LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичної промови (на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака)

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЛІНГВІСТИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ







ГУЛЕЙ Марина Дмитрівна



УДК 811.133.1'42



ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ

ТА КОМПОЗИЦІЙНА СТРУКТУРА

ФРАНЦУЗЬКОЇ ПОЛІТИЧНО ПРОМОВИ

(на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака)




Спеціальність 10.02.05 – романські мови





Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук







Київ – 2004

Дисертацією є рукопис.


Робота виконана на кафедрі французької філології Київського національного лінгвістичного університету, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник

кандидат філологічних наук, доцент

ЛемешкоЛюдмила Сергіївна,

Київський національний лінгвістичний університет, кафедра романських мов і перекладу, завідувач кафедри


Офіційні опоненти:

доктор філологічних наук, професор

Корбозерова Ніна Миколаївна,

Інститут філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кафедра іспанської та італійської філології, завідувач кафедри



кандидат філологічних наук, доцент

Ігнатова Ольга Іванівна,

Київський гуманітарний інститут, кафедра романо-германської філології, доцент


Провідна установа

Інститут мовознавства ім. О.О.Потебні НАН України, відділ романських, германських і балтійських мов, м. Київ


Захист відбудеться "14" травня 2004 року о "12" годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.054.02 Київського національного лінгвістичного університету (03689, Київ-150, вул. Червоноармійська, 73)


З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Київського національного лінгвістичного університету за адресою: Київ – 150, вул. Червоноармійська, 73



Автореферат розісланий "13" квітня 2004 р.



Учений секретар

спеціалізованої вченої ради А.А.Калита

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ


Проблема "мова і комунікація" в сучасних лінгвістичних парадигмах розглядається у межах теорії комунікативних відносин (Г.Г.Почепцов), прагматики (Т.ван Дейк, О.Дюкро) й теорії аргументації (Ж.-М.Адам, Х.Перельман, О.Ребуль, С.Тулмін), що засвідчує її міжпарадигмальний характер. Взаємодія лінгвістики тексту з такими науками, як психологія, логіка, риторика дозволяє з нових позицій розглянути мовні явища і збагнути закони внутрішньої будови тексту, зокрема на матеріалі текстів політичних промов.

Вивчення політичної промови як особливого типу тексту й водночас як особливого типу політичної комунікації ґрунтується на антропоцентричних та комунікативно-прагматичних засадах (А.Д.Бєлова, М.О.Діденко, Г.Л.Жуковець та ін.) і останнім часом привертає все більшу увагу дослідників різних галузей знання. Так, дослідженню політичної комунікації в аспекті іміджелогії присвячено праці Г.Г.Почепцова (мол.), різні аспекти українського політичного дискурсу вивчали О.М.Мацько, Г.Б.Мінчак, О.М.Пазинич, Н.М.Поліщук, Л.Л.Шевченко та ін. Серед російських дослідників комунікації у сфері політики слід назвати А.М.Баранова й Ю.М.Караулова. Здебільшого в цих розвідках увагу приділено найефективнішим і найпоширенішим стилістичним і риторичним прийомам, що використовують у промовах політики, а також аналізу їхнього індивідуального стилю.

Актуальність дисертаційної праці зумовлюється загальною спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на інтеграцію антропоцентричного, семіотичного та функціонального підходів до вивчення мови в цілому і пов'язаних з цим особливостей будови окремих типів текстів, зокрема політичних. Дисертаційна робота є також актуальною в плані орієнтації сучасних розвідок на дослідження аргументації як чинника комунікативно-прагматичної спрямованості політичного дискурсу.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаціявиконана в рамках колективної теми кафедри французької філології Київського національного лінгвістичного університету "Дослідження когнітивних та комунікативно-функціональних аспектів системи одиниць французької мови". Проблематика розглянутої дисертаційної праці вписується в коло питань, досліджуваних у рамках держбюджетної наукової теми Міністерства освіти та науки України "Мовні системи. Динаміка функціонування фонетичних, граматичних та лексичних одиниць: когнітивний та комунікативно-прагматичний аспекти (германські, романські й українська мови)" (тему затверджено вченою радою КНЛУ, протокол № 5 від 20 січня 2000 року).

Метою дослідження є виявлення особливостей реалізації текстів французької президентської політичної промови та встановлення специфіки їхньої композиційної структури шляхом лінгвостилістичного аналізу і прагматичної інтерпретації.

Досягнення поставленої мети передбачає розв'язання таких завдань:

  • визначити антропоцентричні засади політичної комунікації;

  • розглянути дефініції політичної промови в сучасних наукових парадигмах, а також у контексті загальної теорії дискурсу;

  • дати визначення політичної промови як типу політичної комунікації;

  • охарактеризувати аргументативний вектор комунікативно-прагматичного механізму побудови політичної промови;

  • виявити та проаналізувати основні закономірності композиційної структури текстів політичних промов Шарля де Голля і Жака Ширака;

  • класифікувати лексико-граматичні засоби в текстах політичних промов Шарля де Голля і Жака Ширака.

Об'єктом дослідження є французькі президентські політичні промови, що дотепер не підлягали системному лінгвістичному аналізу.

Предметом вивчення є композиційна структура та лексико-граматичні особливості текстів політичної промови Шарля де Голля і Жака Ширака.

Матеріалом для дослідження слугували 198 текстів виступів французьких Президентів П'ятої Республіки Шарля де Голля і Жака Ширака (кількість функціонально значущих текстових елементів – 29 тисяч одиниць), взятих з офіційного сайту Єлисейського палацу мережі Інтернет та зі збірок їх виступів, що знаходяться в бібліотеці французького культурного центру в місті Києві. До кола функціонально значущих текстових елементів входять мовні та мовленнєві явища (від окремих лексичних одиниць до висловлень, фрагментів тексту й далі – до цілого тексту), які характеризуються здатністю відбивати специфіку структури комунікативної ситуації текстів політичної промови.

Для досягнення поставленої мети й розв'язання конкретних завдань роботи застосовано такі методи: традиційний лінгвостилістичний аналіз В.В.Виноградова й І.Р.Гальперіна, який дав змогу виявити композиційну структуру текстів французьких президентських