LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "рослинний світ" у німецькій мові: діахронічний аспект

інших германських мов (порівн. лат. planta і англ. plant, давн.сакс. plante). Отже, вихідна основа розглянутих форм, як свідчать германісти, має вигляд: іє. plant – 'саджанець'. Наше спостереження ґрунтується на дослідженнях тих учених, які дотримуються думки, що первинний стан індоєвропейської прамови мав вигляд реалізацій у мовленні відкритих складів (В.В. Мартинов, О.О. Белецький, В.Г. Таранець). Закриті склади і сполучення двох і більше приголосних на початку слова є результатом розвитку мови-основи. Отже, наведена вище форма іє. *plat- не може розглядатися як первинна. Початкове pl- мало раніше ненаголошений міжконсонантний голосний, що редукувався й зник. Семантика кореня *plat дає можливість побачити його спорідненість із формою *pol- зі значенням 'поле'. Аналогічний корінь є й в етимологічному словнику у вигляді іє. *pely-, *plo- зі значенням 'широкий, плаский'. У підсумку реконструйовані форми дають підстави для двн. phlanza, flanza припустити розвиток семантики (через латинський посередник) у вигляді 'широкий, поле'→ 'саджанець' → 'рослина'.

У третьому розділі "Семантика слова Baum 'дерево' і словотворчі моделі з компонентом Baum у діахронічному аспекті" проаналізовано символіку слова 'дерево' у міфах народів світу; досліджено зміни семантики слова Baum на трьох етапах розвитку німецької мови, виокремлено моделі складних слів із компонентом Baum у двн., свн., нвн. мові, розглянуто фразеологізми зі словом Baum.

У міфах народів світу 'дерево' символізувало 'Дерево життя', 'Дерево пізнання', 'Світове дерево', 'Родове дерево', 'Магічне Дерево', 'Дерево Мудрості'. До архетипних понять, напевно, можна віднести 'Дерево життя', 'Родове дерево', які відбивали найдавніші погляди людини на побудову навколишнього світу, насамперед його циклічність, безперервність існування.

Дослідження розвитку семантики слова Baum на матеріалі текстів трьох періодів німецької мови і словників привело до таких висновків: простежуючи форми слова Baum з двн. періоду до сьогодення, необхідно відзначити їх сталість. Лише діалектна розбіжність знаходить вияв у початковому проривному [b] або [p].

Проаналізований матеріал свідчить про звуження семантики слова Baum протягом досліджуваного періоду. Згідно з даними лексикографічних джерел протягом трьох періодів розвитку німецької мови досліджуване слово має по 2 значення в кожному періоді ('дерево', 'деревина' у двн. і свн. періодах, 'дерево', 'вал' – у нвн. періоді), а в текстах маємо таку статистичну картину: двн. період – 5 значень ('дерево', 'деревина', 'міфічне дерево', 'джерело інформації', 'родове дерево'), свн. період – 4 значення ('дерево', 'деревина', 'міфічне дерево', 'світове дерево'), нвн. період – 3 значення ('дерево', 'міфічне дерево' 'символ життя'). Звуження семантики веде до закріплення й значного збільшення кількості використань слова Baum у його прямому значенні 'дерево'.

Частота вживання лексеми Baum у текстах трьох періодів у значенні 'дерево' утворює такий ряд: 13 слововживань (СВ) у двн., 16 СВ у свн., 25 СВ у нвн.

Згідно з гіпергіпонімічним аналізом слово Baum 'дерево' є гіпонімом для гіпероніма Pflanzen 'рослини' й одночасно гіперонімом щодо гіпонімів Laubbaum 'листяне деревo', Nadelbaum 'хвойне деревo'.

В текстах слово Baum сполучається з різними частинами мови:

– сполучуваність із дієсловами: двн. – 26 випадків (напр., boum buan'дерево рости'), свн. – 29 вип. (boum pflanzen 'дерево садити', нвн. – 34 вип. (Bume, weht!'розвівайтесь дерева!');

– сполучуваність із прикметниками: двн. – 10 вип. (напр., groz boum 'велике дерево'), свн. – 18 вип. (bloit boum 'квітуче дерево'), нвн. – 29 вип. (grne Bume 'зелені дерева') .

– сполучуваність з іменниками: двн. – 0 сл., свн. – 0 сл., нвн. – 2 вип. (напр., Baum ist Ewigkeit 'дерево – це вічність').

– сполучуваність із дієприкметниками: двн. – 0 сл., свн. – 0 вип., нвн. – 3 вип. (напр., Bume links 'дерева ліворуч').

Сполучаючись із різними основами та утворюючи з ними складні іменники, компонент Baum може виконувати функцію родового компонента або означувальної морфеми до інших родових компонентів. Слова, утворені за такими моделями родового компонента, є найбільш вживаними:

S+S: 147 словоформи у нвн. мові (напр., Apfelbaum 'яблуня'), 66 сл. у свн. мові (ahornbaum 'дуб'), 56 сл. у двн. мові (palmebaum 'пальма');

A + S: 93 словоформи у нвн. (напр., Hochbaum 'високе дерево'), 43 сл. у свн. (krosboum 'велике дерево'), 37 сл. у двн. (grunboum 'зелене дерево');

V + S: 93 словоформи у нвн. (напр., Liefernbaum 'доставлене дерево'), у свн. 37 словоформ (wachbaume 'вирощуване дерево'), у двн. 28 сл. (waterbaum 'полите дерево').

У четвертому розділі "Семантика слова Blume 'квітка' і словотворчі моделі з компонентом Blume в діахронічному аспекті" розглянуто символіку слова 'квітка', досліджено семантику слова Blume у двн., свн., нвн. мові, виокремлено словотворчі моделі з компонентом Blume на трьох етапах німецької мови, проаналізовано фразеологізми зі словом Blume.

Дослідження показало, що в міфах народів світу квітка є символом краси, життя, мудрості, проте в деяких випадках квітка має зв'язок з негативними сторонами життя людини, що в цілому свідчить про бінарну природу його значення, характерну для давнього періоду існування лексеми. Але у народів-носіїв індоєвропейських мов переважає позитивна семантика. Германський матеріал ілюструє символіку 'нове життя' з її позитивними атрибутами, які персоніфікує слово Blume.

У результаті аналізу семантики слова Blume в різні періоди існування німецької мови можна стверджувати наступне: форма слова Blume за період VІІ–XX вв. залишилася в цілому без змін, відбулося лише перетворення дифтонга uo у двн. bluomo і свн. bluome у довгий голосний [] у нвн. мові Blume. Спостерігається також зміна закінчення в дав. відмінку -on у двн. (mit bluomon zierint sich), -en у свн. період (sunge von den bluomen), -en у нн. мові (mit Blumen).

Німецькомовний давній і сучасний матеріал свідчить про звуження семантики слова bluoma у свн. мові, а потім її розширення у нвн. мові. Згідно з даними проаналізованих словників і опрацьованих текстів у двн. bluome мало 8 значень ('квітка', 'гарна жінка', 'цвітіння', 'блиск', 'розкіш', 'грація', 'добірність', 'брунька'), у свн. – 5 значень ('квітка', 'гарна жінка', 'цвітіння', 'врожай', 'невинність'), у нвн. – 7 значень ('квітка', 'гарна жінка', 'цвітіння', 'аромат вина', 'піна в склянці пива', 'білий кінчик хвоста лиса', 'короткий білий хвіст зайця').

З розвитком німецької мови відзначається збільшення