LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматичні та структурно-стилістичні особливості слів на позначення китайських соціально-побутових реалій

辞海词典, словник сучасної китайської мови 现代汉语词典. Також у роботі використовувалися: словник транскрипції китайських слів, словник сучасної китайської мови з термінології та граматики, словник вживання іменників китайської мови, словник лічильних слів сучасної китайської мови. Ці словники використовувалися для відбору масиву лексики на позначення реалій та співставлення прийомів її лексикографічної репрезентації в залежності від цільової настанови словника.

Апробація роботи. Основні матеріали й результати дисертаційного дослідження відображено у доповідях автора на внутрішньо-вузівській студентській науково-практичній конференції (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, 20 квітня 2001 р.), міжнародній науковій конференції за участю молодих вчених: "Мовно-культурна комунікація: напрямки і перспективи дослідження (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут філології, 9 квітня 2003 р.), міжнародній науковій конференції "Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації" (Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Інститут філології, 12 квітня 2005р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у чотирьох одноосібних статтях автора, опублікованих у фахових виданнях та в тезах доповідей конференцій.

Структура та обсяг дисертації зумовлюється її цілями й завданнями. Робота обсягом у 246 сторінок містить вступ, три основні розділи, висновки, список використаних джерел (з 294 найменувань, з них 68 китайською мовою), та додатку обсягом 52 сторінки.


ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Дисертація складається зі вступу, де окреслено актуальність роботи, практичне значення одержаних результатів, зв'язок роботи з програмами та планами, її наукову новизну, мету та завдання.

У першому розділі дисертації "Реалія як мовознавча категорія" розглянуто слова на позначення реалій, які є частиною безеквівалентної лексики. Розділ містить наступні підрозділи: лінгвістичний термін "слово на позначення реалії" та його відмінність від близьких мовознавчих категорій; лінгвістична інтерпретація слів на позначення реалій в історії світового мовознавства; дослідження безеквівалентної лексики китайськими лінгвістами; слово-реалія і термін; генетичні джерела термінологічної та лексики на позначення реалій.

Вибір такої групи безеквівалентної лексики, як слова на позначення соціально-побутових реалій зумовлено тим, що ця лексика тісно пов'язана саме з матеріальною сферою життя, адже в основному реалії позначають предмети і речі, які є матеріальними атрибутами культури та цивілізації. Китайська цивілізація налічує 5000 років свого існування, а тому накопичила величезний досвід як в історичному, так і в соціальному плані. Тому серед безеквівалентної лексики важливе місце посідають слова на позначення соціальних явищ: свят, обрядів, церемоній, звичаїв.

Національно-культурну специфіку мови проаналізовано в етнопсихолінгвістичних дослідженнях, які розглядають національно-культурну своєрідність мовної поведінки у зв'язку зі специфікою локальних культур (Е. Сепір [1934], В.І. Жельвіс [1990], Ю.А.Сорокін [1990]). У лінгвокраїнознавчих дослідженнях основну увагу зосереджено на національно-культурному інформаційному потенціалі лексичного значення мовних одиниць (Н.В.Подольська [1978], В.Г. Костомаров [1979, 1980, 1987], Є.М. Верещагін [1980, 1987], Г.Д. Томахін [1999]). Коло проблем, що розроблено перекладознавством, охоплює визначення лінгвістичної природи слів на позначення реалій й меж національно-культурної лексики, розробку методів і прийомів передачі значень національно-культурних лексичних одиниць при перекладі (G.Mounin [1968], В.В. Акуленко [1972], Рецкер [1974], Л.С. Бархударов [1975], С. Флорин [1983], Я.І. А.В. Федоров [1983], С. Влахов [1986], І.В. Корунець [2000]).

На наш погляд, термін "реалія" оформився під впливом багатьох вітчизняних та зарубіжних лінгвістів; ми розуміємо слова на позначення реалії китайської мови в такий спосіб: це моно- і полілексемні одиниці, основне лексичне значення яких містить (у плані бінарного зіставлення мов) етнокультурний компонент, не притаманний мові-рецепієнту. На наш погляд, при визначенні статусу "слів на позначення реалій" як мовознавчого терміна доречно виходити з лінгвокраїнознавчої теорії слова Є. М. Верещагіна та В.Г. Костомарова [1973, 1976], їхнього вчення про фонові знання, про національно-культурний інформаційний потенціал лексичного значення мовних одиниць, а також із перекладознавчих поглядів В.С.Виноградова [1975, 1978] на природу слова. На підставі вищезапропонованої дефініції можна відокремити наївне поняття про реалію-предмет, річ – від реалії-слова, що містить (в плані бінарного зіставлення китайської та української мов) традиційно закріплений за ним комплекс етнокультурної інформації, яка не має адекватного відображення у мові-рецепієнті. В онтологічному плані перевага надається поняттю "інформація" відносно "значення", оскільки слова в комунікативному акті, у мовленні, насамперед художньому, не тільки реалізують свої узуальні значення, а й набувають нових смислових та експресивно-стилістичних відтінків, характеризуючись константною й оказійною інформативністю. Згідно з вищенаведеною дефініцією найменування реалії, цим терміном слід позначати не лише слова: 簑衣 suoyi – "дощовий плащ із соломи або пальмового волокна", 骨牌 gupai – "гупай" (транскрипційна передача деяких найменувань реалій зумовлена їх закріпленістю у словниках; такі реалії переходять у категорію "освоєних"), "китайське доміно (гра у 32 кістяних пластинки, на зовнішній поверхні яких є очки"), 碎骨子 suiguzi – (кит. мед.) "коріння лофатерума (рослини, яку у китайській традиційній медицині використовували в якості лікарського засобу", 大鼓 dagu – "дагу", "версифікована історія або оповідання, яке розповідають під акомпанемент невеличкого барабану та інших інструментів", 山水盆景 shanshuipenjing – "мініатюрний пейзаж, який імітує водоспади, річки та гори", а й фразеологізми: "Сян Чжуан фехтує мечем, цілячись у Лю Бана "项庄舞剑, 意在流帮 xiang zhuang wu jian, yi zai lu bang, тобто "переслідувати досить конкретну ціль, кидаючи камінці у чужий город", або "Істинне дорогоцінне каміння повернулося до князівства Чжао" 完壁归赵 wan bi gui zhao, тобто тлумачення цього ченьюя означає "повернутися у цілості, без ушкоджень". За семантикою ці фразеологізми тяжіють до історичних, побутових чи етнографічних найменувань реалій. Прикладом подібних фразеологічних зворотів в українській мові можуть бути такі усталені словосполучення: дбати про скриню, запити могорич, вибивати дрібушечки, подати рушники та ін. (за відомою класифікацією фразеологізмів академіка В.В. Виноградова, китайським ченьюям, на наш погляд, відповідають фразеологічні зрощення та фразеологічні єдності). Такі назви реалій тісно пов'язані з національно-культурною специфікою мови. Найменуванням реалій як таким, властива конотація співвіднесеності з конкретним часом і місцем. Вони відображають життєву конкретику, історію, побут, культуру, навіть ландшафт, клімат тощо. Вони є частиною безеквівалентної лексики – найбільш національно маркованого прошарку словникового