LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "рослинний світ" у німецькій мові: діахронічний аспект

1037-18, протокол № 10 від
19.06. 2001).

Метою дослідження є визначення особливостей розвитку семантики слів, що належать до ЛСГ "рослинний світ", розкриття їхнього функціонального значення у різні періоди розвитку німецької мови, а також реконструкція їхніх давніх форм і значень. Реалізація даної мети передбачає необхідність розв'язання таких завдань:

1. Опис семасіологічних характеристик слів-фітонімів у різні періоди розвитку німецької мови.

2. Класифікація та інвентаризація ЛСГ Pflanzenwelt "рослинний світ" у трьох періодах німецької мови.

3. Виявлення мовних і позамовних факторів, що впливають на формування нових лексичних одиниць, які номінують об'єкти рослинного світу.

4. Визначення кількісних параметрів сполучень слів-конституєнтів ЛСГ "рослинний світ" на матеріалі двн., свн. і нвн. текстів та лексикографічних джерел.

5. Лінгвокогнітивне членування ЛСГ "рослинний світ" на підставі методів внутрішньої й зовнішньої реконструкції з використанням результатів різних наукових досліджень рослинного світу.

6. З'ясування значеннєвого наповнення культурних архетипів, номінованих словами-фітонімами.

7. Визначення морфологічної структури німецьких слів, що позначають об'єкти "рослинного світу".

8. Членування словотворчих моделей слів-фітонімів і визначення їхньої дериваційної продуктивності у двн., свн. і нвн. мові.

Об'єктом дисертаційного дослідження є ЛСГ "рослинний світ", розглянута у трьох діахронічних зрізах німецької мови.

Предметом вивчення є динаміка розвитку лексичної семантики, формальні трансформації й особливості функціонування у текстах VІІ–ХХ століть німецьких фітонімів Baum 'дерево', Blume 'квітка'‚ Pflanze 'рослина' та їх похідних (399 слововживань 70 компонентів двн. ЛСГ 'рослинний світ'; 416 слововживань 77 компонентів свн. ЛСГ; 1 355 слововживань 230 компонентів нвн. ЛСГ 'рослинний світ').

Матеріалом дослідження є тексти, загальний обсяг яких становить орієнтовно 1 135 000 слів (260 000 слів у двн. текстах; 430 000 слів у свн. текстах; 445 000 слів у нвн.текстах), а також словники трьох етапів розвитку німецької мови: Diefenbach L., Wulker E. Hoch-und-Nieder-Deutsches Wrterbuch der mittleren und neueren Zeit; Duden. Das Bedeutungswrterbuch; Duden. Deutsches Universalwrterbuch; Deutsches Wrterbuch von Jakob und Wilgelm Grimm; Grtner K., Gerhardt Ch. Findebuch zum mittelhochdeutschen Wortschatz; Graff E.G. Althochdeutsches Sprachschatz; Kbler G. Wrterbuch des althochdeutschen Sprachschatzes; Langescheid Dr. Vincent J. Growrterbuch; Lexer M. Mittelhochdeutsches Handwrterbuch; Schutzeichel R. Althochdeutsches Wrterbuch; Splett J. Althochdeutsches Wrterbuch; Wahrig. Deutsches Wrterbuch.

Методи дослідження. Під час аналізу мовного матеріалу в роботі було застосовано такі методи та методики: дескриптивний, парадигматичний, метод синтагматичного аналізу, порівняльно-історичний, ймовірнісно-статистичний метод, метод кореляції соціальних і мовних явищ, лінгвокультурологічний метод.

У межах кожного з методів використовувалися різні методики, що сприяли розв'язанню конкретних завдань дослідження. Для встановлення спорідненості мовних явищ, системи відповідності й відхилення від них на різних рівнях, визначення хронологічної локалізації застосовано порівняльно-історичний метод із використанням методики лінгвокогнітивного аналізу морфем споріднених слів, що позначають об'єкти рослинного світу. Метод глибинної реконструкції допоміг відновити прагерманські й індоєвропейські форми досліджуваних слів і сформулювати припущення щодо первинної мотивації їх появи. Статистичний аналіз лексичних одиниць проведено для конкретизації співвідношення частотності вживання і продуктивності тієї чи іншої лексеми, її функціональних властивостей. Дистрибутивно-валентнісний аналіз дав можливість виявити місце та взаємодії мовних одиниць ЛСГ "рослинний світ" з іншими словами німецької мови, а також кореляцію денотативних компонентів у значенні слів. Докладний опис кожного з методів, використаних у дисертаційному дослідженні, наведено в спеціальному параграфі першого розділу.

Наукова новизна виконаної роботи визначається тим, що:

1. Уперше розглянуто в діахронічному аспекті становлення й розвиток німецьких лексем зі значенням "рослинний світ", наведено чітку картину послідовного перетворення конкретних найменувань об'єктів рослинного світу в найменування абстрактних понять.

2. Методом реконструкції вперше отримано праформи і первинні значення розглянутих лексико-семантичних одиниць і їхніх варіантів, а також з'ясовано їхній подальший розвиток. Новим є й визначення первинної мотивації.

3. Уперше отримано структурну класифікацію сучасних німецьких слів зі значенням "рослинний світ" і виведено власні композитні моделі складників фітонімів, що входять до ЛСГ "рослинний світ".

4. За допомогою дескриптивного і ймовірнісно-статистичного методів лексико-семантичну групу "рослинний світ" структуровано за польовим принципом на ядро, наближену й віддалену периферію й простежено динаміку їхнього лексичного наповнення протягом 13 століть.

Теоретичне значення роботи полягає в розробці низки теоретичних положень у сфері реконструкції мовних одиниць, у поглибленні теорії первинної номінації шляхом детального аналізу праформ і слів зі значенням "рослинний світ" у різні періоди існування мови; у розширенні наявних у сучасній лінгвістиці положень про синтаксичне сполучення й парадигматичні зв'язки слів. У цілому виконане дослідження може послужити збагаченню теорії лексичної семантики завдяки уточненню її діахронічних аспектів.

Практичне значення дисертаційної роботи зумовлене тим, що зібраний фактичний матеріал та отримані результати можна застосовувати у вузівських курсах з лексикології, історії німецької мови, зі вступу до германської філології, у лексикографічній практиці, у спецкурсах і спецсемінарах із проблем лексикології й семантики слів німецької мови, при підготовці навчально-методичних рекомендацій з історії мови, у науково-дослідній роботі студентів, магістрів і аспірантів.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри німецької філології Миколаївського державного університету ім. В.О. Сухомлинського (Миколаїв, 2001–2006), на регіональній науково-практичній конференції "Мова. Суспільство. Культура" (Херсон, 2002), на 5-й Міжнародній міждисциплінарній науково-практичній конференції "Сучасні проблеми науки та освіти" (Харків, 2004), на 3-й Міжнародній науковій конференції "Міжкультурні комунікації: простір і час" (Алушта, 2004), на Міжнародній науковій конференції "Мова й культура" (Київ, 2004), на Міжнародній науковій конференції