LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-граматичні та структурно-стилістичні особливості слів на позначення китайських соціально-побутових реалій

Джерелом первинної лексеми є давня китайська односкладова мова веньянь. За європейською традицією будову китайської силабеми доцільно було б описати як консонанто-ініціаль+вокало-централь+-сонанто-фіналь.

Що стосується фонетичної форми передачі слів на позначення реалій, то вона відтворюється за допомогою транскрипції. Транскрипція має забезпечити перенесення слова до тексту перекладу у формі, що є максимально наближеною, якщо не ідентичною тій, яку це слово має у мові-джерелі. Вирішення питання про форму реалії-запозичення залежить від того, чи фігурує вона в словниках мови перекладу (словникова реалія) чи ні. Словникові реалії входять до лексичного складу мови перекладу, отже, вони мають певну форму, що встановилася згідно з правилами фонетики та орфографії даної мови. Ця форма, однак, може тією чи іншою мірою відрізнятися від первиннної через неоднакові фонетичні системи мов, різне письмо тощо. Фонетичні особливості слів на позначення реалій проявляються, наприклад, у важкості транскрибування засобами мови перекладу соціально-побутових реалій китайської мови через сталість складів китайської мови, що унеможливлює вільне сполучення звуків між собою. Натомість існує факт несприйняття китайською мовою фонетичних запозичень з європейських мов і відсутність в китайській мові відповідного складу звуків. Артикуляційний і фонетичний арсенал української мови часто не в змозі адекватно передати звучання китайського слова через відсутність розгалуженого апарату взаємодії шиплячих консонантів, як в китайській. Арсенал звуків (система вокалізму та консонантизму) української мови не відповідає китайській, тому у більшості випадків перекладач з китайської на українську буде використовувати транскрипцію, або використовують інший спосіб передачі слів-реалій. Якщо її транскрибована форма ніяким чином не розкриває сутність поняття, синологи використовують індикативну метафору. Ось декілька прикладів транскрипції: 铁马 tiema – "тема", "фігурні металеві пластини, які розташовують під стріхами храму або палацу для мелодійного дзвону", 小钱 xiaoqian – "чох", "давня китайська мідна монета", 豆豉 douchi – "доучи", "продукт з бобів, що перебродили, або приправа з бобів"). У плані змісту характерною рисою слова-реалії є характер його предметного значення, тобто тісний зв'язок референта – позначеного словом-реалією предмета, поняття, явища – з народом (країною) – носієм певної мови (线装书 xianzhuangshu – "китайська старовинна книга у вигляді шовкових свитків", 烧酒 shaojiu – "китайська хлібна горілка, хан шин"), або, рідше, з іншою соціальною спільнотою в межах конкретного етносу (堪布 kanbu - 1.)"камбу" – вчений ламаїст, 2.) "камбу" – лами-чиновники колишнього місцевого уряду у Тибеті, 3.) наставник ламаїстського храму). Можна врахувати й інший чинник розгляду дексики на позначення реалій – історичний (宋体字 songtizi – "популярний спосіб написання ієрогліфів у стилі Сунської династії", 镖 biao – "бяо", давня китайська зброя для метання, що за формою нагадує наконечник спису), звідси і відповідне національне (місцеве) таабо історичне забарвлення.

Щодо граматичних характеристик найменувань реалій в китайській мові, то наше дослідження показало, що переважна більшість слів на позначення реалій – іменники (饼bing "китайський бісквіт",散 san – "медичний порошок, що використовується у китайській традиційній медицині",人民币 renminbi – "національна китайська валюта"). Це явище обумовлено предметним змістом цих слів.

Словотвір у сфері китайського іменника відбувається за рахунок додавання до слова спеціального граматичного елемента – суфікса із значенням предметності. Оскільки слова-реалії є носіями граматичної категорії предметності, найбільш поширеним суфіксом є 子 zi із загальним значенням предметності (粽子 zongzi – "галушки пірамідальної форми", 槌子 chuizi – "колотівка, за допомогою якої в стародавньому Китаї визначали час", 篦子 bizi – "частий бамбуковий гребінець", 陶墩子 taodunzi – "керамічний стілець у формі барабану", 亭子 tingzi – "альтанка у традиційному китайському парку", 扇子 shanzi – "віяло, опахало", 坛子 tanzi – "глиняний посуд для вина", 望子 wangzi – "вивіска на дверях крамниці у вигляді прапору"). Зазвичай суфікс 子 zi позначає предмети невеличкого розміру. За допомогою суфікса 头 tou утворюються реалії-іменники, що позначають предмети овальної або циліндричної форми (猴头 houtou – "хоутоу", один із сортів китайських їстівних деревних грибів, 馒头 mantou – "пампушка, яку готують на парі за допомогою китайської рисоварки або пароварки", 窝头 wotou – "млинці на парі, виготовлені з кукурудзяного борошна та борошна рослини соргум", 二锅头 erguotou – "міцний прозорий лікер, що двічі дистилюють із соргуму", 兽头 shoutou – "голова звіра" (також різновид фігурного посуду та кровельної черепиці). Загальне значення предметності може у багатьох випадках передаватися за допомогою суфікса 儿 er. Треба зазначити, що у китайській мові при утворенні слів-реалій вживання суфікса 儿 er є найпоширенішим (帽盔儿 maokuier – "китайський бавовняний капелюх", 面码儿 mianmaer – "приправа з зелені до вареної локшини", 月亮门儿 yue liang men er – "ворота на подвір'ї, що формою нагадують молодий місяць", 炕桌儿 kangzhuoer – стіл "кан", 单弦儿 danxianer – "даньсяньер", оповідання під акомпанемент восьмигранного барабану та музичного інструменту саньсянь, 药丸儿 yaowaner – "воскові пігулки китайської медицини", 狍皮长袍儿 paopichangpaoer – "довгий халат, виготовлений з хутра косулі", 桦皮盒儿 huapiheer – "кошик (невеличка скриня) з кори дерева"). У китайській мові слова, зокрема, слова-реалії найчастіше нейтральні у відношенні однини чи множини і можуть позначати як окремі предмети, так і цілі групи. Для маркування множини реалій-іменників на позначення осіб вживається суфіксальна морфема множини 们 men. Службове слово 有些 youxie використовується для вираження невизначеної кількості переважно предметів. Кількість предметів у кожному окремому випадку з'ясовується контекстом. Найменування китайських соціально-побутових реалій, так само як і решта слів китайської мови, не мають системи відмінювання іменників через її ізолюючий характер.

Слова на позначення реалій завжди виокремлюються у тексті завдяки транскрипції. Навіть графічно автор виділяє їх у тексті, запроваджуючи пояснення в дужках чи у виносці. В оригінальному тексті і в тексті перекладу слова-реалії виконують різні функції. В автентичному джерелі функцією реалії є створення потрібної атмосфери конкретної епохи чи передача національного колориту, як, наприклад, у слові 水灯 shuideng – (будд.) "свято плаваючих ліхтарів (святкується в останній день сьомого місяця за місячним календарем на честь свята народження Кшитигарби"); це слово вітворює не лише місцевий, а й часовий колорит. Реаліями, які потребують глибоких фонових знань та запровадження докладного коментаря, є