LibRar.Org.Ua — Бібліотека українських авторефератів

Загрузка...

Головна Філологічні науки → Лексико-семантична група слів з просторовим значенням у німецькій мові (діахронічне дослідження)

рнвн. мові лексему da використано для позначення невідмежованого / відмежованого простору (нейтральний сенс); типів земної поверхні; морального імперативу; вихідного / кінцевого пункту руху; характеризує людські стосунки. Основне значення локалізації збережено в прислівнику da й у нвн. мові. Словоформу da вжито для позначення місцезнаходження у відмежованому / невідмежованому просторі; частин тіла, речей; позначення розумових здібностей людини. Частота вживання словоформи da у нвн. текстах складає 0,22%.

У реферованій роботі виявлено неоднорідність семантики свн. слова hin 'туди', котра не лише позначає напрямок пересування / руху, але й уточнює місце напрямку від мовця. Як свідчить аналіз, частота поширення словоформи hin у свн. текстах складає 0,05%. У рнвн. текстах hin зустрічаємо в різних мовленнєвих ситуаціях, котрі позначають варіативні напрямки руху та напрямки дії від мовця. Слово hin у рнвн. текстах зустрічаємо в 0,14% вибірки. Нвн. лексемі hin 'туди' притаманна поліфункціональність, широка дистрибуція й дериваційна потужність. Виявлено збільшення частоти реалізації словоформи hin у нвн. текстах ( 0,198%).

Значення 'сюди' у слові her збережене в розглянутих текстах свн., рнвн. та нвн. мови. У ситуаціях свн. мови лексема her 'сюди' виступає: 1) в прямому значенні напрямку руху / дії (нейтральний сенс); 2) у значенні місця, де можна перепочити, сховатися. Вирази, в яких зустрічаємо це слово, охоплюють широку сферу вжитку, що сприяє появі нових значень: 'увага!'; 'одне ... інше'; 'добре, гаразд'; 'то .. то', 'пусте'; безперевно'; 'по всьому краю'; 'від початку'. Частота функціонування лексеми her у свн. текстах складає 0,03%. У рнвн. текстах словоформа her зі значенням 'сюди' має частоту поширення 0,12% . Слово her позначало напрямок руху / дії до мовця; уточнювало джерело походження; вказувало на місце перепочинку; характеризувало моральну поведінку людини. У нвн. мові в лексемі her виявляємо нові значення лише у випадках : herein! 'заходь(те)! ' ; nur her damit! 'давай сюди!'; da ging es so hoch her 'там пишний банкет'. Словоформа her має частоту реалізації в нвн. текстах 0,13%.

Дослідження слів із просторовим значенням у сучасній німецькій мові за словником (Е.Daum, W.Schenk) з урахуванням їх структури сприяло виокремленню трьох типових моделей: 1) простої (однокореневої, наприклад, breit, kurz, lang ), 2) складної (двокореневої; афікснокореневої, Abgrund, Enge, bergab, Luftraum) та 3) ускладненої (трикореневої; двокореневої + словотвірні афікси + словоформні суфікси, gegenberliegen, geradewegs, Niemandsland, linksherum, anderswo).

Основним джерелом творення, базою складних слів із просторовим значенням є іменники (14,2% вибірки), прислівники (5,4%) та прислівник + прийменник (6,6%). Найбільш частотними є зчеплення морфем на рівні корінь + корінь (27,8%); корінь + словотвірні афікси (27,2%). У словах, що створені за ускладненою моделлю, простежуємо ланцюговий характер зчеплення афіксальних морфем і доцентрове розгортання денотативного первісного значення слова із просторовим значенням.

Увисновках викладено результати проведеного дослідження й окреслено перспективи подальшого опрацювання зазначеної проблеми.

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні особливостей розвитку семантики слів із просторовим значенням, висвітленні їх функціонального навантаження в різні періоди існування німецької мови, розкритті механізмів новоутворень із просторовим значенням у сучасній німецькій мові, а також у реконструкції давніх форм і значень досліджуваних одиниць. Дослідження ЛСГ слів із просторовим значенням з позиції комплексного вивчення мовних одиниць, яке поєднує онтологічний, гносеологічний і семасіологічний підходи, показало, що позначення простору виникло в архаїчної людини на основі усвідомлення вихідного протиставлення понять "свій / чужий ". Розрізнення необжитого / обжитого простору (da 'там' / hier'тут') поступово інтенсифікувало зародження у мовах понять "близько / далеко"; згодом "середина, центр", "туди / сюди"; "межа, кордон, рубіж"; "простір". Параметричні характеристики визначено спочатку 'далечінню', потім 'довжиною' і 'шириною', 'тіснотою', і, нарешті, 'глибиною' та 'безоднею'. Хронологію зародження позначень простору показано через кількісний аналіз слововживань у двн. мові. Пор.: da 0,21%, hier 0,13%, nah 0,085%, fern 0,054%, Mitte 0,04%, hin 0,032%, an 0,025%, her 0,024%, Ende 0,018%, Mark 0,012%, Raum 0,008%, Weite 0,007%, ab 0,006%, Lnge 0,004%, Breite 0,004%, Enge 0,003%, Tiefe 0,003%, Abgrund 0,003%

Аналіз слова Raum 'простір' свідчить про активне розширення сфери його вжитку й появу нових значень у різні періоди розвитку німецької мови. Частоту поширення лексеми Raum у текстах репрезентовано такими показниками: двн. 0,008%, свн. 0,003%, рнвн. 0,013%, нвн. 0,004%.

Праформи, які дали рефлекс Raum, походять від значень смислових частин *kwaroma, в якій основну смислову функцію виконує початкове *kwa- зі значенням 'всесвіт, світ (видимий)'. Зародження лексеми "простір" відносимо до того часу, коли розпався прагерманський етнос і відповідно мова, коли численні племена перейшли до землеробства. Первісно словоформа Raum мала конкретне видове значення (місце).

Припускаємо, що семантика Raum у німецькій мові розвивалася в напрямку: 'необмежений (повітряний) простір' → 'земля ' → 'корчувати; розчищати землю під ріллю ' → 'необмежений (земельний) простір'→ 'простір'.

Із реконструйованого кореня іє. *merekwa 'весь всесвіт темний' розвинулася словоформа mar(c)ha зі значенням 'межа, кордон'. Уявлення про межу, границю, кордон сформовано на основі розділеної речі, як довжина її складників. Розвиток семантики mar(c)ha передбачаємо в такому вигляді: 'весь всесвіт темний' → 'світло відділилося від темряви' → 'межа, границя, кордон'. Однак первісним слід визнати протиставлення понять "темний / світлий". Поширеність Mark у текстах представлено такими показниками частоти: двн. 0,012%, свн. 0,002%, рнвн. 0,004%, нвн. 0,001%.

Переселення племен з високогір'я й заняття землеробством на ділянках, розчищених від лісу та заростів, засвідчено в словоформі mitti 'середина, центр' з коренем *medkwana/ *metkwana 'просторий [світ людини] ділиться на частини'.

Лексема Mitte мала таку семантичну деривацію: 'просторий [світ людини] ділиться на частини' → 'межа, край' → 'середина, центр'. Частоту реалізації Mitte у текстах відображено в статистичних характеристиках: двн. 0,04%, свн. 0,009%, рнвн. 0,019%, нвн. 0,025%. Семантику nahe можна уявити в такому вигляді: 'всесвіт не цілісний' → 'безодня, зіяння' → 'край, кінець' → 'використовувати (можливості різних енергій першопростору)' → 'нищити / з'єднувати' → 'близький, близько'; fern - 'Всесвіт народжується' → 'Всесвіт' → 'верх, початок, високий' → 'далекий, далеко'. Частота функціонування лексеми nahe у різні періоди німецької мови складає: двн. 0,085%, свн. 0,115%, рнвн. 0,085%, нвн. 0,063%; fern двн. 0,054%, свн. 0,015%, рнвн. 0,025%, нвн. 0,007%. Припускаємо, що зародження слова nho 'близько' співвідноситься із іє. праформою *noēkwa 'всесвіт не цілісний', а fr 'далеко' – із *per - / *per∂ ' Всесвіт народжується'. Давню семантику