LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група "рослинний світ" у німецькій мові: діахронічний аспект

кількості слововживань Blume у значенні 'квітка' (порівн.: 11 сл. у двн. період, 14 сл. – у свн. період. і 21 сл. – у нвн.).

Збільшується кількість сполучуваності лексеми квітка з іншими лексемами в різні періоди мови:

– сполучуваність із дієсловами: двн. – 31 вип. (bloit bluoma 'квітка цвіте', свн. – 39 вип. (bluomen lacheten 'квіти покривали', нвн. – 48 вип. (Blumen glanzen 'квіти цвітуть');

– сполучуваність із прикметниками: двн. – 11 вип. (minneclich bluoma 'гарні квіти'), свн. – 19 вип. (edler bluome 'дорогоцінна квітка'), нвн. – 25 вип. (die blauen Blumen 'блакитні квіти');

– сполучуваність з іменниками: двн. – 2 вип. (dio fro was bluomo 'жінка була квіткою', свн. – 7 вип. (bluomen schin 'сяйво квітів'), нвн. – 9 вип. (Blume der Liebe 'квітка любові');

– сполучуваність із дієприкметниками: двн. – 0 сл., свн. – 1 (bluome ist alda'квітка там', нвн. – 5 вип. (Blumen sind immer hier 'квіти завжди тут').

Аналізуючи гіпергіпонімічні відносини конституєнтів ядра ЛСГ "рослинний світ", бачимо, що Blume є гіпонімом гіпероніма Pflanzen 'рослини' і в той же час Blume є гіперонімом щодо гіпонімів Wildblumen 'дикорослі квіти', Gartenblumen 'палісадні квіти', Topfblumen 'кімнатні квіти'.

Аналізуючи німецькі реалізації герм. *blōmōn, необхідно наголосити на частотній сполучуваності цього іменника з дієсловом нім. blhen 'цвісти', що є невипадковим. Первісна форма *blō позначала 'квіти' і 'цвітіння' і була за своєю природою множинною. Отже, *blōmōn мала спочатку зміст 'те, що сяє в полі; квіти', а форма однини Blume утворилася пізніше.

У сполученні з різними кореневими морфемами компонентів Blume є складником композитів таких виокремлених моделей:

S+S: 132 словоформи у нвн. мові (напр., Sonnenblume 'соняшник'), 73 словоформи у свн. (sunnebluome 'соняшник'), 69 сл. у двн. (rosabluome 'троянда');

A + S: 123 словоформи у нвн. (напр., Heilblume 'лікарська квітка'), 97 сл. у свн. (wiltblouma 'дикоросла квітка'), 78 сл. у двн. (schonbluoma 'гарна квітка');

V + S: 89 словоформ у нвн. (напр., Ansteckblume 'штучна квітка'), 37 словоформ у свн. (druosbluome 'ранник'), 21 сл. у двн. (plantabluoma 'посаджена квітка').

Найбільшу кількість випадків вживання у двн., свн., нвн. ілюструє модель S+S із родовим компонентом -blume: нвн. – 132, свн. – 73, двн. – 69.

У Висновках подано підсумок проведеного дослідження, вказано перспективи використання отриманих результатів.

У дисертації наведено огляд теоретичних досягнень учених у галузі лінгвістики, які стали основою дослідження ЛСГ "рослинний світ". Вивчення зазначеної ЛСГ на матеріалі текстів і словників двн., свн., нвн. мови зумовлено насамперед усвідомленням того факту, що, незважаючи на наявність робіт, у яких розглянуто окремі слова об'єктів рослинного світу, в сучасній лінгвістиці не існує комплексних досліджень німецькомовної ЛСГ "рослинний світ" у діахронічному аспекті. В дисертаційному дослідженні розглянуто розвиток семантики цих слів на матеріалі текстів і словників трьох періодів німецької мови й отримано такі результати:

1. Опис лексичного матеріалу дав змогу провести класифікацію конституєнтів ЛСГ "рослинний світ" у німецькій мові. В її основу покладено власне мовні принципи поділу множин номінованих об'єктів згідно з т.зв. наївною картиною світу, що відбиває погляд людини на реалії рослинного світу.

Гіпергіпонімічні відносини компонентів ЛСГ "рослинний світ" утворюють таку структуру: гіперонімом досліджуваної ЛСГ є компонент Pflanzen 'рослини', йому підпорядковуються гіпоніми Bume 'дерева', Getreidearten 'злаки', Gebsche 'чагарники', Grser 'трави', Blumen 'квіти'. У свою чергу, компонет Bume 'дерева' виступає гіперонімом до гіпоніма Laubbume 'листяні дерева', Nadelbume 'хвойні дерева'. Слово Blume є гіпонімом гіпероніма Pflanzen 'рослини' й одночасно гіперонімом гіпонімів Wildblumen 'дикорослі квіти', Gartenblumen 'палісадні квіти', Topfblumen 'кімнатні квіти'.

2. Дослідження етимології групи слів, гіперонімічно позначуваних як Pflanzen 'рослини', привело до її членування на дві підгрупи за характером походження слів: слова індоєвропейського й загальногерманського походження (сумарна кількість таких слів становить 123 одиниці); слова, запозичені з інших мовних груп (усього 107 слів).

3. З розширенням ЛСГ "рослинний світ" у результаті розвитку мови збільшується кількість уживань слів-компонентів цієї групи в текстах різних періодів: у двн. – 399 випадків, у свн. – 416 вип., у нвн. – 1355 вип.

Спостерігається збільшення кількості сполучуваності лексем досліджуваної ЛСГ з іншими лексико-граматичними класами:

– сполучуваність із дієсловами: двн. – 247 вип., свн. – 278 вип., нвн. – 655 вип;

– сполучуваність із прикметниками: двн. – 133 вип., свн. – 155 вип., нвн. –506 вип.;

– сполучуваність з іменниками: двн. – 78 вип., свн. – 73 вип., нвн. – 323 вип.

– сполучуваність із дієприкметниками: двн. – 57 вип., свн. – 60 вип., нвн. – 282 вип.

4. За допомогою аналізу семантичної структури і проведення інвентаризації у складі ЛСГ 'рослинний світ' визначено такі групи синонімів:

– абсолютні синоніми: Ast 'гілка', Zweig 'гілка' (всього 27 випадків у нвн. мові);

– часткові синоніми: Blume 'квітка', Blhte 'квітка, цвітіння' (усього 18 випадків у нвн. мові);

– текстові синоніми: Pflanze 'дивна людина', Sonderling 'дивна людина' (58 вип. у нвн. мові), bluome 'добірність', fagar 'добірність' (32 вип. у свн. мові), bluoma 'блиск', glat 'блиск' (28 у двн. мові).

Дослідження семантичної структури і проведення інвентаризації ЛСГ "рослинний світ" також дає можливість виокремити в її складі три зони: ядро, наближену периферію, віддалену периферію. Згідно з отриманими даними лексичне наповнення зазначених зон у діахронічному аспекті функціонування ЛСГ "Pflanzenwelt" виглядає таким чином: у давньоверхньонімецькому періоді складається з 70 слів-компонентів (з них 50 з ядерного складу, 13 – наближена периферія, 7 – віддалена периферія), у середньоверхньонімецькому періоді до ЛСГ входять 77 слів-компонентів (45 – ядерний склад, 22 – наближена периферія, 10 – віддалена периферія), ЛСГ "рослинний світ" нововерхньонімецького періоду складається з 230 слів-компонентів (89 – ядерний склад, 78 – наближена периферія, 63 – віддалена периферія).

Результати аналізу синтагматичних і парадигматичних зв'язків фітонімів послужили критерієм відбору слів для лексико-семантичного аналізу. Найбільш частотним словом у текстах трьох періодів розвитку мови стало Baum 'дерево' (двн. – 13 випадків, свн. – 16 вип., нвн. – 25 вип.), далі йде Blume