LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматичні засоби вираження відносин часу у сучасній французькій мові (на матеріалі текстів офіційно-ділового стилю)

Наведені вище типи соціальних взаємовідносин виникають у ряді конкретних ситуацій, кожній з яких відповідає певний вид документа. Так, до першого типу можна віднести такі соціально-мовленнєві ситуації: переговори, наради, зустрічі голів урядів, урядових делегацій, сесії та засідання міжнародних організацій. У результаті підписуються конвенції, договори, угоди, протоколи про наміри, декларації, комюніке, а також статути і хартії міжнародних організацій. До другого типу ситуацій належить функціонування держави, органів законодавчої та виконавчої влади, що фіксується у Конституції, законах, декретах, постановах уряду. Конфлікти між державою, законом та його суб'єктами вирішуються судовими та адміністративними інстанціями, що закріплюється у спеціальних документах - постановах і рішеннях. Соціально-мовленнєві ситуації третього типу представлено діяльністю організацій, підприємств, фірм, приватних осіб, для забезпечення якої складаються договори, контракти, нотаріальні документи, йде ділове (комерційне) листування.

Документи стилю виконують функції регламентування, приписування чи інформування, які варіюють в залежності від документа. Так, Конституція встановлює правові норми існування держави та її інститутів. Отже, її основна функція полягає в регламентуванні. Міжнародні договори регламентують взаємовідносини різних країн, організацій, визначають їх домовленості, а також приписують певні заходи щодо їх вживання, таким чином виконують водночас дві функції (регламентуючу, приписуючу). Ця ж риса притаманна кодексам: вони запобігають правопорушенням, одночасно їх можна розглядати як матеріали, що інформують населення про існуючі правові норми. Декларації та комюніке урядів та їх голів, інструктивні листи й циркуляри - це спосіб спілкування керівних осіб з підлеглими, мета якого полягає в тому, щоб повідомити останнім офіційну думку, позиції щодо важливих питань. Вони мають за основну функцію інформування, включаючи елементи приписування. Постанови, рішення судів, магістратур тощо приймаються у виконання закону, у кожному конкретному випадку його порушення; їх головна мета - поставити покарання, а отже, основна функція - приписуюча.

Виконуючи надзвичайно важливі для життя суспільства функції, офіційно-ділові документи зберігають актуальність протягом тривалого часу. Це впливає, зокрема, на вибір дієслівних часів та частотність їх використання. Так, у тексті Конституції домінуючим часом є Prsent de l'Indicatif (Prsent), тому що вона описує принципи організації, діяльності держави, які є чинними тепер (теперішнє постає як невизначено-тривале). Це ж стосується й цивільного кодексу. Невелика кількість форм минулих часів у Конституції, законах та міжнародних договорах пояснюється тим фактом, що вони регламентують вже існуючі та майбутні соціальні відносини, посилаючись іноді на події у минулому та попередні документи, але не описуючи їх. Постанови судів (різних інстанцій, у тому числі й Державної Ради) приймаються на основі та з приводу фактів, що мали місце, та повинні містити їх детальне викладення, що веде до застосування минулих часів.

Дослідження показало порівняно обмежене використання дієслівних часів у текстах ОДС, підтверджене статистичними даними. Набір темпоральних та модальних значень, що їх несуть дієслівні часи, детально аналізується у другому розділі дисертації. Модально-часовий план висловлень значно варіює від тексту до тексту через диференціацію стилю відповідно до соціально-мовленнєвої ситуації та його конкретних функцій, що відбивається на семантиці дієслівної часової форми.

Граматичним способом вираження дії у плані теперішнього у текстах ОДС є час Prsent. Цю часову форму широко представлено у текстах стилю: Конституція - 89,5%, закони - 31,8% (Code pnal) та 86,7% (Code civil); міжнародні договори - 66,6%. Специфіка офіційних документів не передбачає часової локалізації дії. Виконуючи регламентуючу та приписуючу функції, закон фіксує чи скасовує дію на невизначено-тривалий час. Відносини між учасниками суспільного життя, що знаходять своє відображення у документах, є постійною реалією. Час виступає єдиним планом, де дії розгортаються у певній хронологічній послідовності та причинно-наслідковій залежності. Prsent виконує функцію розташування дії у неподільному часовому просторі - temps indivis, та реалізує значення "позачасове теперішнє" - "prsent omnitemporel" або "absolu". Воно є характерним для таких висловлень: а) визначення й висловлення, що відіграють роль визначення; б) опис прав та обов'язків, привілеїв, імунітетів, правового статусу організацій, держав, націй; в) опис складу уряду, комітетів, комісій, їх цілей, функцій, обов'язків посадових осіб; г) визначення, обмеження сфери дії самого закону. У більшості висловлень, де Prsent має позачасовий характер, відсутні часові обставини, які могли б уточнювати потенційну сему постійної дії. Отже, це значення має спиратися на семантику дієслів та актантів, або ж контекст. Більшість дієслів, що використовуються у таких ситуаціях, належать до неграничних, яким властиво передавати значення постійної дії, закінчення якої вони не передбачають. Нейтралізація основної семи Prsent, семи актуальної дії, відбувається під впливом наступних факторів: а) використання дієслів та словосполучень з абстрактним значенням, які не відповідають в реальності конкретній дії, таких як avoir le droit, exercer la souverainet, accorder la protection, appartenir, reconnatre l'galit, concerner, avoir la responsabilit, etc.; б) дієслова, що мають як граничне, так і неграничне значення, використовуються як неграничні: adopter, se former, nommer, saisir, signer, statuer etc.

Множина додатка також створює значення дії, що повторюється, яка за відсутності обмежуючих обставин часу перетворюється на значення постійної дії, яке може підсилюватися ще й тим, що суб'єкт при граничному дієслові є неживим предметом: "Ces entreprises remettent les armes et munitions acquises aux personnels qu'elles chargent d'assurer ces missions ..."(CP, p. 479). Значення позачасової дії може створюватись контекстом усього документа, як, наприклад, у тексті Конституції, де описуються загальні принципи, а не конкретні події. Prsent граничних дієслів виражає позачасову дію, що, при потребі, може відтворюватися у реальності невизначене число разів.

Зовсім інше значення властиве формам Prsent у документах, що демонструють риси, притаманні іншим стилям: у деклараціях та комюніке, близьких до публіцистики; циркулярах, які мають форму листа та є близькими до епістолярної прози. Ці документи не мають законодавчої сили. Їх головна мета - інформування. Незважаючи на письмовий канал зв'язку, ці жанри є своєрідним діалогом (що