LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "Всесвіт" у німецькій мові: діахронічне дослідження

в лінгвістиці майже відсутні діахронічні дослідження слів, які позначають "всесвіт". Так, Г.А. Уфімцева досліджувала англійські імена зі значенням "Земля", в результаті був визначений значеннєвий обсяг цієї лексеми, її функціонування в системі англійської мови. Д.М. Шмельов вивчив лексему "Земля" у російській мові, розглянув епідигматичні відношення номінацій зі значенням "Земля". М.О. Новікова, І.М. Шама досліджували особливості функціонування символіки іменників зі значенням всесвіт у художньому тексті, виходячи з постулату про те, що багатозначність символу накопичується протягом століть за рахунок появи додаткових значень, при цьому вже наявні не зникають безслідно. В результаті, як вважають ці дослідниці, символ не є статичним, а ні в межах однієї культури, а ні в діахронії в цілому. Що стосується німецькомовних слів семантики "всесвіт", то дотепер не було робіт, у яких вказане семантичне значення досліджували б як цілісну систему, де був би визначений якісний і кількісний склад відповідної групи у трьох періодах існування німецької мови, виявлені нові варіанти значень. Виконання всіх цих завдань у дисертаційному дослідженні свідчить про його своєчасність і доцільність.

Семантичний аспект мови становить сукупність відношень знаків до об'єктів позамовної дійсності. Тому, здійснюючи діахронічне мовне дослідження, необхідно звертатися до позамовної дійсності, до історії народу, до устрою суспільних відносин, до джерел зародження того або іншого поняття.

Зв'язок роботи з науковими, програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження входить до комплексної теми наукових досліджень кафедри німецької філології ОНУ імені І.І. Мечникова "Мовна комунікація та одиниці мовної комунікації" (номер державної реєстрації 0101 V 005251).

Об'єктом дослідження є ЛСГ "всесвіт", яка поєднує лексеми die Welt 'світ', die Erde 'земля', der Himmel 'небо', die Sonne 'сонце', der Mond 'місяць', der Stern 'зірка', розглянута в динаміці розвитку їх формальних і семантичних характеристик на матеріалі німецьких писемних пам'яток і словників. Аналіз обмежено цими лексемами, оскільки саме вони належать до основного складу виокремленої групи, позначають найдавніші поняття, є трансцендентними, номінації яких наявні у всіх мовах.

Предметом аналізу є лексична семантика конституентів досліджуваної ЛСГ, розглянута у трьох діахронічних зрізах німецької мови – давньоверхньонімецькому (двн.), середньоверхньонімецькому (свн.), ранньоверхньонімецькому (рнвн.), а також формальні трансформації відповідних лексем у зазначений відрізок часу.

Метою роботи є визначення особливостей розвитку семантики слів ЛСГ "всесвіт" у двн., свн. та рнвн. мові, їх функціонування в мовній картині світу, яка змінюється протягом 9-ти століть, реконструкція давніх форм і значень. Реалізація мети дисертаційного дослідження передбачає розв'язання наступних конкретних завдань:

  • інвентаризувати та систематизувати іменники ЛСГ "всесвіт"
    у двн., свн. та рнвн. мові;

  • розглянути особливості міфологічного мислення, відображені в символіці всесвіту давніх германців;

    3) дослідити семантику лексем die Welt, die Erde, der Himmel, die Sonne, der Mond, der Stern у різні періоди розвитку німецької мови на матеріалі двн., свн. та рнвн. текстів, а також даних двн., свн. та рнвн. словників;

  • проаналізувати динаміку синтагматичних, парадигматичних, епідигматичних відношень досліджуваних лексем у діахронії;

  • визначити кількість слововживань, відносну частоту використання та динаміку функціонування зазначених лексем у німецькій мові;

  • реконструювати значення і форми слів групи "всесвіт" у
    німецькій мові на основі отриманих діахронічних ознак;

  • уточнити номенклатуру ЛСВ досліджуваних лексем у різні періоди існування німецької мови.

    Матеріалом дослідження є давньо-, середньо-, ранньонововерхньо-німецькі тексти, а також словникові статті, що містять різні значення і форми слів та входять в аналізовану групу (die Welt, die Erde, der Himmel, die Sonne, der Mond, der Stern), у різні періоди існування німецької мови. Загальний обсяг текстів становить 1 420 000 словоформ (із них: двн. тексти 440 000 слововживань; свн. – 480 000; рнвн. -500 000). При розгляді семантики й функціонування вищевказаних лексем у німецькій мові були використані етимологічні, тлумачні, двомовні та частотні словники.

    Методологічною основою дослідження є системно-функціональний підхід до вивчення лексичних одиниць, який відображає теоретичні та практичні знання про мову, пізнання та об'єктивну реальність.

    Методи дослідження. В дослідженні використовано наступні методи: порівняльно-історичний; ймовірнісно-статистичний; генетичний; описовий. Вибір методів дослідження та результати їх застосування докладніше викладено в спеціальному параграфі першого розділу.

    Наукова новизна дисертаційної роботи визначена основною метою й завданнями дослідження, виконаного на великому текстовому й словниковому матеріалі. Новим у дисертації є:

  • інвентаризація та систематизація ЛСГ "всесвіт", у результаті
    якої з'ясовано якісний і кількісний склад виокремленої групи;

  • аналіз динаміки синтагматичних, парадигматичних та епідигматичних зв'язків досліджуваних слів у двн., свн. і рнвн. мові, який засвідчив у більшості випадків розширення, а в окремих випадках, звуження семантики;

  • аналіз семантики німецьких лексичних конституентів зазначеної групи на великому фактичному матеріалі, внаслідок чого встановлено структурно-семантичні співвідношення між лексемами досліджуваної ЛСГ, а також між ЛСВ зазначених лексем;

  • визначення особливостей розвитку основних значень і виокремлення їх діахронічних ознак на семантичному рівні в різні періоди існування німецької мови;

  • реконструкція праформ і первинних значень, яка дала змогу поглибити наявні дослідження аналізованих лексем на давніх етапах розвитку мови;

  • аналіз зміни значень лексем досліджуваної ЛСГ як відображення зміни картини світу.

    Теоретичне значення дослідження полягає в розширенні теоретичної бази знань про діахронічні параметри функціонування лексико-семантичних груп у цілому і зокрема ЛСГ "всесвіт", у встановленні зв'язків між лексемами досліджуваної групи, між ЛСВ, які входять в ці лексеми.

    Практичне значення роботи зумовлене тим, що результати дослідження можуть бути використані в лекційних курсах з історії й лексикології німецької мови, у лексикографічних довідниках, у науково-дослідній роботі аспірантів і студентів, у спецкурсах із семантики, словотвору, лінгвокультурології, дериватології.

    Результати роботи будуть корисними в практиці навчання німецької мови


  •