LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-граматичні та структурно-стилістичні особливості слів на позначення китайських соціально-побутових реалій

26


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СХОДОЗНАВСТВА ім. А. КРИМСЬКОГО





КАРПЕНКО Ганна Анатоліївна





УДК 811.581'373







ЛЕКСИКО-ГРАМАТИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-СТИЛІСТИЧНІ

ОСОБЛИВОСТІСЛІВ НА ПОЗНАЧЕННЯ КИТАЙСЬКИХ СОЦІАЛЬНО-ПОБУТОВИХ РЕАЛІЙ







Спеціальність 10.02.13 – мови народів Азії та Африки,

аборигенних народів Америки та Австралії





Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук








Київ - 2006


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі китайської, корейської та японської філології Інституту філології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.


Науковий керівник: доктор педагогічних наук,

професор

ПАЛАМАР Лариса Максимівна,

Київський національний

університет

ім. Тараса Шевченка,

Інститут філології,

професор кафедри української

філології

для неспеціальних факультетів

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук,

професор

ВОВК Поліна Самаріївна,

Київський національний

університет

ім. Тараса Шевченка,

Інститут філології,

професор кафедри сучасної

української мови


кандидат філологічних наук,

СОРОКІН Сергій

Володимирович,

Київський національний

лінгвістичний університет,

завідувач кафедри мов і цивілізацій

Близького і Середнього Сходу


Провідна установа: Одеський національний

університет

ім. І.І. Мечникова,

кафедра загального і слов'янського

мовознавства.

(Міністерство освіти і науки

України)

Захист відбудеться „10" березня 2006 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д. 26.174.02 в Інституті сходознавства ім. А.Кримського НАН України за адресою м. Київ - 1, вул. Грушевського, 4.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Інституту сходознавства ім. А Кримського НАН України (Київ, вул. Грушевського 4, кімн.207).

Автореферат розісланий „7" лютого 2006 року


Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Д 26.174.02

кандидат філологічних наукО.О. Хамрай


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Сучасні умови розширення економічних, технічних, політичних, соціальних та культурних зв'язків України із зарубіжними країнами, зокрема інтенсивна співпраця в усіх сферах діяльності з Китаєм, вихід українських комерційних компаній на міжнародний ринок зумовлюють соціальне замовлення суспільства на підготовку кваліфікованих фахівців у галузі сучасної синології, які б практично володіли навичками та вміннями іншомовного професійного спілкування як в усній, так і письмовій формах китайської мови і були б здатними залучатися до співпраці. У зв'язку з цим все більшого значення набувають проблеми освоєння лексики китайської мови в усіх сферах: науковій, технічній і соціально-побутовій. Зокрема, лексика соціально-побутового характеру становить для майбутніх китаєзнавців важливе значення через її насиченість словами на позначення реалій – національно-специфічних лексичних одиниць, які в цілому мають етнічне забарвлення, позначають специфічні для культури явища і предмети та не мають відповідників у мовах інших народів. Зважаючи на потреби сучасного ринку, метою є навчання студентів-синологів успішного спілкування в професійному китаємовному середовищі. Зміст навчання ґрунтується на ймовірних майбутніх професіях студентів (синолог – викладач, перекладач та філолог китайської мови), а знання мови (включаючи фаховий вокабуляр) виходить із потреб цих спеціальностей, в загальному курсі яких не приділено достатньої уваги вивченню слів на позначення реалій китайської мови, у зв'язку з чим майбутній фахівець-синолог слабо орієнтується в китаємовному середовищі.

Дослідження слів на позначення реалій як особливого прошарку лексики є необхідним для професійного володіння мовою. Крім того, слід ураховувати той факт, що мовна компетенція синолога не обмежується володінням загальновживаною лексикою і передбачає здатність вживати специфічну (побутову, діалектну, розмовну) лексику, зокрема ченьюї (成语chengyu) – фразеологічні національно-забарвлені усталені одиниці, до складу яких входять слова на позначення реалій.

На сучасному етапі розвитку української школи китаєзнавства ще не визначено місце лексики на позначення китайських реалій у синологічних дослідженнях. Досить часто найменування реалій ототожнюють з етнографізмами, лакунами, алієнізмами. Під час читання китайських навчальних текстів, художньої літератури, наукових праць часто виникає нагальна потреба адекватного тлумачення таких слів. Звичайні словники не дають пояснення чи перекладу слів, які позначають реалії, з кількох причин. По-перше, китайські словники не охоплюють найбільш уживані слова-реалії, неологізми, архаїзми, водночас саме така лексика передає національну специфіку. По-друге, значна частина слів, що репрезентує реалії, є діалектизмами, невелика кількість яких знаходить своє відображення в словниках. Крім того, словники відстають від процесу входження слів у вжиток, зокрема, таке відставання іноді досягає 5-10 років. Значна частина слів на позначення реалій-неологізмів, які потрапили в мову за останні 2-3 роки, є такими поняттями, що пов'язані з прогресом науки і техніки, розробкою нових технологій, а також із впровадженням мережі Інтернету.

Найменування реалій – це слова, які передають національну специфіку та колорит, вони є важливою складовою відтворення культурної атмосфери й національної своєрідності, зокрема в художніх творах. Часто власне слова на позначення соціально-побутових реалій, які розкривають специфіку повсякденного життя та традицій народу, що передаються з покоління в покоління, є цінними лінгвокраїнознавчими концептами. Наше дослідження сприяє усвідомленню фахівцями з китайського мовознавства важливої ролі лексичних одиниць-реалій у китайському тексті, визначенню їхнього місця у загальній системі китайської лексики; проведенню чіткої семантико-стилістичної межі між словами-реаліями і термінами, між найменуваннями реалій та спорідненими з ними єдиною сферою вжитку неетноспецифічними лексичними одиницями, такими, як узуальні використання та іншомовні запозичення; вивченню також специфічних особливостей слів на позначення реалій на різних щаблях мовної системи; їхніх фонетичних, граматичних і семантико-стилістичних характеристик.

Дослідженню безеквівалентної лексики, яка включає слова на позначення реалій, визначенню їх місця в загальному мовознавстві присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних учених (Жоу Цзумо [1959], Ковганюк С.П. [1968], Федоров А.В. [1968], Жомнір О.В. [1971], Гальцев І.Н. [1982], Єрмагамбетова А. [1972], Коптілов В.В. [1972], Вайсбурд Л.М. [1972], Іванов В.В. [1973], Лівий І.