LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "Всесвіт" у німецькій мові: діахронічне дослідження

окремого слова, але і групи слів лексико-семантичної системи. Діахронічний і синхронічний підхід – різні боки єдиного історичного процесу. Співвідношення значень у сучасному вживанні слова, їхня ієрархія, фразеологічні контексти й експресивна оцінка завжди містять діахронічні нашарування минулих епох.

Мета та завдання нашого дослідження передбачають розгляд питання про відображення всесвіту в німецькій мовній картині світу, про зміну значення слів відповідної семантики в процесі розвитку німецької мови. Етимологічний аналіз лексем ЛСГ "всесвіт" вимагає вивчення історії виникнення таких понять як світ, небо, земля, сонце, місяць, зірка, планета.

У кожного народу з давніх часів збереглися оповідання, в яких відображалось первісне уявлення людини про світ – міфи (О.Ф. Лосєв). Міфологічне мислення – це особливий вид світосприйняття, специфічне, образне, чуттєве уявлення про явища природи та суспільного життя, найдавніша форма суспільної свідомості. Пізнаючи довкілля, людина ототожнює себе з ним, а процес осмислення всесвіту вона здійснює шляхом пізнання самої себе, що ще раз доводить універсальність антропоцентризму як принципу побудови концептуальної і мовної картин світу.

Для експлікації досліджуваних явищ використано сучасні методи наукового пізнання: порівняльно-історичний,ймовірнісно-статистичний, генетичний, описовий.

Порівняльно-історичний метод застосовуємо при аналізі давніх форм і значень лексем виокремленої групи, при їх порівнянні. Порівняння форм дає можливість виявити спорідненість деяких із них із загальним джерелом, яке колись існувало в мові. Найважливішою процедурою порівняльно-історичного методу служить реконструкція первинних і проміжних станів мови, що відбувається за допомогою встановлення відповідностей на всіх рівнях мови в різні хронологічні періоди.

Ймовірнісно-статистичний метод дав змогу простежити зміну кількісних даних, що характеризують функціонування мовних одиниць, досліджуваних у різні періоди розвитку німецької мови. Як свідчить низка наукових праць, для розуміння проблеми значення слова надзвичайно важлива категорія частоти. Доведеним є той факт, що зі збільшенням частоти вживання слова зростає ймовірність його розпізнавання у процесі сприйняття (О.Д. Огуй).

Використання генетичного методу в нашому дисертаційному дослідженні уможливило встановлення споріднених зв'язків між різними значеннями того самого слова, їх динаміку в зазначені періоди розвитку німецької мови.

Описовий метод використовувався для каталогізації значень і засобів вираження його у слів ЛСГ "всесвіт". Значення слова отримує попереднє робоче визначення, в основі якого перебуває предметне співвіднесення.

У другому роздiлi "Розвиток семантики слiв weralt, erda, himil, sunna, mano, sterno у давньоверхньонiмецькiй мовi" проведено iнвентаризацiю дослiджуваної ЛСГ, розглянуто символіку світу, землі, неба, сонця, місяця та зірки в давньогерманській міфології, виникнення i розвиток лексем ЛСГ "всесвіт" у двн. мовi, реконструйовано праформи, а також визначено їх первинну мотивацiю.

Наступним етапом у проведенні дослідження є інвентаризація ЛСГ "всесвіт" у німецькій мові. Для цього застосовувалася методика, запропонована Л.В. Бистровою, М.Д. Капатруком, В.В. Левицьким, згідно якої слід враховано нерівноправність семантичних компонентів у значеннєвій структурі слова. Для визначення ваги компонента використовувалися формули:

де W – вага компонента (рубрики), n – кількість компонентів (рубрик) тлумачення, r – ранг компонента (рубрики).

Оскільки в дослідженні було використано кілька тлумачних словників німецької мови, середня вага компонента визначалася за формулою:

де Wcp. – середня вага компонента, W1, 2,..., n – вага компонента в першому, у другому, у n-му словнику; n – кількість словників.

Наведені формули дають підстави більш точно визначити структуру лексико-семантичної групи. При виокремленні ядра від периферії застосовуємо емпіричний критерій вага компонента (або у лінгвістичних термінах "величина індексу") W = 0,8 вважається пороговою величиною для ваги компонента. Отже, якщо досліджувані слова мали середню величину W>0,8, то вони належали до основного складу лексико-семантичної групи. Ядро групи утворили одиниці з найбільш абстрактним семантичним значенням. Ядерним словом групи є 'die Welt'.

Після того, як був сформований основний склад ЛСГ "всесвіт", визначався периферійний склад досліджуваної ЛСГ. Пороговою величиною в цьому разі вважається W>0,5. Периферію групи утворюють лексеми з більш конкретним значенням. Слова, в яких величина індексу нижча від 0,5, не ввійшли до складу цієї ЛСГ.

Таким чином, у результаті проведеної інвентаризації у рнвн. мові до складу досліджуваної групи входять:

– основний склад – 28 лексем;

– периферійний склад – 5 лексем;

– не ввійшли до складу ЛСГ – 16 лексем.

Наступним етапом інвентаризації в діахронічному дослідженні є формування ЛСГ "всесвіт" у двн. і свн. мові. Для визначення величини індексу досліджуваних лексем у двн. і свн. мові використовувалися наведені вище формули. У двн. мові до основного складу досліджуваної ЛСГ увійшло 18 лексем, до периферійного складу – 3 лексеми, не ввійшла 1 лексема; у свн. мові до основного складу – 16 лексем, периферійного складу – 2 лексеми, не ввійшло 5 лексем.

Різний склад ЛСГ "всесвіт" у двн., свн. і рнвн. періоди розвитку німецької мови свідчить про зміну семантичних відношень усередині зазначеної лексичної групи. Аналіз давніх і сучасних текстів дає змогу побачити конкретні пересування в межах ЛСГ, що характеризує еволюційні зміни досліджуваної мікросистеми у німецькій мові. При виборі слів для детального вивчення ми керувалися частотою їх слововживань у текстах двн., свн. і рнвн. мови. Кількість слововживань тієї чи іншої лексичної одиниці від 100 і більше з 440 000 двн., 480 000 свн. і 500 000 рнвн. текстів вважалася пороговою для внесення до вибірки для детального дослідження. В результаті були відібрані частовживані в текстах лексеми основного складу die Welt, die Erde, der Himmel, die Sonne, der Mond, der Stern, семантика яких розглядається в різні періоди розвитку німецької мови.

Аналіз писемних пам'яток показав, що поняття 'світ' сприймалося давніми германцями як протиставлення людської спільності, землі і її мешканців до ворожої дикої пустелі. За Я. Гріммом, лексема weralt указує на час і простір, що заповнені людьми. Космічною моделлю Всесвіту є антропоморфна модель, риси якої прослідковуються в значеннях слів виокремленої групи в німецькій мові. Згідно з цією