LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматична структура турецького газетного тексту

університету імені Тараса Шевченка, а також наукової теми №99099 "Дослідження актуальних проблем східної філології". Дисертаційна робота співвідноситься з науково-методичними та навчальними програмами кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у визначенні особливостей лексико-граматичної структури турецької газетної мови на матеріалі інформаційних та аналітичних жанрів.

Досягнення визначеної мети вимагає розв'язання таких завдань:

– проаналізувати роботи дослідників періодики;

– виявити риси газетного стилю;

– визначити жанрові різновиди газетно-публіцистичної мови;

– простежити вплив мовних особливостей газет на сучасні тенденції розвитку загальнолітературної мови;

– дослідити лексичний склад турецької газетної мови;

– вивчити функції загальновживаної, термінологічної, експресивної лексики в газетному тексті;

– описати граматичні особливості турецьких газетних текстів;

Об'єктом дослідження є мова газетно-публіцистичного стилю, наслідки її впливу на розвиток і функціонування літературної мови, на формування мовної культури, становлення морфологічних, синтаксичних, лексичних норм сучасної турецької мови.

Предметом дослідження є лексичний склад та граматична структура турецького газетного тексту. З метою з'ясування особливостей функціонування лексико-граматичних засобів у мові газети докладно проаналізовано тексти, опубліковані в таких періодичних виданнях як: "Milliyet", "Sabah", "Hьrriyet", "Akюam", "Dьnya", "Radikal", "Star", "Tьrkiye". Вибір вказаної періодики ґрунтується на тому, що обрані видання є всетурецькими, до того ж, вони зорієнтовані на різнопланову інформацію.

Методи дослідження. Робота виконана на основі загальноприйнятих методів мовознавства: описового, компонентного аналізу – при розгляді семантичної структури лексичних одиниць; методу функціонального аналізу, який застосовувався для дескрипції структури газетного тексту; описово-аналітичного методу, що дозволяє безпосереднє спостереження мовних фактів в конкретних умовах мовлення на емпіричному рівні з подальшим зіставленням й узагальненням отриманих результатів; системно-структурного методу, який використовується для аналізу основних шляхів творення турецької суспільно-політичної лексики; конструктивного методу, вихідним об'єктом якого є речення (його теоретична модель), та явища семантики і словника, які безпосередньо пов'язані з реченням.

Джерела дослідження. Дисертаційну роботу виконано на матеріалі широкого спектру турецької періодики різних спрямувань. Використано наукові праці та дослідження відомих українських і закордонних вчених у галузі лінгвістики, журналістики, психології. До дослідження залучено словники та енциклопедії.

Наукова новизна. У дисертаційному дослідженні вперше проведено детальний аналіз турецької газетної мови на лексико-граматичному рівні, зокрема визначено основні риси інформаційних та аналітичних жанрів, виділено й описано стандартизовані структури, властиві газетним текстам. Уперше в українській тюркології визначено на лексичному рівні специфіку газетної публіцистики як функціонального стилю літературної мови, проведено системну класифікацію термінологічних одиниць на основі їх використання в тексті газети, проведено широке дослідження такого елементу газетного тексту, як заголовок у плані якомога повнішого опису його лексичного складу та граматичної структури. Визначено морфологічні особливості газетних жанрів, проведено комплексний аналіз основних граматичних категорій газетного тексту, описано синтаксичну будову речень, спосіб поширення окремих типів речення, виділено функцію іменних конструкцій, прямої та непрямої мови, інфраструктурних компонентів.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що її результати доповнюють знання в галузі тюркології та можуть бути використані як для подальшого дослідження особливостей турецької газетної мови, так і для вивчення публіцистичного стилю інших тюркських мов. Матеріали дисертації доповнюють опис граматичної будови тексту, розширюють уявлення про стилістичну роль лексичних одиниць, дають відомості про мовні особливості турецького публіцистичного мовлення.

Практичне значення одержаних результатів. Дисертаційна робота може бути використана в науковій та навчальній практиці для викладання нормативних курсів сучасної турецької мови, теорії і практики перекладу, для читання спецкурсів та курсу з практики турецької мови для студентів-журналістів та міжнародних відносин. З'ясування особливостей лексико-граматичної структури газетного-публіцистичного стилю залишається одним із кардинальних аспектів цього функціонального стилю як основи оптимізації та раціоналізації процесу викладання турецької мови у вищій школі. Різноманітні в жанровому та стилістичному відношенні матеріали є ефективними для отримання країнознавчих знань (відбувається збагачення не лише знанням турецької мови, але й реаліями Туреччини), для удосконалення граматичних навичок та активізації мовленнєвих умінь та розширення лексичного запасу. Результати дослідження можуть бути корисні при складанні методичних посібників і підручників з теорії та практики перекладу суспільно-політичної літератури.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційного дослідження отримані здобувачем одноосібно.

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення дисертаційної роботи викладено в доповідях на міжнародних науково-практичних конференціях: "Україна – країни Сходу в ХХІ столітті: діалог мов, культур, цивілізацій" (Київ 2003), "Східний світ: людина і суспільство" (Київ, 2004), на міжнародних наукових конференціях: "Семіотика культури / тексту в етнонаціональних картинах світу" (Київ 2003), "VIII сходознавчі читання А.Кримського", міжнародній науковій конференції молодих вчених "Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження" (Київ 2004), науково-практичній конференції "Правознавча лінгвістика: історія, теорія, практика" (Київ 2003). Дисертація в цілому обговорювалася на засіданнях кафедри тюркології Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та кафедри мов і цивілізацій Близького та Середнього Сходу Київського національного лінгвістичного університету.

Публікації. Різні аспекти досліджуваної проблеми викладено в 5 публікаціях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків. Повний обсяг дисертації становить 206 сторінок, із них 16 сторінок список використаних джерел (разом 235 найменувань).


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, проаналізовано стан її наукового вивчення, визначено обґєкт і предмет дослідження, сформульовано мету і завдання роботи, її теоретичне й практичне значення, з'ясовано методи дослідження.

У першому розділі "Мова газети як різновид публіцистичного стилю"