LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів


Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів з просторовим значенням у німецькій мові (діахронічне дослідження)

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


ім. І.І. МЕЧНИКОВА








РОМАНОВА Наталя Василівна


УДК 811.112.2'373'0





ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНА ГРУПА СЛІВ

З ПРОСТОРОВИМ ЗНАЧЕННЯМ У НІМЕЦЬКІЙ МОВІ

(діахронічне дослідження)



Спеціальність 10.02.04 – германські мови






АВТОРЕФЕРАТ


дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата філологічних наук

















ОДЕСА - 2004

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано на кафедрі німецької філології Одеського національного університету ім. І. І. Мечникова, Міністерство освіти і науки України.


Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор

Таранець Валентин Григорович,

Одеський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України,

професор кафедри української та іноземних мов.


Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Гамзюк Микола Васильович,

Київський національний лінгвістичний університет,

декан факультету німецької мови, завідувач кафедри німецької мови;

кандидат філологічних наук, доцент

Каравашкін Віктор Іванович,

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна,

доцент кафедри німецької філології.


Провідна установа: Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича,

кафедра германського, загального та порівняльного мовознавства,

Міністерство освіти і науки України, м. Чернівці.


Захист відбудеться " 25 " лютого 2005 р. о 13.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.051.02 Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65058, м. Одеса, Французький бульвар, 24 / 26, ауд. 129.


З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова за адресою: 65026, м. Одеса, вул. Преображенська, 24.


Автореферат розіслано " 23 " січня 2005 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Матузкова О.П.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми визначається тим, що простір є однією з найархаїчніших, значущих реалій людського буття. Його можна розглядати як важливе словотвірне джерело, бо саме простір, структурований навколо людини, стає суб'єктивованим, тобто набуває ціннісної значущості для суб'єкта, що безпосередньо відображається у мові (Т.І.Вендіна). Зміни у складі та семантиці лексичних одиниць, які розкривають це поняття в тій або іншій мові в процесі її розвитку, викликають безумовний інтерес науковців.

Просторовій лексичній семантиці присвячено велику кількість студій як у вітчизняній, так і в зарубіжній лінгвістиці. Вчені акцентують увагу на різних аспектах вивчення лексичних одиниць: морфологічному та синтаксичному (О.К.Безпояско), семантичному (А.А.Уфімцева, В.Б.Шеметов, Ю.Д.Апресян та ін.), функціонально-семантичному (М.Г.Сенів, Л.Пономаренко), лінгвокогнітивному (С.Г.Проскурін, М.М.Болдирев, Л.І.Бєлєхова та ін.), етимологічному (Ю.В.Монич, В.Л.Сілін та ін.), гносеологічному (Т.А.Харитонова), словотвірному (М.Д.Андрєєв, Е.Бенвенист та ін.), що зумовлено вибором предмета вивчення та домінуючою лінгвістичною парадигмою. Незважаючи на значну кількість робіт, у них майже не зачіпаються питання зародження словоформ і розвитку їх семантики в різні періоди німецької мови.

Актуальність темизумовлена спрямованістю сучасних лінгвістичних досліджень на поглиблене вивчення смислової сторони мови, зокрема лексичної семантики з урахуванням новітніх досягнень мовознавства. Дослідження слів із просторовим значенням на діахронічному зрізі як цілісній системі є актуальним тому, що воно дає змогу зазирнути в історичне минуле відповідних лексем, проаналізувати їх становлення й розвиток, а на підставі одержаних даних реконструювати найдавніші форми та значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах комплексної колективної теми кафедри німецької філології Одеського національного університету ім. І.І.Мечникова "Одиниці мови, їх структура і розвиток (на матеріалі германських та слов'янських мов)". Номер держреєстрації - 733.

Метою роботи є визначення особливостей розвитку семантики слів із просторовим значенням, висвітлення їх функціонального навантаження у давньо- (далі двн.), середньо- ( свн.), ранньо-(рнвн.) та нововерхньонімецькій (нвн.) мові, розкриття механізмів новоутворень у сучасній німецькій мові та реконструкція давніх форм і значень досліджуваних слів.

Для реалізації поставленої мети необхідно розв'язати такі завдання: 1) проаналізувати семантику групи номінативних одиниць позначень простору : Raum 'простір', Mark 'межа, кордон', Mitte 'середина, центр', hier 'тут', da 'там', hіn 'туди', her 'сюди', nah 'близько', fern 'далеко', ab 'із, з, від', an 'біля, поряд, у, на' у різні періоди розвитку німецької мови на матеріалі двн., свн., рнвн. і нвн. текстів і даних словників; 2) визначити частоту вживання і тенденції їх розвитку; 3) встановити характер взаємодії компонентів у морфологічній структурі сучасних німецьких слів із просторовим значенням; 4) здійснити реконструкцію денотативного значення і форм слів із просторовим значенням у німецької мові на основі одержаних діахронічних ознак; 5) визначити первинну мотивацію досліджуваних позначень простору.

Об'єктом дослідження є особливості розвитку семантики й функціонування слів із просторовим значенням у давніх та сучасних пам'ятках, а також визначення механізмів новоутворень із просторовим значенням у сучасній німецькій мові.

Предметом вивчення є іменники: Raum, Mark, Mitte; прислівники: hier / da, hin / her, nah / fern та прийменники аb / an, які відбивають найбільш загальні категорії буття – простір та просторові відношення у німецькій мові VIII – ХХ століть.

Методи дослідження. При аналізі мовного матеріалу використано порівняльно-історичний метод, метод реконструкції, дистрибутивно-валентний аналіз. У межах кожного з методів застосовано різні методики, підпорядковані розв'язанню дослідницьких завдань. За допомогою порівняльно-історичного методу з використанням методики порівняння встановлено спорідненість лексичних форм позначень простору, систему відповідностей і відхилень від них на різних рівнях, визначено хронологічну локалізацію. Метод реконструкції (В.Г.Таранець) дав змогу реконструювати смислове наповнення прагерманських коренів, які, за припущенням, становили основу зародження перших найменувань простору. Кількіснийаналіз проведено для підтвердження типовості та значущості досліджуваних слів, частоти вживання й продуктивності тієї чи іншої лексеми у німецькій мові. Дистрибутивно-валентний аналіз дав підстави для виявлення позиції і взаємодії мовних одиниць лексико-семантичної