LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "рослинний світ" у німецькій мові: діахронічний аспект

22


ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені. І.І. МЕЧНИКОВА




КОЗАК НАДІЯ ІГОРІВНА




УДК 811.112.2'373'0







ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА 'РОСЛИННИЙ СВІТ'
У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ:

ДІАХРОНІЧНИЙ АСПЕКТ



Спеціальність 10.02.04 – германські мови










Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук










ОДЕСА–2007

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: кандидат філологічних наук, доцент

Кулина Ірина Георгіївна,

Одеський національний університет

імені І.І. Мечникова,

доцент кафедри німецької філології.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук,

професор Огуй Олександр Дмитрович,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича,

завідувач кафедри іноземних мов
для гуманітарних факультетів;

кандидат філологічних наук,

професор Пророченко Ольга Петрівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри німецької філології.


Захист відбудеться "21" "червня" 2007 р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради з філологічних наук, шифр К 41.051.02 в Одеському національному університеті імені І.І. Мечникова за адресою:

65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24/26, ауд. 165а.



З дисертацією можна ознайомитися в Науковій бібліотеці Одеського національного університету імені І.І. Мечникова за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.




Автореферат розіслано 17 травня 2007 р.






Учений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.



Загальна характеристика роботи

Лінгвістична семантика посідає провідне місце в широкому спектрі досліджень мовної системи. Як відомо, системність лексики чітко простежується у феномені структурованих лексичних множин, зокрема у лексико-семантичних групах (ЛСГ). Цей факт пояснює вагомий інтерес до проблем семантики слів, що утворюють різні ЛСГ. Основну увагу при цьому приділяють обсягу й складу ЛСГ, побудові її одиниць, лексико-семантичним зв'язкам і особливостям функціонування слів-компонентів ЛСГ у мові й мовленні.

Серед учених, які присвятили свої дослідження зазначеній проблематиці, найвагоміших результатів досягли Е. Бенвеніст, Г. Бланк, Х. Брекл, M. Бунге, В. Вундт, Х. Гросс, Ф. Дорнзайф, П. Ернст, В.О. Звегінцев, М.Д. Капатрук, О.Д. Огуй, А.А. Уфімцева, Є. Ханзак, Т. Шиппан, та ін.

На думку багатьох лінгвістів, ЛСГ є адекватним об'єктом вивчення лексичної системи мови в цілому. Розробці конкретних видів ЛСГ у різних національних мовах присвячено праці О.Д. Огуя, Г.О. Дурнова, Є.О. Коропової, Л.Н. Коцюка, Ю.Є. Кійка, Т.Б. Козак, Л.У. Молчкової, К.П. Смоліна, М. Шперлбау та ін.

У розробку загальної теорії лексичного значення слова значний внесок зробили вчені Є. Агрикола, Л.М. Васильєв, В.В. Виноградов, І. Енгелькамп, K. Ердманн, Д. Зандерс, С.Д. Кацнельсон, M. Кемпферт, В.І. Кодухов, М.П. Кочерган, В.В. Левицький, А. Мейє, М.В. Нікітін, О.І. Смирницький, В. Шмідт, Г. Шпербер, Г. Штерн, І. Штрассер та ін.

Семантична класифікація лексичних конституєнтів різних ЛСГ узгоджується зі структурою мови відповідно до рівня узагальнення понять-значень і характеризується компонуванням простих понять у складніші структуровані поняття.

У зв'язку із цим очевидно, що діахронічне вивчення тієї або іншої національно-специфічної ЛСГ надає дослідникові достовірний матеріал для спостереження за динамічними трансформаціями національно-специфічної мовної картини світу.

Принципове розмежування планів синхронії та діахронії у свій час було важливим етапом у розвитку лінгвістичних досліджень. Після панування синхронічних підходів як статичного явища було усвідомлено необхідність вивчення мови як динамічної системи, необхідність одержання науково перевірених даних про походження, розвиток і функціонування лексичних одиниць, про динамічну взаємодію всіх рівнів мови.

У зв'язку із цим розробки в аспекті діахронії мовної системи (на матеріалі німецької, англійської, російської мов) А.С. Давлетукаєвої, Я. Кавазакі, Е. Косеріу, І.Г. Кулини, В.В. Левицького, М.М. Маковського, О.Д. Огуя, О.П. Пророченко, Н.В. Романової, А.І. Смирницького, В.Г. Таранця становлять особливий інтерес і мають наукову перспективу.

Наше дослідження, присвячене опису ЛСГ "рослинний світ" у хронологічних межах з VІІ до XX століття, робить посильний внесок у діахронічне вивчення лексичної системи німецької мови.

Лінгвістичні дослідження останніх десятиліть проводяться з урахуванням методологічних принципів когнітивної лінгвістики, що ґрунтуються на синтезі мовних і когнітивних, тобто пізнавальних, розумових процедур. Опис одного із фрагментів мовної картини світу німецького етносу, виконаного нами на основі вивчення ЛСГ "рослинний світ", також було б неможливим без урахування основних положень цієї науки.

Дотепер окремі лексичні одиниці, що позначають об'єкти рослинного світу, розглядалися вітчизняними і зарубіжними вченими на матеріалі германських, слов'янських, романських та інших мов, проте опис зазначених одиниць мов мав несистематизований характер.

Актуальність нашої роботи полягає в тому, що діахронічний аналіз значеннєвих зв'язків між лексичними одиницями ЛСГ "рослинний світ", а також вивчення їх функціонування у німецькому мовленні VІІ–XX ст. дає можливість розкрити особливості організації цієї ЛСГ, отримати кількісні та якісні дані про виникнення й розвиток номінованих понять зі стародавності до наших днів, реконструювати давні форми досліджуваних слів, відтворити динаміку їхнього денотативного значення у процесі розвитку німецької мови. Все вищезазначене й визначає актуальність даного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано у межах бюджетної наукової теми кафедри німецької філології Одеського національного університету імені І.І. Мечникова "Мовна комунікація та одиниці мовної комунікації" (номер державної реєстрації 0101 V 005251, наказ по ОНУ №