LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група дієслів переміщення в сучасній німецькій мові (парадигматичні та синтагматичні властивості)

3. Синтагматичні властивості лексико-семантичної групи дієслів переміщення в сучасній німецькій мові

Дослідження лексичних одиниць не може вважатися завершеним, якщо не буде поруч з парадигматичним проведено синтагматичний аналіз. Це пояснюється тим, що інформація передається певними конструкціями, реченнями, а це, у свою чергу, зумовлює необхідність отримання даних про вживання лексичної одиниці у висловлюванні. Тому в роботі аналізуються синтаксична й лексична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення на матеріалі художньої прози сучасної німецької мови.

3.1. Синтаксична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення

Дослідження синтаксичної сполучуваності дієслів ЛСГ переміщення проходило в три етапи. На першому етапі всі речення вибірки (4086) були зведені до простих у результаті трансформаційного аналізу. На другому етапі роботи кожне речення записувалося на основі коду, запропонованого німецьким вченим У.Енгелем. На третьому етапі порівнювалися дистрибутивні формули речень з дієсловами ЛСГ переміщення й підраховувалася вживаність цих лексем з певними актантами та вільними поширювачами. Під дистрибутивною формулою за У.Енгелем розуміється сукупність оточень чи позицій, які характеризують ядро й елементи яких синтаксично пов'язані з ядром і подані як символи, що позначають той чи інший функціональний клас.

Найбільш частотною дистрибутивною формулою є EsubVEdir (69,6%), де Esub – підмет, V – дієслово переміщення, Edir – директивний актант, який вказує напрямок руху. Він виражається прийменником та іменником, прийменником і займенником, прислівником місця, прийменником і прислівником місця, підрядним реченням. Директивні актанти трапляються при дієсловах переміщення також у сполученні з іншими директивними, ситуативними, експансивними, вербальними актантами та актантами в давальному відмінку тощо.

Ситуативні актанти (EsubVEsit) зафіксовані з дієсловами переміщення 11,7%. Ці актанти вказують на місце протікання руху і виражені прийменником та іменником, займенниковим прислівником, прислівником місця. Вони можуть виступати в реченні разом з директивними, іншими ситуативними, експансивними, вербальними, номінальними та іншими актантами.

На третьому місці за кількістю прикладів знаходиться дистрибутивна формула EsubV (10,96%) без сполучення з будь-якими актантами, що передає сам факт зміни положення у просторі.

Дієслова ЛСГ переміщення вживаються в реченнях найчастіше з вільними темпоральними (1085), модальними (860) та пом'якшувальними (333) поширювачами. Вживання дієслів переміщення з темпоральними та модальними поширювачами зумовлена в деякій мірі семантикою цих дієслів, а з пом'якшувальними – прагматичною спрямованістю речення.

Типовими значеннями отриманих дистрибутивних формул є сам факт переміщення, вказівка на напрямок, місце, спільність переміщення, швидкість тощо.

3.2. Лексична сполучуваність дієслів ЛСГ переміщення

Лексична сполучуваність дієслів переміщення аналізувалася з такими лексико-граматичними класами, як іменник, дієслово, прислівник, займенник та прийменник (дієслово не сполучається граматично лише з прикметником). У роботі розглядалася сполучуваність кожного окремого дієслова переміщення з різними підкласами слів, оскільки дієслова переміщення відрізняються одне від одного своїми сполучувальними властивостями. Окрім того, в дисертації розмежовувалися ліва та права позиції відносно досліджуваного дієслова, щоб з'ясувати, чи розташування лексичних одиниць впливає яким-небудь чином на сполучувальні властивості досліджуваних дієслів.

Усі іменники, зафіксовані в сполученнях з дієсловами переміщення, були поділені на двадцять п'ять підкласів: 1) власні імена, напр., Alfred, Schinder та ін.; 2) загальне позначення людей, напр., die Leute, die Formation, das Volk та ін.; 3) професії, спеціальності, титули тощо, напр., Chefredakteur, Friseur, Professor та ін.; 4) іменники, що вказують на вік, напр., der Alte, der Junge, das Mdchen та ін.; 5) іменники, що характеризують людину, напр., der Arme, der Besucher, der Fremde та ін.; 6) темпоральні іменники, напр., der Abend, der Morgen, die Woche та ін.; 7) назви предметів, речей, напр., das Juwel, das Geld, die Flasche та ін.; 8) іменники, що вказують на родинні зв'язки, напр., der Bruder, die Mutter, die Schwester; 9) іменники, що вказують на напрямок, напр., der Norden, die Richtung та ін.; 10) назви установ, будівель, напр., die Bibliothek, das Gebude, das Geschft тощо; 11) іменники місця, наприклад, die Baustelle, das Feld, der Garten та ін.; 12) іменники, що позначають дороги, шляхи тощо, напр., die Avenue, die Brcke, die Gasse та ін.; 13) назви приміщень, напр., das Bad, die Kche, die Wohnung та ін.; 14)назви заходів, подій тощо, напр., das Fest, die Messe та ін.; 15) іменники на позначення отворів, проходів тощо, напр., der Eingang, das Fenster, die Tr та ін.; 16) назви меблів, окремих предметів інтер'єру тощо, напр., die Couch, das Bett, das Regal та ін.; 17) назви засобів переміщення, напр., das Auto, das Flugzeug, das Pferd та ін.; 18) назви явищ природи, напр., der Nebel, der Regen, das Dunkel та ін.; 19) назви одягу, напр., die Bluse, die Hosen, der Rock та ін.; 20) іменники, що вказують на спосіб переміщення, напр., der Galopp, das Hinken, der Ritt та ін.; 21) іменники, що позначають міру, напр., die Hhe, das Kilometer, das Meter та ін.; 22) іменники на позначення частин тіла, напр., der Arm, das Bein, der Fu та ін.; 23) іменники, що позначають перешкоду, обмеження, напр., das Gitter, die Mauer, der Zaun та ін.; 24) абстрактні іменники, напр., die Begeisterung, der Gedanke, diе Gewohnheit та ін.; 25) інші іменники, напр., das Licht, die Musik, das Wasser та ін.

Найбільшу широту сполучуваності з виділеними підкласами іменників виявляють дієслова gehen2 (0,64 зліва; 0,96 справа – відносні величини від 0 до 1, що вказують на відношення між кількістю зафіксованих сполучень та загальною кількістю можливих зв'язків), kommen2 (0,60; 0,96), fahren (0,44; 0,64), eilen (0,16; 0,44), laufen2 (0,28; 0,64), treten (0,32; 0,52), strzen (0,24; 0,52) та інших.

Найбільшу вибірковість, що визначається за допомогою критерія хі-квадрат, у сполученнях з виділеними підкласами іменників зафіксовано у fahren, gehen2, klettern, kommen2, springen1, springen2, treten.

При семантичній класифікації досліджуваного матеріалу всі займенники, що сполучаються з дієсловами переміщення, були розподілені за шістьма підкласами: 1) особові (ich, du та ін.); 2) питальні (wer, was та ін.); 3) відносні (welcher, der та ін.); 4) зворотний (sich); 5) вказівні (dieser, jener та ін.); 6) неозначені (alle, manche та ін.).

Найбільші показники широти сполучуваності з підкласами займенників мають такі дієслова, як gehen1 (0,67; 0,50), kommen1 (0,67; 0,33), fahren (0,33; 0,50). Решті дієслівних лексем, як засвідчив фактичний матеріал,