LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група дієслів мовлення в сучасній німецькій мові

дослідження.

Зв'язок роботи з науковими планами. Робота виконана в руслі наукового дослідження кафедри німецької мови та загального мовознавства Чернівецького державного університету ім. Ю.Федьковича "Теоретичні та прикладні аспекти лексикології та лексикографії", номер державної реєстрації 01910034123. Тема дисертації затверджена Вченою радою Чернівецького держуніверситету 28 лютого 1991 року, протокол №2.

Матеріалом дослідження служать дані, які були отримані з 6 синонімічних [Synonymwrterbuch von H.Grner u. G.Kempcke, 1973; Duden. Sinn-und Sachverwandte Wrter und Wendungen, 1972 та інші] та 6 тлумачних словників [Deutsches Wrterbuch von G.Wahrig; Wrterbuch der deutschen Gegenwartssprache von R.Klappenbach та інші], а також вибірка з 20 творів сучасної німецької художньої прози загальним обсягом понад 2 млн. слововживань. Вірогідність забезпечена достатньо великим обсягом експериментального матеріалу і спеціальними статистичними критеріями (помилка вибірки складає 2,4%).

Метою дослідження є: а) виявлення семантичної структури дієслів мовлення; б) виявлення особливостей системної організації ЛСГ дієслів мовлення сучасної німецької мови; в) вивчення сполучуваності дієслів мовлення.

Відповідно до поставленої мети вирішуються наступні конкретні завдання:

1. Здійснити інвентаризацію ЛСГ дієслів мовлення і з'ясувати, який з двох запропонованих методів інвентаризації ефективніший: метод, що грунтується на компонентному аналізі, чи квантитативно-компонентний метод.

2. Дослідити функціонування дієслів мовлення на парадигматичному та синтагматичному рівнях.

3. Відповідно до результатів проведеної вибірки через статистичні характеристики дієслів мовлення отримати інформацію про внутрішню структурну організацію ЛСГ дієслів мовлення.

4. Встановити ступінь впливу стилістичного статусу слова на ступінь семантичної близькості лексичних одиниць.

Для реалізації поставлених в роботі завдань використовуються : метод компонентного аналізу та деякі статистичні методи.

Перерахованими завданнями визначається новизна представленої роботи, яка полягає у тому, що вперше здійснений комплексний аналіз за допомогою об'єктивних методів усіх параметрів, які характеризують як самі дієслова мовлення сучасної німецької мови, так і їх взаємозв'язок з іншими лексичними одиницями.

Теоретична значимість дослідження полягає в подальшій розробці питання про системність семантичних відношень у лексиці, що знайшло відображення в запропонованій класифікації дієслів мовлення відповідно до диференціації семантичних компонентів; використана в роботі система лексико-семантичних понять може бути застосована для вивчення інших груп слів.

Практична цінність проведеного дослідження визначається тим, що його результати можуть знайти застосування в лексикографічній практиці і в процесі викладання німецької мови, при автоматичній обробці тексту. Висновки та матеріали дисертації можуть бути корисними для розробки теоретичного курсу з лексикології німецької мови, зокрема, для розділів: "Лексичне значення та методи його вивчення", "Синонімія", "Парадигматичні та синтагматичні зв'язки у лексиці", а також можуть бути використані в спецкурсах з семантики, стилістики, теорії та практики перекладу і на практичних заняттях з німецької мови.

Апробація роботи. Результати дослідження обговорювалися на засіданні кафедри німецької мови та загального мовознавства Чернівецького державного університету ім. Ю. Федьковича, на науково-теоретичних конференціях професорсько-викладацького складу ЧДУ, на науковій конференції "Проблеми словосполучення"(1992) у П'ятигорському державному педінституті іноземних мов, на міжнародній науково – методичній конференції викладачів іноземних мов вузів "Проблеми лінгвістики тексту та лінгвометодики" у Львівському державному університеті ім. Івана Франка (1992).

Особистий внесок здобувача. Основні теоретичні положення та висновки дисертації відображені у 8 публікаціях автора. Всі роботи виконані одноосібно.

Структура дисертації. Робота складається зі вступу, 4 розділів, загальних висновків, списку літератури та джерел, з яких почерпнуто фактичний матеріал дослідження, та додатків.

У вступі обгрунтовується вибір теми дослідження та її актуальність, формулюються мета і завдання запланованої роботи, визначаються методи дослідження, розглядаються теоретична та практична цінність роботи, наукова новизна дослідження.

Перший розділ присвячений розгляду теоретичних питань, пов'язаних з проблемами аналізу структури значення.

У другому розділі позначаються вихідні передумови дослідження, детально розглядаються процес мовлення та історичні традиції дослідження дієслів мовлення, що зумовлюють вибір напрямку дослідження.

Третій розділ присвячений апробації методів інвентаризації. Крім того, вирішується проблема класифікації дієслів мовлення.

У четвертому розділі за допомогою статистичних методів проводиться дослідження синтагматичних характеристик дієслів мовлення, простежуються системні відношення в даній групі дієслів.

У загальних висновках підбиваються підсумки запропонованого дослідження, узагальнюються результати проведеного аналізу.

Повний обсяг дисертації складає 193 сторінки. Дисертація містить 15 таблиць і 2 схеми. Бібліографія нараховує 234 назви.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ


Розділ 1. Значення слова.

Перший розділ роботи є теоретичним і присвячений розгляду питань, пов'язаних з категорією "значення".

У дисертації відзначається, що значення слова являє собою складне мовне явище, яке ще й досі не отримало однозначного визначення в лінгвістичній літературі. Тому в роботі представлені різні точки зору на природу значення і наведені найпоширеніші визначення даного поняття. Обгрунтовується вибір використаної у дисертації дефініції : "Значення - це системна в даній мові даного періоду та соціально усвідомлена віднесеність слова до певного поняття, яка разом з ним виконує функцію узагальнено абстрагованого позначення реалій" [Котелова 1975: 155].

Оскільки одним з етапів даного дослідження є встановлення семантичних характеристик дієслів мовлення, у першому розділі порушуються питання щодо структури значення і відповідно основних компонентів значення.


Розділ 2. Дієслова мовлення в німецькій та інших мовах.

У даному розділі розглядається поняття "мовлення", сутність якого висвітлюється через протиставлення його мові. Продуктивним постає підхід до мовлення як до процесу, що має певний характер і залежить від таких чинників, як: 1) індивідуальні особливості мовця; 2) обставини комунікації; 3) мета комунікації. Це підтверджується практичною частиною дослідження: в семантиці дієслів мовлення виділяються семантичні компоненти, що характеризують мовлення з точки зору його тривалості, швидкості, розміреності, ступеня гучності, артикуляційної чіткості і т. д., тобто за параметрами, які передають характер процесу мовлення.

У даному