LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматична структура турецького газетного тексту


Національна академія наук України

Інститут сходознавства імені А. Кримського








ПІЛИК Віталія Василівна




УДК [81'36 +81'373] = 512.161 (048)




Лексико-граматична структура турецького газетного тексту





Спеціальність 10.02.13 – мови народів Азії, Африки,

аборигенних народів Америки та Австралії








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







КИЇВ – 2007



Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.


Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор

Паламар Лариса Максимівна

професор кафедри української філології для неспеціальних факультетів Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Офіційні опоненти: доктор філологічних наук

Бушаков Валерій Анатолійович

референт-перекладач Інституту твариництва степових районів ім. М.Ф. Іванова.


кандидат філологічних наук

Дрига Ірина Миколаївна

науковий співробітник відділу Класичного Сходу Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України



Провідна установа:Таврійський національний університет імені В.І. Вернадського


Захист відбудеться "21" лютого 2007 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02 Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (01001 м. Київ, вул. Грушевського, 4).

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Інституту сходознавства ім. А. Кримського НАН України (м. Київ, вул. Грушевського, 4, к. 207).

Автореферат розіслано "20" січня 2007 р.


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

кандидат філологічних наук Хамрай О.О.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. У сучасних умовах розвитку незалежної України пріоритетною й важливою проблемою є вивчення міжмовних зв'язків, зокрема, з країнами Сходу, оскільки наша мета – якнайшвидше інтегруватися в міжнародний простір. Останнім часом помітно зріс інтерес до різнобічного вивчення тих функціонально-стильових систем мови, які існують у найважливіших комунікативних сферах суспільства. До них належить сфера масової комунікації, зокрема, газетний матеріал, оскільки він швидко реагує на події, що відбуваються у світі, активно бере участь у формуванні суспільної думки, оперативно висвітлює різноманітні події й факти, порушує важливі життєві проблеми.

Мова засобів масової інформації відіграє дедалі більшу роль у розвитку сучасної літературної мови, зокрема, у збагаченні її словника, формуванні її стилістичних можливостей та лексико-граматичних особливостей. Через газетну мову сотні мільйонів людей формують свій світогляд, ставлення до тих чи інших явищ внутрішньополітичного та міжнародного життя, адже інформативність, обмін думками й поглядами, повідомлення та отримання новин є соціальною потребою суспільства. З плином часу змінюються умови функціонування засобів масової інформації, переосмислюється місце преси в громадському суспільстві, звичайний арсенал мовних прийомів та методів, якими впродовж багатьох десятиліть користувалися журналісти, докорінно змінюється.

Подібні явища відбулися й у турецькій публіцистиці. З 1831 р., коли була заснована перша турецька газета "Takvimi veka-i" ("Календар подій") і до наших днів преса в Туреччині є доволі ефективним засобом масової інформації, що відіграє важливу роль не лише у внутрішній, але й у зовнішній політиці. Теорією й практикою підтверджено, що вплив газети невпинно та швидко зростає. Дослідження широкого кола проблем турецької публіцистики має першочергове значення для правильного аналізу й оцінки загальних тенденцій розвитку турецького суспільства. І саме масова комунікація, інформаційно забезпечуючи всі політичні, економічні, культурні процеси в державі, значною мірою визначає, як розвиватиметься це суспільство, адже сьогодні жодна держава не обходиться без комунікаційної підтримки.

Вивчення лексико-граматичної специфіки турецької періодики доповнить цілісну картину дослідження сучасної турецької літературної мови. До того ж, турецька газета є не лише одним з особливих структурно-функціональних різновидів мови, але й важливим компонентом культурно-історичного багатства соціуму, елементом репрезентації історичної моделі суспільства. Мова сучасного турецького газетного тексту потребує ретельного й всебічного вивчення з метою ґрунтовного пізнання шляхів еволюції турецької мови (інноваційних процесів на лексичному та граматичному рівнях), а також основних чинників, що впливають на її розвиток. Тому особливо гостро постає проблема вивчення закономірностей викладу інформації, сукупності взаємопов'язаних і взаємообумовлених мовних засобів, що використовуються в даній сфері спілкування.

У сучасній лінгвістиці інтерес до мовних проблем масової комунікації охоплює все ширше коло дослідників, які аналізують та вивчають цю проблему в різних аспектах: функціонально-стилістичному, семіотичному, соціолінгвістичному, психолінгвістичному тощо. Мовознавство докладає значних зусиль для виявлення форм існування та розвитку мови, з'ясування сутності її зв'язків з життям людини, тобто повного визначення її суспільної функції. Певні досягнення в дослідженні газетної російської мови мають праці провідних вчених, як-от І.О.Винокур, В.В.Виноградов, В.Г.Костомаров, Г.Я.Солганік, Г.М.Васильєва, А.В.Швець, К.А.Рогова, дослідників української преси М.А.Жовтобрюха, І.К.Білодіда, Д.Х.Баранника, М.М.Пилинського та ін. Серед авторів, які займалися вивченням турецької газети, слід згадати російського сходознавця В.Смирнова, публіциста І.Голобородька, академіка В.А.Гордлевського, увага яких була зосереджена, в основному, на історії розвитку преси в Туреччині.

Таким чином, актуальність роботи визначається тим, що в умовах зростання інтересу сучасної лінгвістики до проблем вивчення мови газети, її специфіки та можливостей, турецький газетний текст ще не був предметом спеціальних наукових досліджень, фактично немає робіт, які характеризували б його лексико-граматичну структуру, композиційні особливості, жанрові різновиди та їх мовні ознаки, і тому назріла необхідність спеціального комплексного дослідження, де лексико-граматичні особливості мови турецької газети були б систематизовані.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано в межах затвердженої Міністерством освіти і науки України наукової теми №02 БФ 044.01. "Актуальні проблеми філології", яка розробляється в Інституті філології Київського національного