LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові

16


КИЇВСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА



Агапій Анжела Петрівна



УДК:803.0-541.2







ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА

ДІЄСЛІВ МОВЛЕННЯ В СУЧАСНІЙ НІМЕЦЬКІЙ МОВІ



Спеціальність 10.02.04 - германські мови




Автореферат


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук




Київ -1999

Дисертацією є рукопис


Робота виконана на кафедрі німецької мови та загального мовознавства Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Левицький Віктор Васильович

Чернівецький державний університет,

завідувач кафедри німецької мови та

загального мовознавства


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Таранець Валентин Григорович

Одеський філіал Української Академії

державного управління при Президентові

України, завідувач кафедри української та

іноземних мов


кандидат філологічних наук, доцент

Лобач Олена Олексіївна

Київський університет імені Тараса

Шевченка, доцент кафедри германської

філології


Провідна установа: Донецький державний університет,

кафедра німецької мови


Захист дисертації відбудеться " 28 " травня 1999 року о 11-00

годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д26.001.11 при Київському університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 252017, Київ, Бульвар Тараса Шевченка, 14, гуманітарний корпус.


З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Київського університету імені Тараса Шевченка



Автореферат розісланий " 25 " квітня 1999 року


Вчений секретар спеціалізованої вченої ради

доктор філологічних наук, доцент А. Д. Бєлова




Загальна характеристика роботи


Одним із центральних напрямків сучасного мовознавства є розробка питань, пов'язаних із систематизацією лексики. Як засвідчують численні праці [Бондар 1968; Бирке 1974; Васильєв 1965; Возіянова 1989 та інші], необхідним попереднім етапом для вивчення лексичного складу мови, особливостей його системної організації і закономірностей, за якими він функціонує у мовній системі, є дослідження різних лексико-семантичних парадигм - синонімічних рядів, лексико-семантичних груп (ЛСГ), семантичних полів тощо.

Об'єктом дослідження поданої дисертації є лексико-семантична група дієслів мовлення сучасної німецької мови.

Вибір об'єкта дослідження зумовлюється наступними факторами:

а) значним інтересом до системної організації лексики, який в останні роки спостерігається у вітчизняній та зарубіжній лінгвістиці;

б) тим, що, на думку більшості лінгвістів, ЛСГ є найадекватнішою моделлю лексико-семантичної системи; детальний опис багатогранності ЛСГ у мові є найпростішим та економним шляхом опису лексико-семантичної системи мови;

в) тим, що, незважаючи на наявність деяких досліджень дієслів мовлення [Лекомцев 1962; Міхедова 1971; Хуршудянц 1971; Умарова 1976; Кібардіна 1990 та ін.], в лінгвістичній літературі ще дуже мало праць, в яких комплексне дослідження лексичних одиниць спиралось би на широке використання результатів статистичного аналізу, здійсненого в двох планах: у плані мови - на підставі даних, отриманих із лексикографічних джерел, і в плані мовлення - на підставі даних про синтагматичні зв'язки досліджуваних одиниць у текстах.

Актуальність теми. Предметно-логічна сфера, яку прийнято називати семантикою дієслів мовлення німецької мови, являє собою явище неоднорідне, що пов'язано значною мірою з багатогранністю поняття "мовна діяльність", яка опосередковує всі інші види людської діяльності.

Дієслова мовлення мають велику функціональну значимість (на відміну від інших дієслів вони використовуються для введення прямого та непрямого мовлення), внаслідок цього вони відіграють важливу роль при конструюванні тексту, оскільки репрезентують як безпосередньо акт комунікації між діючими особами в художньому творі, так і авторські ремарки.

Дієслова даної групи займають вагоме місце у всій лексичній системі, оскільки належать до високочастотних лексичних одиниць, що підтверджується даними відповідних словників. Ці дієслова вживаються в різних сферах спілкування людини, у всіх стилях.

Перші роботи, що мають відношення до досліджуваного питання, з'явились на початку ХХ століття [Buck 1915; Davis 1925]. Увагу лінгвістів привернула етимологія та семантика дієслів мовлення. Був здійснений опис найбільш поширених дієслів мовлення в індоєвропейських мовах і у верхньонімецьких діалектах. Проте, в одному випадку обширність матеріалу не дозволила достатньо повно описати цю групу слів, в іншому - досліджувались дієслова мовлення лише в діалектах окремого ареала мов.

В 60 – 70-ті роки нашого століття з'явилось багато праць, присвячених дієсловам мовлення, особливо на матеріалі англійської мови. Дієслова даної групи розглядались у різних аспектах. Грунтовне вивчення дієслів мовлення давньогерманських мов у діахронічному плані здійснено в роботі Б.С.Умарової [Умарова 1976]. Л.А.Клібанова дослідила дієслова мовлення у порівняльному плані, зіставляючи особливості функціонування дієслів даної групи у російській, молдавській та німецькій мовах [Клібанова 1975]. Т.М.Недялкова описала, які семантичні зв'язки існують між ЛСГ дієслів мовлення та іншими лексичними системами. Досліджуючи дієслова мовлення в парадигматичному аспекті, Т.М.Недялкова резюмує проведене дослідження важливим висновком: можливість заміни одного дієслова іншим вказує на системний характер відношень між дієсловами мовлення [Недялкова 1961].

У зарубіжній лінгвістиці Г.Хельбіг [Helbig 1983], здійснюючи семантичну класифікацію німецьких дієслів, розподілив усі дієслова за певними класами, підкласами та підгрупами. За семантичними ознаками - statisch, + Aktivitt , - Mot, + Relation, - Resultat, - Zustandsvernderung, -uerlich, +Kommunikation Г.Хельбіг виділяє дієслова мовлення окремою підгрупою –"дієслова активної комунікації": reden, sprechen, sagen, diskutieren, erzhlen, zeigen, hinweisen, hindeuten.

Проте автор не ставив собі за мету дослідити якусь окрему мікросистему дієслів, навпаки, його цікавила вся дієслівна система німецької мови в цілому.

Таким чином, незважаючи на велику кількість праць, присвячених дієсловам мовлення, немає спеціального дослідження семантики дієслів мовлення в сучасній німецькій мові. Не вистачає точних даних узагальнюючого характеру про лексичну та семантичну сполучуваність дієслів мовлення. Отже, є підстави вважати, що проведені до цього часу дослідження дієслів мовлення не вичерпують всієї проблематики даного питання, що зумовлює актуальність даного дисертаційного