіх випадках реалізується разом із суфіксом -il, що має зменшувальне значення. У серединній позиції інколи зустрічається непересунутий приголосний -l-, який походить від прагерманського кореня *lut-. Саме такий корінь представлений у сучасній англійській формі little зі значенням 'маленький; короткий (про час); небагато'. У зазначеній формі реалізується більш складна коренева структура, до кореня з часом примкнув колишній демінутивний суфікс. У давніх німецьких текстах luzzil вживається зі значенням 'малий' і 'небагато'. Частота його реалізації в двн. – 0,01%, свн. – 0,01%. У сучасній німецькій мові ця словоформа відсутня.

Синонімом до відмічених вище слів є лексема двн. fao 'мало'. Її реалізація в двн. період була мінімальною й дорівнює 0,001%. Очевидно, ця словоформа вже в давній час виходила з ужитку; в свн. період вона в текстах зовсім не зустрічається.

Порівняння з попередніми слоформами дає змогу досить чітко виділити кореневу частину у вигляді fao-/fou-. Наявність в кінці цих форм лабіального голосного дозволяє припустити в цій позиції давній приголосний – білабіальний [w]. Аналіз дає змогу реконструювати більш давній прагерманський корінь *fahw – зі значенням 'малий, мало'.

Розвиток семантики розглянутих лексем представлений в табл.1.



У третьому розділі розглядається походження, розвиток та функціонування демінутивних суфіксів, суфіксів ступенів порівняння