LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "Всесвіт" у німецькій мові: діахронічне дослідження

23


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


імені І.І. МЕЧНИКОВА




ЛИСЕЙКО ЛАРИСА ВОЛОДИМИРІВНА




УДК: 811.112.2'373'0




ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА "ВСЕСВІТ"
У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ: ДІАХРОНІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ



Спеціальність 10.02.04 – германські мови








АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










ОДЕСА - 2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському національному університеті

імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Кулина Ірина Георгіївна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри німецької філології.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Приходько Анатолій Миколайович,

Київський міжнародний університет,

завідувач кафедри теорії та практики перекладу;


кандидат філологічних наук, доцент

Каравашкін Віктор Іванович,

Харківський національний університет

імені В.Н. Каразіна,

доцент кафедри німецької філології.

Захист відбудеться "27" вересня 2007 року о 12.30 на засіданні спеціалізованої вченої ради, шифр К 41.051.02 Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою:

65058 м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.


Із дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою:

65082, Одеса, вул. Преображенська, 24.




Автореферат розіслано "20" серпня 2007 р.


Учений секретар Матузкова О.П.

спеціалізованої вченої ради






ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Лінгвістична семантика, зокрема лексична семантика протягом декількох десятиліть перебуває в центрі уваги вчених-мовознавців. Розвиток семасіологічних досліджень пов'язаний з усвідомленням того факту, що аналіз значення представляє собою загальнонаукову проблему, від розв'язання якої залежить успішний розвиток лінгвістики. Об'єктом вивчення лексичної семантики є означувальне в слові, розглянуте як знак. До фундаментальних досліджень в галузі семантики належать роботи таких учених, як Ю.Д. Апресян, І.В. Арнольд, Н.Д. Арутюнова, P.О. Будагов, В.В. Виноградов, В.Г. Гак, Б.Ю. Городецький, A.A. Залевська, О.С. Кубрякова, М.В. Нікітін, М.Д. Степанова, Г.А.Уфімцева, А. Шафф. В Україні цією проблематикою займаються В.І. Каравашкін, І.Г. Кулина, В.В. Левицький, О.Д. Огуй, О.О. Селіванова, В.Г. Таранець. Серед німецьких дослідників відомі імена M. Бірвіш, Г. Бланк, Х. Брекл, П. Ернст, Ф. Хундснуршер, Д. Кастовський, Е. Лейсі, В. Шмідт, T. Вегст, С. Віхтер.

Р. Берндт пов'язує виникнення лінгвістичної семасіології з роботами X.Райзіга, який вважав, що її завданням є дослідження питань, що стосуюються розвитку значення. У вітчизняному мовознавстві цих поглядів дотримуються О. Кровицька, О.О.Селіванова, Ж.П. Соколовська, В.Г. Таранець та ін.

Семантика як наука про значення слова робить великий внесок у теорію системності лексики. М.П. Кочерган стверджує, слова в семантичному розвитку орієнтуються на своїх системних партнерів. Лексико-семантична система базується на відношеннях, головними серед яких є синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні. Слова перебувають між собою в різних опозиціях і об'єднуються в різні парадигми, зокрема, у лексико-семантичні поля (ЛСП), лексико-семантичні групи (ЛСГ), лексико-семантичні категорії (ЛСКр).

Лексико-семантична система (ЛСС) – це результат тривалого розвитку історії, культури народу, відображених у мові. При дослідженні ЛСС мови важливим фактом є зв'язок діахронічного і синхронічного. В.М. Жирмунський писав, що діахронія – це не послідовність синхронних зрізів, а процес безперервного руху, в якому всі елементи системи розвиваються в різний час і з різною швидкістю. Історія слова охоплює не лише окремі моменти історії мови, але й загальні закономірності історичного розвитку. Етимолого-семантичні дослідження відтворюють розмаїтість значеннєвих зв'язків і відносин слова в лексико-семантичній системі мови різних періодів її розвитку, реконструюють "семантичний рух" слова. Значення слова, форма слова, сфера його вживання змінюються разом із мовою. Зміни в загальній системі відображаються й на використанні значень окремих слів. Для того, щоб відновити повноту значень слова та його відтінків, всю широту його вживання в різних стилях і в різні періоди розвитку мови, необхідні знання не тільки всіх семантичних процесів, які відбуваються в слові, але й культурно-історичних умов, відображених у значеннях. Інакше кажучи, тут варто орієнтуватися на ідеал цілісного знання, на наукові здобутки різних галузей.

Дослідження, присвячені вивченню функціонування лексики в діахронії, проводяться такими вченими як М.О. Бородіна, В.Г. Гак, Т.В. Гамкрелідзе, В.В. Іванов, В.В. Левицький, О.Д. Огуй, Ж.П. Соколовська, В.Г.Таранець, Т.В. Топорова, В.М. Топоров, Г.A. Уфімцева, A. Буркгардт, Д. Буссе, E. Косеріу, Х. Eндерс, Х. Глінц, В.П. Леман, Х. Віганд.

Темою нашого дисертаційного дослідження є лексико-семантична група "всесвіт", її розвиток, зміна і відображення в німецькій мові протягом 9-ти століть, а саме з VIII по XVII ст.

Як відзначає Ю.М. Караулов, у сучасній лінгвістиці недостатньо досліджені групи слів, які позначають "всесвіт".

Діахронічне дослідження іменників групи "всесвіт", здійснене в дисертаційній роботі, дає змогу крізь призму мовних фактів з'ясувати особливості мислення давньої людини в дописемний період існування мови, дослідити становлення та розвиток відповідних німецькомовних лексем у писемний час, проаналізувати синтагматичні, парадигматичні та епідигматичні відношення словоформ виокремленої семантичної групи в різні періоди існування німецької мови, проаналізувати лексико-семантичні варіанти досліджуваних лексем, а також реконструювати давні форми і значення.

Актуальність нашої роботи полягає у своєчасності глибокого й системного опису окремого фрагменту мовної картини світу німецькомовного соціуму в його діахронічній динаміці від давніх часів до сьогодення. Як вже було зазначено,