LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "Всесвіт" у німецькій мові: діахронічне дослідження

процеси полісемізації. Welt вживалося для позначення різних сфер життя, кола спілкування. У рнвн. мові лексема ЛСГ "всесвіт" welt була багатозначним словом, мала сім ЛСВ: 1) століття (12,09%); 2) спільність усього сущого (13,98%); 3) людство (27,46%); 4) планета Земля (24,31%); 5) Всесвіт (16,50%); крім основних значень словоформ welt, були помічені випадки слововживання для позначення 6) потойбічного світу (1,51%); 7) духовної сфери (4,15%). Домінуючими є семи 'людина', 'вік', 'простір'. ЛСВ організовано за типом радіальної полісемії.

У рнвн. мові словоформа erde позначала назву нашої планети, що знаходиться між Марсом і Венерою. У літературних творах ця лексема вживалася для позначення планети або небесних тіл, де йшлося про наявність декількох земель, та реалізувалася у двох формах: erde і erden. У рнвн. мові слово erde було полісемічним, частотним і мало чотири ЛСВ: 1) планета Земля (12,78%); 2) протиставлення Небу (31,20%); 3) ґрунт, земля (26,78%); 4) середовище існування людей (29,24%). У діахронії нові ЛСВ значень пов'язані між собою і доповнюють один одного. У рнвн. мові erde мало семантику 'твердиня', 'площина', 'родючість', значення якого спостерігається у всіх ЛСВ.

У рнвн. мові лексема himmel мала одне формальне вираження та була полісемічним словом з наступними ЛСВ і показниками частоти: 1) небосхил (15,54%); 2) простір над Землею (37,34%); 3) місце перебування Бога (33,08%); 4) лінія горизонту (3,51%); 5) блаженство (10,53%). Треба зазначити, що такі ж варіанти значень існували у двн. і свн. мові, зі словом himmel не відбулося жодних семантичних змін порівняно з двн. і свн. періодами мови.

У рнвн. мові досліджуване слово реалізовувалося у двох формах sunne і sonne, що залежало не від контексту, а від автора. Сонце як небесне тіло, його величина і форма, становили інтерес для дослідників, письменників, поетів у всі періоди існування німецької мови; це світило було предметом дослідження астрономів і фізиків протягом багатьох століть. У рнвн. мові sonne мало семантичне навантаження 'світло', 'тепло', у переносному значенні отототожнювалось із щастям, радістю (все світле, як і світло взагалі, завжди асоціювалися з позитивними переживаннями), мало одне значення: небесне тіло, яке дає світло і тепло. Треба зазначити, що такі ж варіанти значень існували у двн. і свн. мові. Зі словом sunne не відбулося жодних семантичних змін порівняно з двн. і свн. періодами мови.

У рнвн. мові словоформа mond мала наступні ЛСВ і показники частоти: 1) Місяць (супутник інших планет) (81,6%), наприклад, таких як Юпітер, Сатурн і Уран; 2) місяць (відрізок часу (18,4%)); досліджувана лексема вживалася у формах mon, mond, mane, зіставлялася і протиставлялася Сонцю. Значення 'місяць' у плані відліку часу у рнвн. мові стає периферійним, ядерного значення знову набуває сема 'світло'. Лексема mond мала конкретне, диференційоване значення, була нечастотним словом, у порівнянні з розглянутими вище словами welt, erde, himmel.

У рнвн. мові слово stern мала наступні ЛСВ і показники частоти: 1) небесне тіло (67,38%); 2) слава, визнання (12,83%); 3) щось піднесене, красиве (6,42%); 4) місце перебування душ померлих (5,35%) 5) доля (8,02%). На слововживання цієї лексеми у рнвн. мові впливали такі семантичні ознаки, як 'світло', 'велика кількість', 'висота'. При збереженій семантиці (крім появи у рнвн. мові семантики 'висота') поширюється сфера вживання лексеми, що пояснюється розвитком суспільства, науки й освіти в цілому.


ВИСНОВКИ

Результати дослідження сформульовано у висновках.

У дисертаційній роботі на матеріалі словників і текстів трьох періодів існування німецької мови розглянуто розвиток лексичної семантики й формальної структури конституентів ЛСГ "всесвіт" welt (weralt, werlt); erde (erda, erde); himmel (himil, himel); sunne (sunna, sunne); mond (mano, mane); stern (sterno, stern).

  • Семантичне значення вивчається як цілісна система. Етимолого-семантичне дослідження відтворює розмаїтість значеннєвих зв'язків слова в лексико-семантичній групі "всесвіт" німецької мови в різні періоди розвитку, розкриває первинну мотивацію зародження відповідних слів, а також відносини всіх конституентів цієї групи як частини лексико-семантичної системи німецької мови.

  • Міфологічне мислення є найдавнішою формою суспільної свідомості. У міфологічній свідомості людина – це центр всесвіту. Розгляд динаміки семантичного наповнення ЛСГ через призму міфологічної картини світу ще раз доводить ідею абсолютної антропоцентричності мови. Антропоцентризм пов'язаний з мовною картиною світу, що є результатом осмислення, усвідомлення накопиченої людиною інформації, сприяючи одержанню нових знань. Зміна культурної картини світу спричиняє зміну мовної картини світу, що зокрема чітко виявилось у дослідженому фактичному матеріалі.

  • Для виокремлення ЛСГ "всесвіт" було проведено інвентаризацію лексичних одиниць німецької мови різних періодів. При цьому був визначено якісний і кількісний склад досліджуваної ЛСГ. Різний склад ЛСГ "всесвіт" у двн., свн. і рнвн. періоди розвитку німецької мови свідчить про зміну семантичних відносин усередині виокремленої лексичної групи. Незважаючи на те, що до ядра групи входила більша кількість лексем, до аналізу було залучено 6 лексем welt, erde, himmel, sunne, mond, stern, оскільки саме вони показали найбільшу кількість слововживань у текстах двн., свн. і рнвн. мові.

  • Дослідження довело, що найбільш стабільними виявилися ЛСВ 'людство' лексеми welt, ЛСВ 'середовище перебування людей' лексеми erde, ЛСВ 'доля', 'небесне тіло' лексеми stern, 'місце перебування Бога' лексеми himmel, лексема sunne 'небесне тіло' мала лише одне значення протягом трьох періодів розвитку німецької мови. Зафіксовані ЛСВ, свідчать про те, що в центрі всесвіту перебуває людина, усвідомлюючи себе через світ. Розвиток науки, культури, літератури, суспільства в цілому відображаються в мові. Ці факти сприяли появі нових ЛСВ 'потойбічний світ', 'спільність усього сущого', 'духовний світ' у лексеми welt, ЛСВ 'ґрунт, земля' у лексеми erde, ЛСВ 'лінія горизонту', 'блаженство' у лексеми himmel, ЛСВ 'Місяць, супутник інших планет' у лексеми mond, 'слава, визнання', 'піднесене, красиве', 'перебування душ померлих' у лексеми stern.

  • У процесі свого розвитку людина змінює своє уявлення про світ, його зародження. З часом для неї втрачає значення уявлення про те, що Земля – не центр Всесвіту, до Бога за допомогою людина звертається все більше за традицією, на підсвідомому рівні. Тому ЛСВ 'земна куля' лексеми erde, ЛСВ 'релігійне, піднесене' лексеми himmel, ЛСВ 'велика кількість' лексеми stern з часом зникають зі вжитку , вони зафіксовані тільки у двн. мові, у свн. і рнвн. мові ці ЛСВ