LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "рослинний світ" у німецькій мові: діахронічний аспект

композитні моделі складників фітонімів, що входять до ЛСГ "рослинний світ"; схарактеризовано німецькі фразеологізми з компонентами ЛСГ "рослинний світ"

Аналіз слів, які номінують об'єкти рослинного світу в німецькій мові, засвідчив, що лексичний склад досліджуваної групи бере свій початок від індоєвропейської прамови. Поряд з індоєвропейськими і загальногерманськими словами з'являються запозичені слова з інших мовних груп. Велика кількість запозичень відбувається в часи Римської імперії.

Результати вибірки й інвентаризації ЛСГ "Pflanzen" дали можливість визначити лексичний склад групи у різні періоди розвитку німецької мови і виокремити її на ядерний склад, наближену периферію, віддалену периферію.

Інвентаризація проводилася за методикою, запропонованою Л.В. Бистровою, Н.Д. Капатруком і В.В. Левицьким. Для досягнення поставленої мети було використано формулу (1.1):


W = [(n+1) – r]/n, (1.1)

де W – вага компонента; n – кількість компонентів тлумачення; r – ранг компонента.

Для виокремлення середньої ваги компонента в дослідженні використано також формулу (1.2), тому що підрахунки проводилися за чотирма словниками кожного періоду:

Wср = (W1+W2 + Wn)/n, (1.2)

де Wср – середня вага компонента; W1, 2, n – вага компонента в першому, другому, n-му словнику; n – кількість словників.

За допомогою формул (1.1), (1.2) було з'ясовано вагу компонента в кожному зі слів отриманого попереднього списку.

Таким чином, ЛСГ "рослинний світ" у різні періоди розвитку німецької мови має такий склад: давньоверхньонімецький період: 70 лексичних одиниць (з них 50 з ядерного складу, 13 – наближена периферія, 7 – віддалена периферія); середньоверхньонімецький період: 77 лексичних одиниць (47 – ядерний склад, 22 – наближена периферія, 10 – віддалена периферія); нововерхньонімецький період: 230 лексичних одиниць (87 – ядерний склад, 75 – наближена периферія, 63 – віддалена периферія).

Проведене дослідження доводить, що ЛСГ – це група слів, які синонімічно пов'язані з основним значенням домінанти.

За допомогою проведеної інвентаризації лексико-семантичну групу "рослинний світ" структуровано на ядерний склад, наближену й віддалену периферію. З ядерного складу відповідно до власне розроблених критеріїв були виокремлені слова для подальшого всебічного діахронічного лексико-семантичного аналізу. Це слова з ядерного складу ЛСГ трьох періодів у розвитку мови, з максимальним індексом значення 'рослинність' – '1', з найбільш частим використанням у текстах трьох періодів німецької мови, з найбільшою кількістю складних слів, до яких входять компоненти: Baum 'дерево', Blume 'квітка', Pflanze 'рослина'.

Аналіз текстів різних періодів засвідчив, що частота вживання лексем досліджуваної групи значно збільшилася у нвн. (1355 випадків) мові в порівнянні із свн. мовою (416 випадків) і двн. мовою (399 випадків).

Підрахунок кількості сполучуваності слів ЛСГ "рослинний світ" зі словами інших лексико-семантичних класів (ЛСК) проводився з урахуванням того, що в кожному контексті конкретне слово ЛСГ "рослинний світ" одночасно може сполучатися з представниками різних ЛСК. Згідно з цими закономірностями маємо таку статистику:

– сполучуваність із дієсловами: двн. – 247 вип. (напр., bladu togeat 'випускають листи'), свн. – 278 вип. (gras bevinden 'знаходять траву'), нвн. – 655 вип. (Trauerweiden stehen'стоять плакучі верби');

– сполучуваність із прикметниками: двн. – 133 вип. (напр., berth lilia 'гарна лілія'), свн. – 155 вип. (von dem grehen klee 'про гарну конюшину'), нвн. – 506 вип. (bitterer Pfeffer 'гіркий перець');

– сполучуваність з іменниками: двн. – 78 вип. (напр., rosa winnemanoth'травнева троянда'), свн. – 73 вип. (blete rose 'цвітіння троянд'), нвн. – 323 вип. (Feldblumen des Fruleins 'польові квіти дівчини');

– сполучуваність із дієприкметниками: двн. – 57 вип. (напр., alda ast 'гілка там', свн. – 60 вип. (pflanze rumo 'рослина далеко'), нвн. – 282 вип. (Pappel ist rechts 'тополя праворуч').

Кількість складних лексем значно розширилася у період від двн. до нвн. Слова ЛСГ "рослинний світ" часто фіксуємо в таких складних лексичних одиницях:

S + S (ім. + ім.). Усього зафіксовано 1899 словоформ у нвн. (напр., Feldpflanze 'польова рослина' та ін.), із них зі словом Pflanze у нвн. мові зафіксовано 65 словоформ (Wasserpflanze 'водяна рослина'), у свн. – 30 словоформ (wildpflanze 'дикоросла рослина'), у двн. мові – 35 словоформ (winterpflanze 'зимова рослина').

A + S (прикм. + ім.) – 1320 у нвн. (напр., Braunalgen 'водорості' та ін.), 530 сл. у свн. ( heilkrut 'лікарські рослини' та ін.), 456 сл. у двн. (grunkrut 'зелена трава'). З компонентом Pflanze зафіксовано у нвн. мові 55 словоформ (Nutzpflanze 'корисна рослина'), у свн. 45 словоформ (schonflanze 'красива рослина'), у двн. 40 словоформ (widtpflanze 'дикоросла рослина').

V + S (дієсл. + ім.) – 677 словоформ із нвн. (напр., Schnittlauch 'цибуля-різанець' та ін.), 275 у свн. (kimeblat 'зародковий листок' та ін.), 205 у двн. (kimoblat 'зародковий листок'). Зі словом Pflanza складні слова за моделлю V + S не зафіксовані.

Аналіз фразеологізмів із фітонімами дав підстави виокремити образи, які засвідчують культурну пам'ять німецького народу, а саме образи, вербалізовані у фразеологізмах зі словами-компонентами Eiche 'дуб', Weizen 'пшениця' Haselnuss 'ліщина', Hainbuche 'граб', Spargel 'спаржа' тощо. Наприклад, образ дуба Eiche – образ сили й могутності – послужив основою для низки фразеологізмів: "Viele Streiche fllen die Eiche", в українській мові: "крапля по краплі й камінь довбає".

Німецькомовний давній і сучасний матеріал свідчить про розширення семантики слова Pflanze: у двн. і свн. мові слово phlanza/pflanze мало 1 значення ('рослина'), у нвн. – 3 значення ('рослина', 'безтурботна людина', 'дивна людина').

Розглянута етимологія слів Pflanze, Baum, Blume дає змогу стверджувати, що всі три слова належать до одного семантичного поля 'землеробство, рослина' й утворені від двох коренів зі значенням 'поле' і 'рости'.

У роботі висунуто й обґрунтовано власну думку щодо етимології слова phlanza. Існує припущення, що двн.-е слово phlanza зі значенням 'рослина' запозичене з лат. planta, із семантикою 'саджанець, підошва'. Німецька форма свідчить, що це слово з'явилося в германських мовах у дописемний час. У давньоверхньонімецькій формі phlanza наявні дві фонетичні зміни, зокрема: p>pf і t>z [ts], відомі за назвою "верхньонімецька зміна приголосних". Цей процес існував не раніше V ст. н.е., коли верхньонімецькі діалекти відокремилися від нижньонімецьких та