LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "Всесвіт" у німецькій мові: діахронічне дослідження

відсутні.

  • За уявленнями давніх германців поняття 'світ' сприймалося як протиставлення людської спільності, землі і її мешканців з одного боку та ворожої дикої пустелі – з іншого. У двн. мові відзначено чотири ЛСВ лексеми weralt. Початкове wer- у словоформі weralt може бути співвіднесене з герм. *hwer- (з іє. *kwer), що має значення 'людина' (порівн.: гот. wair 'людина', двн. (h)wer). Корінь іє. *kwer мав також семантику 'земля, ґрунт'. Таким чином, wer- формально пов'язане з іє. * kwer зі значенням 'людина', 'земля'. Звідси, двн. wer- містило семантику 'земля людини', а в цілому weralt позначало в давнину 'земля людини (велика)'. У свн. період розвитку німецької мови словоформа werlt мала сім ЛСВ. У свн. мові із цим словом відбулися семантичні зміни, на перший план виступають варіанти значення із семами 'людина' і 'вік людини'. При меншій частоті функціонування в порівнянні із двн. мовою у свн. розширюється сфера вживання werlt, про що свідчать зазначені ЛСВ. У рнвн. мові представлено сім ЛСВ В цьому періоді розвитку німецької мови домінували семи 'людина', 'вік', 'простір'. Поява нових ЛСВ досліджуваної лексеми, а також збільшення частоти вживання вказують на розширення семантики welt у рнвн. мові.

  • У міфологічних уявленнях германських народів земний світ, населений людьми, ввважався світом нижнім щодо неба. У двн. мові словоформа erda вживалася у трьох значеннях. Лексему erda, починаючи з X століття, використовували у значенні планети Земля, про це свідчать перші писемні пам'ятки, в яких мова йде про астрономію й про те, чим займається ця наука. Відзначені у двн. мові форми erda, aerda, erthu, herda зводяться до іє. кореня *er[t-, -u-] 'земля'. Реконструйована прагерманська форма виглядає таким чином: *hwertha-. Згідно із законом Грімма герм. *hw походило з іє. *kw, а це, у свою чергу, дало підстави розглянути його як рефлекс іє. *kwertha зі значенням 'земля, ґрунт'. Кінцеве *-ta вказує на множинність, значеннєва частина проявляється в іє. корені *kwer-. У свн. мові відзначено три ЛСВ лексеми erde. В цей період розвитку німецької мови домінують семи 'твердиня' і 'площина'. З даним словом відбулися семантичні зміни, так, зафіксовані у двн. мові варіанти значень 'планета Земля' і 'земна куля' відсутні у свн. мові. У рнвн. мові словоформа erde мала чотири ЛСВ. Варіанти значень 'планета Земля' відзначені у двн. і рнвн. мові; ЛСВ 'середовище перебування людей' відзначено у двн., свн. і рнвн. мові. Із цим варіантом значення не відбулися семантичних змін. Erde у рнвн. мало семантичне навантаження 'твердиня', 'площина' і 'родючість'.

  • У германській космогонії Небеса позначають трансцендентність, нескінченність, висоту, царство блаженства, вищу владу, порядок у Всесвіті. Вважається, що в далекій давнині індоєвропейці мали одне поняття, що поєднує 'землю' і 'небо', і пізніше корінь іє. *kem використовувався у германців для позначення неба, а у слов'ян – землі. Початковий приголосний вийшов з іє. * k-k- (згідно із законом Грімма) і в цілому утворює *ke-, що є спільним для всіх германських мов. Припускається семантичне й формальне споріднення himil і рос. земля, що зводяться до одного кореню. У двн. і свн. мові лексема himil мала три ЛСВ. Зі словом himel не відбулися семантичних змін у свн. мові, у відзначених ЛСВ домінують семи: 'високий, найвища крапка', 'покривало' і 'безмежна влада'. У рнвн. мові в лексемі himmel відсутні які-небудь семантичні зміни в порівнянні із двн. і свн. періодами розвитку мови. Однак у рнвн. період при збереженому семантичному навантаженні розширюється сфера вживання цієї словоформи. В цей період розвитку мови himmel мала п'ять ЛСВ.

  • Відповідно до германської міфології після створення світу люди повинні були жити в Мідгарді. Боги влаштовують небесний схил і визначають ролі Сонця (sol) і Місяця (mani) – сестри й брата. У двн. мові sunna мало семантичне навантаження 'світло', 'тепло'. Форма цієї лексеми виводиться з іє. кореня * swen, що походить від іє. *su, *su 'світло'. В такому тлумаченні зазначені корені походять від назви Сонця. Таким чином, за назвою Сонця закріпилися дві кореневі форми *su і *su, які за своєю природою є синонімічними. У свн.і рнвн. мові з лексемою sunne не відбулися зміни на рівні сем, однак розширилася сфера вживання слова й збільшилася частота функціонування, що доводять статистичні показники, у переносному значенні ототожнюється зi щастям, з радістю.

  • Mano – давнє загальногерманське позначення небесного тіла. Лексема mano виступала одним зі складників потрійного союзу: sunna – mano – sterno. Поняття Місяць ототожнювалося з поняттям Сонця у значенні 'світло' і одночасно протиставлялося йому, що також доводять писемні пам'ятки двн. мови. Mano асоціюється зі значенням іє. кореня *menot 'місяць; зміна місяця, місяць'. Значення лексеми зіставлялося також з поняттям mens 'місяць' у зв'язку з тим, що Місяць змінював свої фази й у такий спосіб здійснювався відлік часу. Семантично спорідненим стосовно слова mano є також іє. корінь *me [d] 'мандрівка, обхід' і *ma 'вимір'. У свн. і рнвн. мові з лексемою mane відбувається семантична зміна у напрямі полісемізації: з XIV століття ця лексема вживається в темпоральному значенні 'місяць', що має сему 'вимір' і має два ЛСВ. У рнвн. мові значення 'місяць' у плані відліку часу у рнвн. мові стає периферійним, ядерного значення знову набуває сема 'світло'.

  • Зірка в германській міфології – це світ у становленні. Лексема sterno у двн. мові мала семантику 'світло', 'безліч', 'доля'. Sterno належить до іє. кореня *ster, що мав значення 'розкиданий по небу'. Корінь іє. stẽr вважається спорідненим щодо гр. astẽr, лат. stella. У свн. мові лексема stern мала чотири ЛСВ, ототожнювалася з поняттями Місяць і Сонце, у зв'язку з наявністю загальної ознаки 'світло'; а також з поняттями доля й щастя, що мали спільну сему 'доля'. У рнвн. період розвитку німецької мови словоформа stern, крім зазначених вище сем, має також семантику 'високий', що властива himmel. За цією семантичною ознакою stern уживалося для опису чогось гарного, піднесеного й духовного.

  • Таким чином, аналіз двн., свн. і рнвн. текстів, а також лексикографічних джерел засвідчив у більшості випадків розширення, а в деяких випадках звуження семантики слів лексико-семантичної групи "всесвіт". Різний якісний і кількісний склад ЛСГ у двн., свн. і рнвн. мові свідчить про зміну семантичних відносин усередині виокремленої групи. Перерозподіл семантики розглянутих слів усередині мікросистеми дуже часто відбувається під впливом історико-соціальних умов. Останнє припускає можливість проведення в перспективі спеціальних досліджень.




    Основний зміст дослідження викладено в таких публікаціях:

    1.


  •