LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів з просторовим значенням у німецькій мові (діахронічне дослідження)

мислить простір як об'єктивну реальність, котра має свою вимірність (ширину, довжину, обсяг), орієнтири (абсолютні – сторони світу; відносні – люди, худоба, предмети тощо), якісне наповнення (ночліг / схованка; Храм / спеціалізована кімната) і може підлягати змінам згідно потреб людини. Смисловий розвиток слова raum / Raum ішов у напрямку номінативного значення "місце". Слід зауважити, що в порівнянні з двн. та свн. текстами в текстах рнвн. мови спостерігаємо збільшення частоти вживання словоформи за рахунок розширення її семантики (0,013% ). У рнвн. текстах лексему виявлено в різних формах: raum, raums, der/den Raum, der/den raum, ein Raum, reumen. Так, форма raums містить дві морфеми: корінь (дифтонг au) і закінчення ч.р. родового відмінка, однина -s (ознака сильної відміни іменника). Категорія співвіднесеності іменника raum й артиклю в рнвн. текстах досить близька до сучасного стану. В смисловому відношенні форма ein Raum іноді сполучується з прикметником frei, з яким вона входить в одне семантичне поле, виражаючи детальну характеристику необмеженого (земельного) простору. Дієслово machen (lassen) і безартиклева словоформа raum виступають у рнвн. текстах у значеннях 'відстань', 'шлях' і позначають стосунки між людьми. Сучасна людина сприймає простір якабстрактну категорію, постійно контактує з ним, увесь час ціннісно осмислює його, сприймає динамічно, відокремлюючи 'центр' та 'периферію'. Словниковий та мовленнєвий матеріал дав змогу визначити семантику лексеми Raum зі значенням 'простір' у такому вигляді: позначення відмежованого / невідмежованого простору землі / неба; різних типів приміщень (зала, кімната, підвал, каюта тощо); межі, кордону довкілля; людських стосунків; проміжку між чим-небудь; виступає у виразах, що позначають просторову ментальну процесуальність; міру, об'єм; вживається як термін; позначає частини всесвіту. Частота поширеності словоформи Raum у нвн. текстах складає 0,004%.

Смислове наповнення свн. іменника marke 'межа, кордон' у текстах визначено поняттями "земельні володіння" та "лісовий масив". Лексема сполучується з присвійним займенником unser, uns, unse ' наш', виражаючи право громади на землю і ліс. Частота функціонування словоформи marke 'межа, кордон' у свн. текстах складає 0,002%.

Із середини ХІІІ ст. слово marke поступово витісняється запозиченим із польської granca, що зумовлено історично й соціально. У рнвн. текстах словом Marck позначено населені пункти й простори землі. Частота реалізації лексеми Mark 'межа, кордон' у рнвн. текстах збільшується й складає 0,004%. У сучасній німецькій мові простежуємо тенденцію до зменшення використання іменника Mark, оскільки зв'язок між предметною й сигніфікативною співвіднесеністю остаточно втратився .

Іменник mitte 'середина, центр' вжито переважно в значенні локалізації; іноді для позначення внутрішніх органів людини. Частота функціонування лексеми mitte зі значенням 'середина, центр' у свн. текстах становить 0,01%. У рнвн. мові іменник mitte 'середина' вказує на локалізацію предметів; на заглиблення в надра землі; сферу внутрішніх переживань, психічний склад людини; частини речей. Частота реалізації лексеми mitte у рнвн. текстах становить 0,019%.

З'ясовано, що в сучасній німецькій мові іменник Mitte має окрім основного значення 'середина, центр' ще цілу низку значень, котріспіввідносимо з локалізацію предметів; частиною речі; проникненням у важкодоступну місцевість; напрямком руху вперед; найповнішим виявом чого-небудь; соціальними відносинами в суспільстві; відстанню знизу-вгору. Розширення семантики підтверджено статистичним показником, який в нвн. текстах складає 0,025%.

Активність функціонування словоформи nahe 'близько' у свн. мові репрезентовано частотою її вживання - 0,115%. Лексема nahe у свн. текстах мала форми n, naher, neher, nehst, nahe, nahent, nahen, Nahender, nach, nah, nch і позначала: відстань; родинні стосунки; спільність інтересів; суміжну територію; тих, хто мешкає поруч; тісну взаємодію; проникнення у внутрішній світ людини; духовну зрілість; Бога; негативний душевний стан людини. Основне значення невеликоївідстані збережено в прислівнику nahe в рнвн. і нвн. періоди. Частота поширеності словоформи nahe у рнвн. текстах, порівняно з попереднім періодом розвитку німецької мови, значно зменшується й становить 0,085%. У нвн. мові спостерігаємо подальше звуження семантики слова nahe, частота його реалізації в нвн. текстах зменшується й складає 0,063%. У цей період словоформа nahe слугує для позначення відстані; суміжної території держав; тих, хто мешкає поряд; інтенсивності негативного душевного стану людини; тісної взаємодії.

Значення 'далеко' у свн. мові виявлено в словоформах: verre, ferre, verren, verrer, verrest. Як свідчить проаналізований матеріал, частота функціонування лексем зменшується й складає 0,015% вибірки. Словом ferre ' далеко' позначено відстань і рівень інтелекту людини. У рнвн. мові ferne набуло переносного позитивного / негативного значення стосовно намірів / дій людини. Нова форма прислівника - ferne є результатом фонетичної редукції кінцевої частини свн. verren. Частота поширеності лексеми ferne у рнвн. текстах суттєво зростає й становить 0,025%. У нвн. текстах семантика fern, feern відрізняється якісними і кількісними змінами. Словоформою fern позначено: гостроту зору; відстань від певного об'єкта; ієрархію розташування столових приборів під час їжі. Низька частота використання слова fern у нвн. текстах 0,007% зумовлена появою нового розуміння людиною суті речей. Людина прагне відобразити інтенсивність просторової локалізації, використовуючи порівняльний ступінь прикметника weit – weiter ' далі' (пор.: частота поширеності лексеми weit у нвн. текстах складає 0,074%).

Словом hier 'тут' у свн. текстах позначено: місцезнаходження людини серед різних верств населення; ментальний світ; землю як життєвий світ; напрямки сторін світу; кількісну характеристику людських відношень; віросповідання. Частота вживання лексеми hier у свн. текстах складає 0,074%. У рнвн. мові прислівником hie у постпозиції до імперативної форми дієслова sehen (sihe) виражено значення 'ось'. Сполукою hiеher, hie her 'сюди' позначено повернення до вихідного пункту руху. Місцезнаходження у відмежованому / невідмежованому просторі репрезентовано словоформою hie 'тут'. Загальна частота поширеності лексеми hie у рнвн. текстах становить 0,033%. Аналіз словоформи hier 'тут, ось, звідси, сюди' у нвн. текстах показав, що частота її функціонування суттєво відрізняється від уживаності рнвн. періоду й складає 0,075%. Лексему hier у рнвн. текстах зустрічаємо: 1) для позначення місцезнаходження у відмежованому / невідмежованому просторі, 2) для позначення вихідного пункту руху та 3) для позначення підстави виконання яких-небудь дій.

На відміну від hier слово da вказує на віддаленість локалізації від 'свого світу'. У свн. текстах da позначає місце знаходження; характеризує позитивний / негативний емоційний стан людини. Слово da функціонує як сполучник 'і', 'так як', 'бо', 'то'; частка ' так' та в складі займенникових прислівників, що зумовлено ослабленням основного значення лексеми. Зміну синтаксичної функції супроводжено збільшенням частоти реалізації мовної одиниці від одного періоду існування німецької мови до іншого: свн. - 0,27%; рнвн. - 0,58%. У