LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політичної промови (на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака)

адресат і вказують на особу або групу осіб, до якої входить адресат. Той факт, що в текстах політичних промов використовується лише один із двох займенників 2-ої особи – vous, свідчить про його стилеутворювальну роль. Друга особа однини, тобто одиничний адресат мовлення у ВКБ позначається ввічливою формою vous. Форма vousта пов'язані з нею займенникові й дієслівні форми ілюструють офіційність, тобто наявність соціально-психологічної дистанції між адресантом і адресатом. Наприклад, під час офіційного візиту в Україну Жак Ширак на запрошення ректора Національного університету імені Тараса Шевченка виступив перед студентами і викладачами цього навчального закладу. Зокрема, звертаючись до ректора університету пана Скопенка, Жак Ширак вживає ввічливе vous на позначення одиничного адресатамовлення, адже між Президентом Франції і паном ректором стосунки є суто офіційними: Je suis heureux aujourd'hui d'tre parmi vous et d'abord, Monsieur le Recteur, je vous remercie pour votre accueil (Chirac 03.09.1998).

Отже, є всі підстави стверджувати, що саме особові займенники й відповідні їм присвійні займенники формують модель комунікативної ситуації, відбиту в текстах політичних промов.

У текстах політичних промов комунікативна ситуація подається, як правило, з позиції суб'єкта, і в такому разі ми маємо конструкції, орієнтовані на передачу активності дії. Наприклад: Je n'affirmеrai certes pas qu' cet gard tout soit pour le mieux (Gaulle de 14.06.1960) – перформативне дієслово affirmer, вжите в Futur simple de l'Indicatif, позначає дію, яка має здійснітись під час самого акту мовлення.

Je voudrais saluer les enseignants, les enseignants franais, mais aussi les jeunes du Collge universitaire franais de Saint Petersbourg, cr par mon ami Marek Halter, que je salue et qui sont prsents aujourd'hui (Chirac 27.09.1997) – модусне дієслово vouloirу форміConditionnel prsent вживається промовцем на позначення свого бажання, а перформативне дієслово saluer, вжите в Prsent de l'Indicatif, як і в попередньому прикладі (Gaulle de 14.06.1960), позначає дію, яка відбувається під час самого акту мовлення.

Особливістю синтаксису текстів політичних промов є розгорнутість синтаксичних конструкцій. Переважають складнопідрядні та складносурядні речення (77,5% речень), численні інфінітивні й дієприкметникові звороти (57,2% речень), які дозволяють у деяких випадках уникнути нагромадження підрядних речень, наприклад: Dsormais suspendus au-dessus de l'univers, le fait nuclaire et le fait spatiale, que la science et l'industrie ont rendus inluctables, ont naturellement produit et continuent de produire des armes dont la puissance de destruction est incommensurable (Gaulle de 11.12.1965).

ВИСНОВКИ

Президентська політична промоваце усний політичний текст, який проголошується Президентом перед масовою аудиторією, ставить назрілі завдання у тій чи іншій сфері громадського життя, дає рекомендації щодо здійснення поставлених завдань. Вона виконує функції переконання, агітації, вітання,має завчасно створений сценарій, який залежить від комунікативної ситуації. Кількість учасників цієї комунікативної ситуації точно не визначена, оскільки йдеться про масову комунікацію, де основна частина мовленнєвої дії (промови) відводиться промовцю.

Тексти політичних промов Шарля де Голля і Жака Ширака будуються за трихотомічною схемою: вступний комунікативний блок (слугує для встановлення контакту з адресатом), основний комунікативний блок (призначений для доведення тези промови) і заключний комунікативний блок (слугує для підведення підсумків промови). Побудова політичної промови спирається на античні традиції, що засновуються на принципі аргументації, який полегшує сприйняття промови аудиторією.

Лексико-семантичний рівень текстів політичних промов Президентів Франції представлений загальновживаною лексикою, що становить основу будь-якого тексту промови, і політичною лексикою, що відображає ідеологію певного класу, вводить в ужиток набір ідей, політичних суджень і роздумів, систему символів, ідеологічних настанов і цінностей. Окремі слова з політичної лексики стають ключовими та словами-гаслами, які безпосередньо впливають на адресата завдяки оцінно-емоційному потенціалу, стислості, простоті, влучності й точності.

Серед граматичних засобів у текстах політичних промов Шарля де Голля і Жака Ширака важливу роль відіграють займенники і дієслова. При вживанні займенників у ролі звертань, промовець залежно від своїх намірів встановлює зв'язки в рамках групової свідомості, створює відчуття єдності, ідентифікує уряд, країну й себе з адресатом, що дозволяє вважати ці засоби найважливішими показниками структури комунікативної ситуації текстів французьких політичних промов. Вживання дієслів, які виражають суб'єктно-об'єктні відносини, готує свідомість адресата для сприйняття інформації й сигналізує про наміри промовця.

Особливістю синтаксису текстів політичних промов є розгорнутість синтаксичних конструкцій, адже превалюють складнопідрядні та складносурядні речення; інфінітивні й дієприкметникові звороти, які дозволяють уникнути нагромадження підрядних речень, не обмежуючи можливості промовця висловлювати особисту думку.

Дисертаційна праця є першою спробою комплексного дослідження французької політичної промови. Подальше дослідження в сфері політичного дискурсу може бути зосереджене на маніпулятивних стратегіях і тактиках, особливостях оформлення французького політичного дискурсу залежно від національного менталітету й під впливом сучасних інформаційних технологій.



Список опублікованих автором праць за темою дисертації

1. Гулей М.Д. Особливості структурно-композиційної організації тексту політичної публічної промови (на матеріалі виступів Президентів П'ятої Республіки Шарля де Голля і Жака Ширака) ⁄⁄ Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. – Вип. 6. – К.: КНЛУ. – 2001. – С. 54-58.

2. Гулей М.Д. Системний підхід до вивчення тексту політичної публічної промови ⁄⁄ Проблеми семантики слова, речення та тексту: Зб. наук. статей / Відп. ред. Н.М. Корбозерова. – Вип. 7. – К.: КНЛУ. – 2001. – С. 61-65.

3. Гулей М.Д. Тематична характеристика загальновживаної і стилістично маркованої лексики в текстах політичних публічних промов (на матеріалі виступів французьких Президентів П'ятої Республіки Жака Ширака і Шарля де Голля) ⁄⁄ Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія Філологія. – К.: Видавничий центр КНЛУ. – 2002. – Т. 7. – № 2. – С. 93-103.

4. Гулей М.Д. Структурно-композиційна організація тексту політичної публічної промови ⁄⁄ Тези Всеукраїнської наукової філологічної конференції "Проблеми сучасної світової літератури та лінгвістики". – Черкаси: Редакційно-видавничий центр ЧІТІ. – 2001. – С. 64-65.


Анотація


Гулей М.Д. Лексико-граматичні особливості та композиційна структура французької політично промови (на матеріалі виступів Шарля де Голля і Жака Ширака). – Рукопис.