LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група назв конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя

УДК 811.161.2' 282.2

Т.М. Тищенко,

кандидат філологічних наук, старший викладач

(Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини)

Лексико-семантична група назв конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя

У статті проаналізовано склад, структурну організацію та географічне поширення лексики на позначення конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя.

Територія діалектного подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя на Черкащині, за даними сільськогосподарської, лексики окреслена ізоглосами західніше м. Умані і східніше річки Гнилий Тікич і є зоною перехідних говірок подільсько-середньонаддніпрянського типу [1: 15].

Фонетичні та морфологічні особливості говірок подільсько-середньонаддніпрянської межі стали предметом досліджень Є. Рудницького [2], А. Могили [3; 4], А. Очеретного [5]. Лексика ж говірок суміжжя вивчена недостатньо, хоча лексичні контакти західних і східних південних ареалів і вивчали А. Могила [3], П. Лисенко [6], І. Матвіяс [7]. А.Очеретний, досліджуючи говірки Уманщини, уклав словник діалектної лексики, основний фонд якого складають лексеми на позначення побутових реалій [5]. Спорадично представлені лексеми різних тематичних груп у праці О. Мельничука "Південноподільська говірка с. Писарівки" [8], словнику діалектної лексики Вінниччини М. Доленка [9]. В останній час у діалектології лексику вивчають за тематичними групами, що дозволяє повно і всебічно встановити зв'язок між словами і тими явищами, які вони позначають, виявити об'єм значень слів, їх уживання. Побутова лексика подільсько-середньонаддніпрянської межі, куди входить і частина досліджуваних нами говірок, докладно вивчена Г. Мартиновою [10]. Але наблизитися до об'єктивного і всебічного опису лексичної диференціації певного континууму можна насамперед шляхом максимально повного охоплення лексики, здійснюваного поетапно за окремими сегментами мови [11: 14]. Тому вивчення складу, структурної організації, географічного поширення лексем на позначення конопель у говірках подільсько-середньонаддніпрянської межі є актуальним.

Лексико-семантична група (ЛСГ) на позначення конопель є складовою тематичної групи сільськогосподарської лексики і в говірках суміжжя утворює складне за внутрішньою організацією ціле. Відбиваючи сегментацію позамовної дійсності, лексеми на позначення конопель передають функціональну диференціацію, підкреслюючи їх господарську цінність, протиставлення за родом, відмінності за зовнішніми ознаками. Лексеми, що групуються навколо зазначених архісем, утворюють окремі парадигми, які не є ізольованими одна від одної, а перехрещуються в багатьох точках, накладаються, зумовлюючи семантичний синкретизм.

Однорічні трав'янисті рослини (Cannabis sativa L.), зі стебел яких виготовляють прядиво, а з насіння добувають олію, у літературній мові має назву коноплі лише у множинній формі [СУМ: ІV, 262]. Лексему конопля українська мова успадкувала із давньоруської [12: 271].

У досліджуваних говірках названу сему реалізовано однотипно – ко'нопл'і (1–3, 6–11, 13–16, 18–26, 28–30, 34, 36, 38–43, 48–51, 53, 59–61, 70, 72, 73, 76–79, 83, 84, 86–88, 90–93, 96, 101–104, 106–108, 110, 112–114, 117, 118, 122, 124–126, 128, 129). У говірках західніше Умані і до межиріччя Гнилого і Гірського Тікичів сема репрезентована лексемою п'р'адиево та фонетичними варіантами п'радиево, п'рад'іво (5, 17, 31–35, 46, 52, 54, 56, 57, 63, 64, 66–69, 71, 74, 75, 80–82, 94, 97, 100, 105, 109, 111, 114, 116, 119–121, 123, 127, 130, 131). Видається цілком закономірним функціонування стількох варіантів лексеми п'р'адиево саме у говірках подільсько-середньонаддніпрянського суміжжя, зоні накладання різнодіалектних ареалів, оскільки у південно-східних говорах існує кореляція |р'| : |р|, а у південно-західних вона зникла [13: 65]. Появу лексеми п'р'адиво та її варіантів можна пояснити синкретизмом сем 'культура, загальна назва' і 'найцінніший продукт цієї культури'. У рослини коноплі найцінніший продукт стебло, що дає сировину для ткацтва – прядиво. Отже, реалізація семи 'коноплі (загальна назва)' лексемою п'р'адиво зумовлена градацією і динамікою цінності реалії 'рослина конопля' 'стебло' 'продукт праці' [14: 76]. Лексема п'р'ад'іво на позначення загальної назви конопель використовується в одеських говірках (Терешко, 95), південноподільських (Мельничук, 51), п'радиво, п'рад'іво 'сплутані коноплі' – у правобережнополіських (Никончук, 225), п'редиво 'льон' – у західноволинських (Корзонюк, 189), п'рад'іво – у південно-східнополтавських у значеннях 'коноплі, стебла конопель, коли ще ростуть або зірвані з ниви', 'волокно з конопель, підготовлене до пряжі' (Сизько, 74). Спорадично у досліджуваних говірках спостерігається вживання форми однини – ко'нопл'а (4, 9, 27, 37, 66, 85, 95, 109, 121, 130) та акцентуативного варіанта коноп'л'а (12, 17, 55, 115). Такі форми відомі в говірках Одещини (Терешко, 96), правобережної Черкащини (Лисенко 1, 13). Лексеми, які вживаються в однині, самостійно функціонують лише у 4, 27, 85 говірках. В інших говірках вони мають паралелізми: ко'нопл'і, коноп'л'а (9, 34, 37, 55, 89, 114); коноп'л'а, п'р'адиево (17); коноп'л'а, п'радиево (66, 95, 109, 121, 130).

Лексична реалізація семеми 'коноплі' викликає опозицію 'чоловічі стебла конопель' : 'жіночі стебла конопель'. Перша сема реалізована обмеженою кількістю лексем, найширший ареал серед яких займає загальновживане п'лоск·ін' [СУМ, VІ, 592]. Вузьколокальними на позначення чоловічих рослин конопель є лексема п'лоск·ін із диспалаталізованим [н] (26, 34, 60, 66, 86, 99, 112, 113) та суфіксальне дериваційне утворення п'лоск·інка (92, 93, 95, 111). Решта назв вживаються спорадично і є вторинними номінаціями: ман'а'ки(115–117) – маняки – опудало, одоробало; привид, примара, статця, фігура (НТСУМ, ІІ, 571); пустоц''в·іт (34) – пустоцвіт – цвіт, який не дає плодів [СУМ, VIII, 402]. У говірках 89, 91 на позначення чоловічих конопель використовується атрибутивне словосполучення 'б·іл'і ко'нопл'і, яке з цим же значенням функціонує у правобережнополіських (Никончук, 81) та гуцульських говірках (ГГ, 25). Деякі говірки не диференціюють коноплі залежно від статі. У говірках 4, 7, 8, 30, 85, 102 на позначення чоловічих стебел конопель використовується лексема ко'нопл'і.

Сема 'коноплі з жіночими квітками, що дають насіння та з яких виробляють грубе волокно' у досліджуваних говірках реалізується дериваційними утвореннями від основи мат(и) за допомогою словотворчих суфіксів -, -інк-, -инк-, -ниц'(а): 'мат'ірка, 'мат'інка, матеи'ринка, 'матка, 'мат'ірниц'а.

Загальновживаною на всій досліджуваній території є лексема 'мат'ірка. З таким же значенням вона функціонує і в сучасній літературній українській мові [СУМ, ІV, 650], у східнополіських (Лисенко 2, 130), бойківських (Онишкевич, І, 433), полтавських говірках (Ващенко, 58). З обмеженням діал. СУМ реєструє і лексему 'матка(ІV, 652). Для номена 'матка із значенням